Cправа № 127/2356/20
Провадження № 1-кс/127/1179/20
Іменем України
31 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Cлідчий СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 , 30.01.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, раніше судимий за ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 121 ч. 1 ст. 309, вироками Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.1998, Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2004, Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2007, Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2016, Вінницького районного суду Вінницької області від 26.07.2019, на даний час притягується до кримінальної відповідальності Тиврівським районним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 01.07.2019 року) та Вінницьким районним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ст. 395 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 05.07.2019 року), 29.12.2019 близько 13:00 год. прийшов до будинковолодіння свого знайомого ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Далі ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 сіли у літній кухні зазначеного будинковолодіння та розпивали спиртні напої. В подальшому до них приєднався місцевий житель ОСОБА_7 .
Близько 14:00 год. того ж дня ОСОБА_4 вийшов з літньої кухні на подвір'я будинковолодіння, повідомивши присутнім, що йде до вбиральні, яка розташована на вулиці.
Вийшовши на подвір'я, ОСОБА_4 помітив, що двері до житлового будинку були привідкриті. У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.
Далі ОСОБА_4 шляхом вільного доступу увійшов всередину будинку, де в кімнаті на видному місці побачив кутову шліфувальну машину (болгарку) марки «Энергомаш», моделі «УШМ 90125М». Після цього ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю ОСОБА_6 , керуючись жагою до легкої наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, викрав вищевказану кутову шліфувальну машину (болгарку) марки «Энергомаш», моделі «УШМ 90125М», сховавши її під куртку, після чого покинув дане будинковолодіння та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Відповідно до висновка експерта № 172/20-21 від 22.01.2020 року вартість кутової шліфувальної машини (болгарки) марки «Энергомаш», моделі «УШМ 90125М», становить 281,36 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
30.01.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Дніпро, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше судимого :
- 09.09.1998 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 101 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 45 КК України до покарання у вигляді іспитового строку на 2 роки та штрафу в сумі 170 грн. (судимість погашена);
- 18.08.2004 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 122 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнився - 28.11.2005 (судимість не погашена);
- 10.07.2007 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років, звільнився - 05.02.2013 (судимість не погашена);
- 29.06.2016 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнився - 12.07.2018 (судимість не погашена);
- 26.07.2019 Вінницьким районним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки (судимість не погашена), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Як зазначено слідчим у клопотанні, вина підозрюваного ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 09.01.2020, за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 09.01.2020 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_6 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 6 років, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання, що йому загрожує у разі засудження; незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків та потерпілого, з метою зміни їх показів, щоб уникнути відповідальності за вказане кримінальне діяння; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний, починаючи з 1998 року, 5 разів засуджувався за вчинення умисних злочинів, тричі йому призначалось покарання у виді реального позбавлення волі, але щоразу після звільнення з місць позбавлення волі протягом нетривалого часу знову вчиняв умисні злочини. На даний час ОСОБА_4 має 4 непогашені судимості за вчинення, зокрема, злочинів проти власності. Окрім того, останнім вироком Вінницького районного суду від 26 липня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Проте, не зважаючи на викладене, ОСОБА_4 знову вчинив злочин, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та схильний до подальшого вчинення злочинів.
Окрім того необхідно враховувати, що ОСОБА_4 не має сталих соціальних зав'язків та постійного місця проживання, офіційно не працює та не навчається, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного злочину середньої тяжкості, а тому виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій. У той же час, застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не буде сприяти виконанню покладених на нього обов'язків та унеможливить дотримання розумних строків досудового слідства.
Крім того, на думку слідчого, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у корисливому злочині середньої тяжкості, що дає підстави вважати, що у останнього наявні фінансові можливості, а тому застосування застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63060 грн., може належним чином забезпечити покладені на нього обов'язки у разі внесення такої застави.
На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити останньому заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 , якому в судовому засіданні було роз'яснено про його право на захист, відмовився від призначення йому захисника, крім того просив відмовити в обрані йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12020020010000040, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 09.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020100000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
30.01.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Проаналізувавши зміст клопотання про обрання запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020020100000030 від 09.01.2020, протоколу огляду місця події від 09.01.2020; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 09.01.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 10.01.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 24.01.2020; протоколу допиту підозрюваного від 30.01.2020; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - обґрунтована.
У відповідності з пункту 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, не працює та не навчається, не має сталих соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обгрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63060,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 березня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 29 березня 2020 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060,00 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
1. прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3. утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя