Справа №127/22519/18
Провадження №1-кп/127/893/18
04 лютого 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрський Чунського району Іркутської області Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого помічником комірника в ТОВ «Прайм-Агро», маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08.09.2006 року Чечельницьким РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020350000024 від 09.02.2018, -
08 грудня 2017 року ОСОБА_4 , маючи у своєму користуванні сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_3 , який був підключений до послуги смс-банкінг по зміні балансу на картковому рахунку № НОМЕР_4 банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк», відкритий на ім'я його колишньої співмешканки ОСОБА_7 для нарахування соціальної допомоги, отримав смс-повідомлення про надходження коштів на вказаний рахунок. Після чого, ОСОБА_4 умисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, 08.12.2017, користуючись послугою «зняття коштів без картки», у банкоматі за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 93а, зняв готівкою із вищезазначеного рахунку грошові кошти в сумі 3000 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 19.01.2018 року, у банкоматі за адрескою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 93а, зняв готівкою із вищезазначеного рахунку грошові кошти в сумі 1500 грн., 22.01.2018 року у банкоматі за адресою: м. Вінниця, вул. Юності, буд. 21, зняв готівкою із того ж рахунку грошові кошти в сумі 100 грн., 22.01.2018, у банкоматі за адресою: м. Вінниця, вул. Барське шосе, будинок 107, знав готівкою із того ж рахунку грошові кошти в сумі 700 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 5300 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: він проживав однією сім'єю з потерпілою ОСОБА_7 біля 11 років, спільно виховували двох дітей. Потерпіла ОСОБА_7 отримувала кошти - соціальну допомогу на дітей на картку «Приватбанку», сама зловживала алкогольними напоями, часто витрачала отриманні кошти не за призначенням. До його телефонної сім-картки була підключена послуга смс-банкінгу по вказаному рахунку ОСОБА_7 . Він знявши кошти з картки потерпілої, повідомляв останню про те, що зняв кошти з її картки та обіцяв їх повернути. Однак, коли на початку 2018 року вони припинили фактичні шлюбні стосунки, він ще кілька разів за допомогою послуги зняття готівки без банківської картки, зняв з банківського рахунку ОСОБА_7 грошові кошти, на загальну суму 5300 грн. Кошти йому потрібні були на лікування. В подальшому він відшкодував ОСОБА_7 завдану шкоду, шляхом придбання їхнім дітям двох мобільних телефонів, загальною вартістю 5000 грн., оскільки вважав, що потерпіла використовує соціальну допомогу на дітей не за призначенням.
Про вчинене щиро шкодує, розкаюється, усвідомив недопустимість аналогічної протиправної поведінки в подальшому. Просив суд його суворо не карати та не позбавляти його волі.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.
З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження постанови слідчого від 14.03.2018 року про прилучення предметів до кримінального провадження як речових доказів (т.1 а.с. 128), суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, судом враховано особу ОСОБА_4 , який являється особою раніше несудимою (т.1 а.с. 121); на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а. с. 114-115), позитивно характеризується за місцем проживання (т.1 а. с. 117).
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, являється особою раніше несудимою, має на утриманні малолітню дитину, враховуючи розмір завданої шкоди суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому слід призначити за ч.1 ст. 185 КК України, з врахуванням майнового стану обвинуваченого, який на даний час офіційно працевлаштований та має законне стабільне джерело доходу, - у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов в даному кримінальному провадженні, відповідно до якого вона просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь 5300 грн. завданої злочином майнової шкоди.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 стверджував, що він відшкодував завдану злочином майнову шкоду потерпілій, придбавши два мобільні телефони для дітей ОСОБА_7 загальною вартістю 5000 грн.
Зі змісту частини п'ятої статті 128 КПК випливає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною першою статті 13 ЦПК визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона - в даному випадку потерпілий - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, потерпіла - цивільний позивач ОСОБА_7 30.10.2018 року, до підготовчого судового засідання, подала до суду заяву про можливість судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без її участі, в якій висловилась щодо міри покарання та щодо небажання приймати участі в судових дебатах (а.с. 22), при цьому не висловила свою позицію щодо поданого цивільного позову.
В подальшому, ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду кримінального провадження, в тому числі її цивільного позову, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення їй судових повісток (т.1 а.с. 53, 69, 98,100, 107, ), на виклику суду 14.03.2019 року, 13.11.2019, 15.01.2019 не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи, в тому числі цивільного позову за її відсутності до суду не подала, а тому враховуючи, що нез'явлення ОСОБА_7 перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч.5 ст. 232 ЦПК України залишити позов останньої без розгляду, що не перешкоджає її праву повторного звернення з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323 ЦПК України, ст. ст. 50, 53, 66-68 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349 , 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень.
Речовий доказ в кримінальному провадженні, а саме СD-R диск «Verbatim» з фотознімками з камер банкоматів, який поміщено до паперового конверту білого кольору, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с. 128), після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином майнової шкоди в сумі 5300 гривень - залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: