20 січня 2020 року Справа № 160/10633/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
30 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами з урахуванням уточнення від 15.11.2019 року:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- врахувати в загальний страховий стаж період роботи в колгоспі Маяк з 01.07.1980 по 31.12.1980, згідно довідки Великомихайлівської сільради № 2, де відроблено 147 днів і врахувати стаж 06 місяців по постанові 637 від 12.08.1993 р.;
- врахувати за 1981 р. при обчисленні стажу причину поважну по ксерокопії трудової книжки № 1-0 № 1-1 відповідно протокола 3 від 29.03.1982 р. і архівної довідки райадміністрації, яка надавалась пенсійному, друга довідка за № 5 від 07.08.2019 р.;
- врахувати при розрахунку стажу за період з 01.01.1981 по 31.12.1999 р. за період роботи в колгоспі Маяк і КСП Маяк мінімум відробить днів в кожному році 260 днів відповідно записам в трудовій книжці за № 1-0 № 1-1 і № 1-2, а також підтверджують мінімум 260 днів трудові книжки за період з 01.01.1981 по 31.12.1999 в кожному році №15 ОСОБА_2 і № 16 ОСОБА_3 за період роботи в колгоспі Маяк і КСП Маяк з 01.07.1980 по 31.12.1980 р. і з 01.01.2000 р. по 30.06.2000р. врахувати мінімум відробить днів 130 дні, що підтверджується трудовою книжкою № 16 на ОСОБА_3 , а не надавать позивачу довідку про встановлений мінімум відробить днів в кожному році;
- врахувати період роботи з 01.07.1980 по 31.07.1980, з 01.09.1980 по 31.12.1980, з 01.01.1981 по 30.04.1981, з 01.07.1981 по 31.08.1981, коли ОСОБА_1 працював на посаді тракториста в пільговий стаж, відповідно довідки Великомихайлівської сільради за № 4 від 08.08.2019;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, коли відроблені дні в більшій кількості за мінімум 260 днів ділять при обчисленні загального і пільгового стажу на 25,4, що підтверджено розрахунком стажу пенсійного фонду № 11;
- зобов'язати призначити пенсію з 10.01.2019 з дня подачі заяви, що підтверджено довідкою пенсійного фонду № 14 по статті 13в пенсія за віком на пільгових умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення" при наявності загального стажу 31 рік, пільгового стажу 20 років 10 місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку 10.01.2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії згідно статті 13в Закону України «Про пенсійне забезпечення», за результатами розгляду якої прийнято рішення, яким не підтверджено період роботи позивача в колгоспі Маяк і КСП Маяк. Такі дії вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 05.12.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 71191/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 10.01.2019 року позивачем було надано заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно трудової книжки колгоспника позивач працював в колгоспі «Маяк», який реорганізовано в СГВК «Маяк»: з 1986 року по 01.07.2000 року - трактористом. В довідці від 04.01.2019 року № 3 зазначено, що в архівному фонді СГВК «Маяк» у книгах обліку праці та розрахунків з колгоспниками колгоспу «Маяк» (спілки селян «Маяк») значиться ОСОБА_1 , посада тракториста вказана: з лютого 1986 по січень 1987, в березні, квітні, та з червня по грудень 1987 року, в лютому та з квітня по грудень 1992 року, з липня по грудень 1993 року, в грудні 1994 року, з січня 1995 року по листопад 1996 року, в січні, травні 1997 року, з жовтня 1997 року по грудень 1998 року, в лютому, грудні 1999 році, в лютому 2000 року. Для підтвердження пільгового стажу також надані копії листів (вибірково) з книг по розрахунках заробітної плати колгоспників за період 1987-2000 роки щодо підтвердження посади, яка значиться у відомості. Згідно рішення комісії, відділом з питань призначення та перерахунку пенсій № 20 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області страховий стаж було обраховано та він склав 29 років 4 місяці 11 днів, підтверджений пільговий стаж на зазначеній роботі склав 19 років 28 днів. Враховуючи вказане, за відсутності необхідного страхового та пільгового стажу, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відмовлено.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1981 року працював в колгоспі «Маяк», зокрема з 1984 року трактористом та кількість пропрацьованих людино-днів або кількість виходу на роботу: у 1984 році склала 294 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1985 році склала 323 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1986 році склала 316 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1987 році склала 303 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1988 році склала 294 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1989 році склала 299 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1990 році склала 284 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1991 році склала 295 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1992 році склала 296 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1993 році склала 282 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1994 році склала 296 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1995 році склала 274 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1996 році склала 278 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1997 році склала 316 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 299, у 1998 році склала 272 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 1999 році склала 302 при встановленому мінімумі трудо-днів (або людино-днів) 260, у 2000 році до 01.07.2000 року зазначено мінімум трудо-днів (або людино-днів) 149 дні.
Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 від 20.02.1971 року та від 28.01.1982 року.
Згідно довідки виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради від 08.08.2019 року № 55, ОСОБА_1 працював трактористом в колгоспі «Маяк» у період з 1980 по 2000 рік, а саме: липень-грудень 1980 року, січень-серпень 1981 року, лютий-грудень 1986 року, 1987 рік - 1996 рік, січень-серпень, жовтень-грудень 1997 року, 1998-1999 роки, січень-червень 2000 року.
Згідно довідки виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради від 08.08.2019 року № 53, ОСОБА_1 працював трактористом в колгоспі «Маяк» у період з 1980 по 2000 рік, а саме в кількості людино-днів: липень-грудень 1980 року - 147, січень-серпень 1981 року - 185, лютий-грудень 1986 року - 286, 1987 рік - 303, 1988 рік - 294, 1989 рік - 299, 1990 рік - 284, 1991 рік - 295, 1992 рік - 296, 1993 рік - 282, 1994 рік - 296, 1995 рік - 274, 1996 рік - 278, січень-серпень, жовтень-грудень 1997 року - 271, 1998 рік - 268, 1999 рік - 302, січень-червень 2000 року - 144.
Судом встановлено, що 10.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 14 від 28.03.2019 року підтверджено періоди роботи з 01.02.1986 по 31.01.1987, з 01.03.1987 по 30.04.1987, з 01.06.1987 по 28.02.1989, з 01.05.1989 по 30.09.1989, з 01.10.1989 по 31.10.1989, з 01.12.1989 по 30.11.1990, з 01.01.1991 по 31.12.1992, з 01.07.1993 по 31.08.1994, з 01.11.1994 по 30.11.1996, з 01.01.1997 по 31.08.1997, з 01.10.1997 по 31.12.1998, 01.01.1999 по 31.05.2000, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Супровідним листом від 04.04.2019 року № 7188/03-01/26 направлено ОСОБА_1 рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років № 14 від 28.03.2019 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2019 року № 477/03.24 відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутності необхідного страхового та пільгового стажу. Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 4 місяці 11 днів, підтверджений пільговий стаж - 19 років 28 днів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.
Згідно статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, - за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи.
Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.
Судом встановлено, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії відповідно до п. «в» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 було 55 років.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відповідна уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників має бути врахована у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою колгоспника ОСОБА_1 від 28.01.1982 року, підтверджено, що позивач працював трактористом в колгоспі «Маяк» у період з 1980 по 2000 рік, а саме: липень-грудень 1980 року, січень-серпень 1981 року, лютий-грудень 1986 року, 1987 рік - 1996 рік, січень-серпень, жовтень-грудень 1997 року, 1998-1999 роки, січень-червень 2000 року.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками спілки селян «Маяк».
Згідно довідки виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради від 08.08.2019 року № 53, ОСОБА_1 працював трактористом в колгоспі «Маяк» у період з 1980 по 2000 рік, а саме в кількості людино-днів: липень-грудень 1980 року - 147, січень-серпень 1981 року - 185, лютий-грудень 1986 року - 286, 1987 рік - 303, 1988 рік - 294, 1989 рік - 299, 1990 рік - 284, 1991 рік - 295, 1992 рік - 296, 1993 рік - 282, 1994 рік - 296, 1995 рік - 274, 1996 рік - 278, січень-серпень, жовтень-грудень 1997 року - 271, 1998 рік - 268, 1999 рік - 302, січень-червень 2000 року - 144.
При цьому, встановлений мінімум трудо-днів (або людино-днів) був 260 днів.
На підставі викладеного суд вважає безпідставним відмову у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи трактористом в колгоспі «Маяк»: лютий, травень 1987 року, березень, квітень, листопад 1989 року, грудень 1990 року, січень-червень 1993 року, вересень-жовтень 1994 року, грудень 1996 року, вересень 1997 року та червень 2000 року.
Отже, встановлена в ході розгляду справи кількість робочих днів, відпрацьованих позивачем протягом 1986-2000 роки на посаді тракториста в колгоспі «Маяк», вказує на те, що періоди його роботи в календарному обчисленні є достатніми для набуття права на пенсію за п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2019 року № 477/03.24 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ПФУ зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник необхідний стаж роботи - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування періоду роботи трактористом в колгоспі «Маяк»: лютий, травень 1987 року, березень, квітень, листопад 1989 року, грудень 1990 року, січень-червень 1993 року, вересень-жовтень 1994 року, грудень 1996 року, вересень 1997 року та червень 2000 року до стажу, який згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надає право на пенсію на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, який згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надає право на пенсію за вислугу років, період роботи трактористом в колгоспі «Маяк»: лютий, травень 1987 року, березень, квітень, листопад 1989 року, грудень 1990 року, січень-червень 1993 року, вересень-жовтень 1994 року, грудень 1996 року, вересень 1997 року та червень 2000 року із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.
На підставі викладеного суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Разом з тим, суд не знаходить підстав для зарахування до стажу, який згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надає право на пенсію на пільгових умовах, періоду роботи трактористом в колгоспі «Маяк» з 01.07.1980 по 31.07.1980, з 01.09.1980 по 31.12.1980, з 01.01.1981 по 30.04.1981, з 01.07.1981 по 31.08.1981, оскільки такі періоди не підтверджені даними трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 від 20.02.1971 року. Також довідкою Великомихайлівської сільської ради № 4 від 08.08.2019 року такий період роботи не підтверджено.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2019 року № 477/03.24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який згідно п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надає право на пенсію за вислугу років, період роботи трактористом в колгоспі «Маяк»: лютий, травень 1987 року, березень, квітень, листопад 1989 року, грудень 1990 року, січень-червень 1993 року, вересень-жовтень 1994 року, грудень 1996 року, вересень 1997 року та червень 2000 року із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.01.2019 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 січня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков