ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
03 лютого 2020 року Справа № 923/564/19
м.Одеса, проспект Шевченка,29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А.Мишкіної
суддів В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
на рішення господарського суду Херсонської області
від 10 вересня 2019 року
у справі №923/564/19
за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
до Трифонівської сільської ради
про стягнення 68387,17грн.
суддя суду першої інстанції: К.В. Соловйов
час і місце ухвалення рішення: 10.09.2019р., м.Херсон, господарський суд Херсонської області
встановив:
08.07.2019р. Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (надалі -позивач, ГУ ПФУ в Херсонській області) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Трифонівської сільської ради (надалі - відповідач, Трифонівська сільрада) про стягнення 68387,17грн. надміру виплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми ст.50 ЗУ "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст.1166 ЦК України та вмотивовані наступним:
- на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області перебуває ОСОБА_2., яка отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
- в 2006 році було проведено перерахунок пенсії та застосовано довідку про заробітну плату № 474 від 05.10.2006, видану Трифонівською сільською радою за період з 01.02.1992 по 31.10.1996. Пенсіонерка працювала вчителем початкових класів Трифонівської середньої школи, заробітну плату нараховувала Трифонівська сільська рада, особові рахунки по заробітній платі знаходяться в сільській раді.
- в ході перевірки довідки про заробітну плату від 05.10.2006 № 474 року встановлено розбіжності в сумах заробітної плати (за період з лютого 1992 року по липень 1993 року та з квітня 1996 року по вересень 1996 року) зазначених у довідці від 05.10.2006 № 474 та даними у первиних документах (за вказаний період заробіток завищено). За результатами перевірки була надана нова довідка про заробітну плату від 05.02.2019 № 59, з урахуванням якої було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2006. В результаті проведеного перерахунку коефіцієнт заробітної плати зменшився з 2,01040 до 1,14461, а відповідно зменшився і розмір пенсії.
-згідно листа управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України від 25.03.2019 № 1592/04-04 по особовому рахунку 965030119096 ОСОБА_2 виникла переплата пенсійних коштів за період з 01.10.2006 по 31.03.2019 в розмірі 69387,17 грн. .
- на рахунки Управління двічі надійшли грошові кошти на загальну суму 1000 грн. з призначенням платежу "повернення переплати по пенсії о/р 119096 ОСОБА_2 Станом на 03.07.2019 року сума переплати пенсійних коштів складає 68387,17 грн.
- ОСОБА_2 звернулась до Управління обслуговування громадян Великоолександрівського сектору обслуговування громадян ГУПФУ в Херсонській області із заявою, в якій не дала згоди на те, щоб з її пенсії відраховували утворену переплату, так як вона виникла не з її вини.
- Трифонівська сільська рада своїми діями (видачею недостовірних документів) завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 68387,17 грн., яку повинна відшкодувати відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
12.08.2019р. від Трифонівської сільради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ГУ ПФУ в Херсонській області, зазначаючи наступне:
-виявлені позивачем розбіжності між даними первинних документів (особових рахунків по нарахуванню заробітної плати) про заробіток ОСОБА_2 за 1992-1996рр та даними довідки № 474 від 05.10.2006 відповідача про заробітну плату вказаної громадянки за 1992-1996рр для призначення пенсії виникли внаслідок того, що при наданні відповідачем довідки по 1996 року заробіток за квітень, травень та серпень було розподілено на половину і ці суми зазначено в період з квітня по вересень 1996 року (61,37000/2=30,68500; 34,99000/2=17,49500), але загальний сумарний розмір нарахувань заробітної плати для визначення пенсії за 1996 рік є незмінним, як в довідці від 05.10.2006, так і в новій довідці від 05.02.2019, яку відповідач видав на вимогу позивача за результатами проведення звірки;
- по 1994 року частину заробітку з липня 1994 року відображено в довідці за червень 1994 року, але загальний сумарний розмір нарахувань заробітної плати для визначення пенсії за 1994 рік є незмінним, як в довідці від 05.10.2006, так і в новій довідці від 05.02.2019, яку відповідач видав на вимогу позивача за результатами проведення звірки, й, більш того, й у довідці звірки вказаний період не було зазначено як період з розбіжностями у даних;
- по періоду з лютого 1992 року по липень 1993 року при обрахуванні суми заробітку допущено помилку при перерахунку суми заробітної плати з купоно-карбованців у гривні.
-відсутня вина відповідача у заподіянні шкоди, а також відсутній причинний зв'язок між шкодою та діями відповідача, оскільки позивач при призначенні пенсії на підставі довідки № 474 від 05.10.2006 відповідача мав право перевірити відомості цієї довідки, проте не скористався таким своїм правом. Доводи відзиву у цій частині обґрунтовано правовою позицією, що містить постанова від 29.05.2018 у справі № 917/489/17 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
16.08.2019р. від ГУ ПФУ в Херсонській області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що доводи відповідача стосовно проведеної перевірки та непогодження з Актом перевірки є безпідставними, оскільки на момент підписання Акту відповідач з усім погоджувався та не мав заперечень до складеного Акту, а добровільна часткова сплата суми переплати свідчить, що відповідач визнає свою вину та погоджується з утвореною переплатою.
Позивач також зазначає, що відповідач посилається на п. 38 Порядку подання та оформлення документів на призначення (перерахунок) пенсії відповідно до ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", але в зазначеному порядку це передбачено іншим пунктом 4.2, відповідно до якого при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Порядком ( п. 2.10, пп. 3 п. 2.1 Порядку) визначено яким чином, і які саме документи перевіряються при призначенні пенсії. Перевірка довідки про заробітну плату у відповідності до первиних документів підприємств, установи чи організації є правом органів Пенсійного фонду, яким воно користується, якщо довідки викликають сумніви або мають виправлення або розбіжності з трудовою книжкою чи іншими документами. В даному випадку має місце застосування ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" Відповідальність за видачу довідок покладається на (орган) підприємство, установу, організацію, яка видала цю довідку, а не на орган який не провів її перевірку.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.09.2019р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Трифонівської сільської ради на користь Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області 16346,79 грн. надміру виплачених коштів пенсії та 459,12грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.1 ст.50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.101, ч.1 ст.103 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ч.1,.2 ст.1166, ч.2 ст.1193 ЦК України та вмотивоване наступним:
- у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди: протиправною поведінкою відповідача у даному випадку є дія відповідача - видача довідки № 474 від 05.10.2006 про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки для призначення пенсії, з недостовірними відомостями, оскільки ці відомості суперечать відомостям відповідних первинних документів; матеріальний шкідливий результат вказаної протиправної поведінки відповідача складають витрати позивача у сумі 69387,17грн., що відповідає сумі пенсії, що позивач виплатив пенсіонерці надміру; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та матеріальним шкідливим результатом полягає у призначені пенсіонерці у жовтні 2006 року пенсії, з подальшою виплатою такої пенсії з жовтня 2006 року по березень 2019 року, саме на підставі виданої відповідачем довідки № 474 від 05.10.2006 про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки для призначення пенсії, з недостовірними відомостями, що спричинило виплату пенсіонерці пенсії надміру;
- відповідач не спростував факт надання ним довідки про заробіток для призначення пенсії з недостовірними відомостями, що стало причиною для призначення пенсіонерці у жовтні 2006 році пенсії у завищеному розмірі, не подав доказів, які б спростовували наявність вини відповідача у наданні вказаної довідки з недостовірними відомостями;
-судом відхилено аргументи відповідача щодо відсутності впливу на розмір пенсії зміни даних про щомісячний заробіток пенсіонерці, у випадку, коли наявні розбіжності між даними щодо такого заробітку за відповідні місяці певного року, але в цілому за рік загальна сума заробітку пенсіонерки залишилася незмінною,, оскільки згідно встановленого ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць періоду, що відповідає періоду страхового стажу, згідно поданій пенсіонером довідці про заробітну плату для призначення пенсії.
- постановою Кабінету України від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", чинною на час призначення пенсіонерці у жовтні 2006 році пенсії, зобов'язано Пенсійний фонду України під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 рік, згідно з додатками 1 і 2 та у додатку 2 до цієї постанови "Показники середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 1992-2002 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, наведено щомісячний розмір середньомісячної заробітної плати за 1992-1993рр (у карбованцях).
-невиявлення при відсутності об'єктивних причин для цього, працівниками та/або посадовими особами позивача вказаних суттєвих розбіжностей між даними довідки № 474 від 05.10.2006 відповідача та даними щодо середньомісячної заробітної плати за період з лютого 1992 року по липень 1993 року працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, так само сприяло виникненню шкоди, внаслідок нарахування пенсії на підставі довідки № 474 від 05.10.2006 відповідача, поряд з безпосередньо, надання відповідачем такої довідки з недостовірними відомостями.
-у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення відповідачем часткового, в сумі 1000грн., повернення суми надміру сплаченої пенсії, та належні докази здійснення відповідачем часткового, в сумі 500грн., повернення суми надміру сплаченої пенсії (з платіжного доручення від 27.05.2019 №@2PL545417 не можливо однозначно встановити особу платника). Заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача саме 68387,17грн. надміру виплаченої пенсії, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.
-доказами у справі доведена наявність правових та фактичних підстав для відшкодування за рахунок відповідача шкоди від виплати надміру пенсії, внаслідок надання відповідачем довідки № 474 від 05.10.2006 про заробіток для обчислення пенсії, з недостовірними даними щодо розміру щомісячного заробітку для призначення пенсії.
-в силу приписів ч.2 ст.1193 Цивільного кодексу України, розмір вказаної шкоди, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача має бути зменшений на три чверті від загального розміру завданої шкоди. Три чверті розміру шкоди, а саме, три чверті від 69387,17грн., внаслідок виплати пенсіонерці пенсії надміру, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та мають бути покладені на позивача, а решта, 17346,79 грн. - на відповідача.
-вина особи у завданні шкоди полягає, у даному випадку (як для позивача, так і для відповідача), у невияві розумної обачності, тобто, невжитті тих застережних заходів для запобігання шкоді, яких від особи було б розумним очікувати. В свою чергу, оцінюючи дії позивача саме як "грубу необережність", що сприяла виникненню та збільшенню шкоди, внаслідок виплати пенсії надміру, суд виходить з того, що під грубою необережністю у деліктних правовідносинах слід розуміти невжиття потерпілим, через свою необачність, нерозважливість та недбайливість, звичайних, елементарних заходів для відвернення шкоди, які на місці потерпілого мав би вжити кожен.
- стягненню з відповідача підлягає менша на 1000,00грн сума, а саме, 16346,79 грн., оскільки за даними позивача, відповідачем вже сплачено 1000,00грн. в рахунок повернення коштів надміру виплаченої пенсіонерці пенсії.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити в повному обсязі, стягнути з Трифонівської сільської ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суму надміру виплачених коштів пенсії у розмірі 68387,17 грн. та судовий збір в розмірі 1921 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області зазначало наступне:
-відповідно до чинного законодавства при призначенні пенсії орган, що призначає пенсією, перевіряє наявність печаток, штампів, підписів, наявність виправлень, відповідність бланку на якому видано довідку даті заповнення довідки. Перевірка показників заробітної плати зазначених у довідки відповідно до середніх показників заробітної плати по України не входить до зобов'язань органів, що призначають пенсію. Надаючи довідку для призначення пенсії, пенсіонер несе відповідальність за відомості, які він надає до Пенсійного фонду, а підприємство в свою чергу несе відповідальність за відомості відображені у довідці про заробітну плату. Проведення дій та перевірка кожного наданого документу, який не викликає сумніву візуально, не передбачено в законодавстві та входить до зобов'язань органів Пенсійного фонду.
- на виконання наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.10.2018 Уз 241, щодо здійснення зустрічних перевірок достовірності видачі довідок про заробітну плату зі значним коефіцієнтом (до перевірки по пенсійній справі № 965030119096 ОСОБА_2 коефіцієнт заробітної плати був 2,01040 після перерахунку зменшився до 1,14461).
- підставою для проведення перевірки довідки № 474 від 05.10.2006 в січні 2019 був завищений коефіцієнт заробітної плати, який застосовується при обрахунку пенсії, а не недостовірність довідки № 474 від 05.10.2006.
- своїми діями, зокрема видачею недостовірних документів, Трифонівська сільська рада завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 68387,17 грн., яку повинна відшкодувати в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху; ухвалою від 21.11.2019р. продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Херсонській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. у справі №923/564/19; ухвалою від 29.11.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 10 вересня 2019 року у справі №923/564/19, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
16.12.2019р. від Трифонівської сільради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, зазначаючи наступне:
- господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що при призначенні пенсії Управління Пенсійного фонду повинно керуватися не лише ЗУ «Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів на призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.112005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, а й постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 «Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян», чинною на час призначення ОСОБА_2 у жовтні 2006 року пенсії.
- при належному виконанні своїх обов'язків при перерахунку ОСОБА_2 пенсії, працівники позивача при перевірці змісту виданої їй довідки № 474 від 05.10.2006р. та розгляді поданих документів, а також порівнянні розміру щомісячної заробітної плати пенсіонерки за період з лютого 1992 року по липень 1993 року, зазначеного у довідці та розміру середньомісячної заробітної плати у гривні за цей же період працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, могли виявити явне та суттєве перевищення даних довідки над даними додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783. Недостовірність відомостей довідки № 474 від 05.10.2006р. могла бути встановлена позивачем при перерахунку пенсії ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
09.10.2006р. ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області із заявою про перерахунок пенсії з доповненням стажу більшого заробітку
До заяви ОСОБА_2 додано до довідку Трифонівської сільської ради №474 від 05.10.2006р. (а.с. 14) про її заробітну плату за період з 01.02.1992 по 31.10.1996, за підписами керівника та головного бухгалтера відповідача, скріплену відбитком печатки відповідача.
На підставі розпорядження №119096 від 11.10.2006р. (а.с. 11), за результатами перерахунку пенсії з підстав зміни стажу пенсіонерці призначено до виплати щомісяця, починаючи з жовтня 2006 року, пенсію у розмірі 620,46 грн., розмір якої в подальшому автоматично перераховувався згідно змін у пенсійному законодавстві.
24.01.2019р. провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №3 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Херсонській обсласті, в присутності керівника та головного бухгалтера відповідача, проведено звірку відповідності даних первинних документів (особових рахунків по нарахуванню заробітної плати) про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки даним довідки від 05.10.2006 №474.
Відповідно до довідки від 24.01.2019 №11/3-03 про відповідність даних первинних документів даним довідки про заробітну плату, наданої для призначення, в ході звірки сум заробітної плати даних первинних документів з даними довідки №474 встановлено розбіжності за періоди: з лютого 1992 року по липень 1993 року; з квітня 1996 року по вересень 1996 року. Співставлення даних наведено у додатку до вказаної довідки звірки.
Вказано про необхідність надання відповідачем нової довідки про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки.
Згідно додатку до вказаної довідки звірки вказаний наступний розмір заробітку пенсіонерки:
- за період з лютого 1992 року по липень 1993 року (спочатку наведено дані з довідки відповідача, у гривнях, потім дані первинних документів, без зазначення грошової одиниці): за лютий 1992 року 2,57824 проти 2578,24; за березень 1992 року 1,62950 проти 1629,50; за квітень 1992 року 1,78250 проти 1782,50; за травень 1992 року 2,68144 проти 2681,44; за червень 1992 року 10,75699 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у червні 1992 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за липень 1992 року 10,71942 проти 21476,41; за серпень 1992 року 1,33153 проти 1331,53; за вересень 1992 року 16,71147 проти 16711,47; за жовтень 1992 року 8,52025 проти 8520,25; за листопад 1992 року 8,91625 проти 8916,25; за грудень 1992 року 9,43375 проти 9433,75; за січень 1993 року 21,85225 проти 21852,25; за лютий 1993 року 27,94875 проти 27948,75; за березень 1993 року 22,47595 проти 22475,95; за квітень 1993 року 22,47595 проти 22475,95; за травень 1993 року 65,19074 проти 65190,74; за червень 1993 року 153,36442 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у червні 1993 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за липень 1993 року 81,15534 проти 234519,76;
- за квітень - вересень 1996 року: за квітень 1996 року 30,685 проти 6137000; за травень 1996 року 30,685 проти 6137000; за червень 1996 року 30,685 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у червні 1996 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за липень 1996 року 30,685 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1996 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за серпень 1996 року 17,495 проти 3499000; за вересень 1996 року 17,495 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у вересні 1996 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду).
