31 січня 2020 року м.Київ справа № 320/6778/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 9 566,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказаний податковий борг виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з транспортного податку. Позивач вказує, що станом на 19.12.2018 податкова заборгованість відповідача становить 9 566,93 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що у зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом було направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 05.10.2015 № 998-32.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Також Київським окружним адміністративним судом направлено до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місце проживання ЦМУ ДМС в М.Києві та Київській області запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
Так, на запит суду Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місце проживання ЦМУ ДМС в М.Києві та Київській повідомив, що місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 (а.с. 27).
Конверти, у якому ухвалу від 22.01.2019 та копію позовної заяви направлені відповідачу за адресою: проспект Дніпровський АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 08711 було повернуто відправнику.
Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений судом за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на обліку Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській обл.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №66-17 на суму 25 000,00 грн. (а.с. 10).
Податкове повідомлення-рішення було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані поштові відправлення були повернуті відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Як зазначено у позовній заяві, а також у заяві від 17.01.2019, відповідачем було несвоєчасно сплачено транспортний податок за 2015 році в сумі 25000 грн., у зв'язку з чим податковим органом автоматично в інтегрованій картці платника була нарахована відповідачу пеня в сумі 9566,93 грн. за правилами регламентованими Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що підтверджується даними розрахунку боргу (а.с. 6) та облікової картки платника податків (а.с. 11).
Також позивачем 05.10.2015 було сформовано податкову вимогу за формою "Ф" №998-23 на загальну суму 25 000,00 грн. (а.с.9), яку було направлено на адресу ОСОБА_1 . Вказане поштове повідомлення було повернуто відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити про наступне.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 та п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний:
- 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 61.1. ст. 61ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.1,2,4,5,6,8 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Пунктом 55.1 ст.55 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Під час розгляду справи відповідачем не надано суду будь-яких контрагуменів та доводів, які б спростовували твердження позивача.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, а також законодавство, на якому ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що у відповідача наявна податкова заборгованість у розмірі 9 566,93 грн.
Згідно з підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з підпунктів 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
На підставі викладеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 9 566,93 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу у розмірі 9 566,93 грн., відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 9 566 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 93 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.