Справа № 127/494/20
Провадження № 3/127/118/20
31.01.2020 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., при секретарі Федоровій С.М., за участю прокурора Бессолова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниця справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , уродженці м. Вінниця, не працюючої, громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», будучи згідно пп. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у скоєному правопорушенні не визнала.
Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, тому просив суд визнати останню винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, а вина доведена матеріалами справи.
Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», будучи згідно пп.«д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі Декларація) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах:
відповідно до витягу з наказу ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)»№133/ОС-18 від 29 грудня 2018 року молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Відповідно до пп. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларації відповідно до цього Закону.
Наказом в.о. начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_2 .Д. № 66/ОС-19 від 12 серпня 2019 року молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за її власним бажанням з 12.08.2019.
Частиною 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Таким чином, з метою забезпечення єдиного підходу до виконання норм чинного антикорупційного законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції, своїми рішеннями № 2 від 10 червня 2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року № 958/29088 та № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня Ю16 року за № 95, надало роз'яснення щодо застосування окремих положень ікону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю.
Рішення №3 Національного агентства з питань запобігання корупції 11.08.2016 надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:
1) щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
2) декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
3) декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
4) декларація суб'єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
За результатами ознайомлення із загальнодоступними даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 23.09.2019 о 15:31 подала декларацію (перед звільненням) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно інформації наданої ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_1 було повідомлено про обмеження встановлені Законом України «Про запобігання корупції» під запис.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
ОСОБА_1 раніше подавались наступні електронні декларації: 24.12.2018 кандидат на посаду за 2017 рік; 07.03.2019 щорічна за 2018 рік.
У зв'язку з заповненням ОСОБА_1 раніше поданих електронних декларацій тому їй відомий порядок заповнення та подачі електронних декларацій.
Таким чином, враховуючи вищевикладені факти ОСОБА_1 , будучи згідно пп. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно, без поважних причин подала, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 172 -6 Кодексу України про адміністративні правопорушенні
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є м. Вінниця.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата наступна за датою (12.08.2019) до закінчення якої ОСОБА_1 , як суб'єкту декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, потрібно було подати декларацію, що подається не пізніше дня такого припинення. Тобто дата вчинення правопорушення є 23.09.2019.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, в судовому засіданні було повністю доведено вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення №5 від 08.01.2020, даними роздруківками з сайту Єдиного державного реєстру декларацій, та іншими документами, які долучені до матеріалів справи.
Будь яких об'єктивних даних, щодо неможливості відправлення декларації у встановлений законом строк, ОСОБА_1 в ході розгляду справи не надала.
При обранні виду та міри адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини.
Відповідно до ст.34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень у майбутньому, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно, до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Враховуючи наведене суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172 - 6, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції», суд,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду.
Суддя