Вказану довідку звірки від 24.01.2019 №11/3-03 було підписано керівником та головним бухгалтером відповідача без зауважень .
05.02.2019р. Трифонівською сільською радою видана довідка № 59 про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки за підписами керівника та головного бухгалтера відповідача, скріплену відбитком печатки відповідача.
Відповідно до довідки від 05.02.2019р. № 59 дані про заробітну плату пенсіонерки за періоди з лютого 1992 року по липень 1993 року, за червень 1994 року, за квітень - вересень 1996 року повністю співпадають з даними, що зазначені у додатку до довідки від 24.01.2019 № 11/3-03 звірки, як дані первинних документів (особових рахунків по нарахуванню заробітної плати) про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки.
На підставі вказаної довідки відповідача від 05.02.2019р. № 59 позивачем проведений індивідуальний перерахунок пенсії по пенсіонерці за період з жовтня 2006 року по березень 2019 року, за яким встановлено переплату пенсії в розмірі 69387,17грн., у зв'язку із призначенням пенсіонерці у жовтні 2006 року пенсії у завищеному розмірі на підставі довідки відповідача від 05.10.2006 №474.
Відповідно до листа Управління обслуговування громадян Великоолександрівський сектор обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.04.2019р. №34/0215 , управління, з посиланням на Акт перевірки №111/3-03 від 24.01.2019р., ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" , ст. 50 ЗУ" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначаючи, шо ОСОБА_2 відмовляється відшкодовувати переплату пенсійних коштів, вказує на необхідність Трифонівській сільраді погасити суму заборгованості до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Заявою від 02.05.2019р., адресованою завідувачу сектору обслуговування громадян, ОСОБА_2 повідомила, що не дає згоди на те, щоб з неї вираховували переплату пенсії, так як переплата виникла не з вини ОСОБА_2
Звертаючись до господарського суду з позовом, УПФУ в Херсонській області зазначає, що Трифонівська сільська рада своїми діями, зокрема, видачею недостовірних документів, завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 68387,17 грн. яку повинна відшкодувати відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.І ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В матеріалах справи наявне платіжне доручення від 27.05.2019 №@2PL545417, згідно якого на користь позивача сплачено 500грн., з призначенням платежу "повернення переплати по пенсії о/р 119096 ОСОБА_2 , велика Олександрівка, Трифонівська с/р.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивач стверджує, що внаслідок видачі відповідачем довідки з недостовірними даними, Управління нарахувало та виплатило фізичній особі надмірну пенсію в розмірі 68 387,17грн.(з урахуванням частково повернутих сум).
Згідно статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Як встановлено ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок).
Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 17 Порядку (в редакції, чинній на момент звернення за перерахунком пенсії) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Згідно п.38 Порядку При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;
в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
В виданій ОСОБА_2 Трифонівською сільською радою довідці про заробіток для обчислення пенсій №474 від 05.10.2006р., за 1992-1996рр. вказано: сума заробітку з розшифруванням (грн..).
Поряд з тим, до серпня 1996 року виплата заробітних плат здійснювалась в карбованцях.
Тобто, ОСОБА_2 з лютого 1992 року по серпень 1996 року нарахування та виплата заробітної плати здійснювалася у карбованцях.
Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року з вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа відповідно до якої національною валютою була визначена гривня та її сота частина - копійка. Українські купоно - карбованці підлягали обміну на гривні за курсом 100000 купоно - карбованців на 1 гривню. Для цього мільйони переведені у тисячі треба було знову записати у мільйонах, а потім поділивши на 100000 отримати гривні.
Постановою Кабінету України від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", у якій вказано щомісячний розмір середньомісячної заробітної плати за 1992-1993рр (у карбованцях) працівників, зайнятих у галузях національної економіки, належний для врахування при призначенні (перерахунку) пенсії (додаток 2 до зазначеної постанови).
При переведенні у гривні щомісячного розміру середньомісячної заробітної плати за 1992-1993рр працівників, зайнятих у галузях національної економіки, належний для врахування при призначенні (перерахунку) пенсії, згідно додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783, у співвідношенні 1 гривня відповідає 100000 карбованців, отримуємо: розмір середньомісячної заробітної плати (у грн.): у лютому 1992 року 0,016811; у березні 1992 року 0,023759; у квітні 1992 року 0,027841; у травні 1992 року 0,032777; у червні 1992 року 0,049663; у липні 1992 року 0,05056; у серпні 1992 року 0,054221; у вересні 1992 року 0,071891; у жовтні 1992 року 0,081716; у листопаді 1992 року 0,105503; у грудні 1992 року 0,169878; у січні 1993 року 0,14204; у лютому 1993 року 0,17854; у березні 1993 року 0,22945; у квітні 1993 року 0,25396; у травні 1993 року 0,30489; у червні 1993 року 0,60423; у липні 1993 року 0,76564.
Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно наведених вище положень Порядку остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. Та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних, проте зазначеного не зробили.
Як уже зазначалось, в довідці про заробіток для перерахунку пенсії №474 від 05.10.2006р., яка була подана ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України для здійснення перерахунку, вказано суми заробітку з розшифруванням (грн..).
Господарський суд вірно вказав, що приймаючи та перевіряючи відповідну довідку, орган пенсійного фонду мав би звернути увагу, що вказані в ній суми перевищував розмір середньомісячної заробітної плати (у гривні) за відповідні місяці 1992-1993рр.. працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, а саме (першими наведено дані довідки відповідача № 474 від 05.10.2006, потім - переведені у гривню, відповідні дані додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783): за лютий 1992 року 2,57824 проти 0,016811 (співвідношення 153 к 1); за березень 1992 року 1,62950 проти 0,023759 (співвідношення 68,5 к 1); за квітень 1992 року 1,78250 проти 0,027841 (співвідношення 64 к 1); за травень 1992 року 2,68144 проти 0,032777 (співвідношення 82 к 1); у червні 1992 року 10,75699 проти 0,049663 (співвідношення 216 к 1); у липні 1992 року 10,71942 проти 0,05056 (співвідношення 212 к 1); у серпні 1992 року 1,33153 проти 0,054221 (співвідношення 24 к 1); у вересні 1992 року 16,71147 проти 0,071891 (співвідношення 232 к 1); у жовтні 1992 року 8,52025 проти 0,081716 (співвідношення 104 к 1); у листопаді 1992 року 8,91625 проти 0,105503 (співвідношення 84 к 1); у грудні 1992 року 9,43375 проти 0,169878 (співвідношення 55 к 1); у січні 1993 року 21,85225 проти 0,14204 (співвідношення 154 к 1); у лютому 1993 року 27,94875 проти 0,17854 (співвідношення 156 к 1); у березні 1993 року 22,47595 проти 0,22945 (співвідношення 98 к 1); у квітні 1993 року 22,47595 проти 0,25396 (співвідношення 88 к 1); у травні 1993 року 65,19074 проти 0,30489 (співвідношення 214 к 1); у червні 1993 року 153,36442 проти 0,60423 (співвідношення 254 к 1); у липні 1993 року 81,15532 проти 0,76564 (співвідношення 106 к 1);.
Тобто, працівники УПФУ при перерахунку пенсії повинні були звернути увагу, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 становив значно менший розмір ніж було визначено відповідачем у довідці №474. .
Як вірно вказано судом першої інстанції, зазначені невідповідності не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та призначенні пенсії із завищеним коефіцієнтом заробітку , не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей, ними не були витребувані пояснення щодо неадекватності та надмірної величини зазначеної заробітної плати. У відповідальних працівників органу не виникло питань щодо можливої помилки в наданій їм довідці та невідповідності дійсності її даних.
Натомість без жодних питань чи зауважень такі документи були прийняті та на підставі них здійснено перерахунок пенсії.
При цьому, лише через 13 років - у 2019 році, органом ПФУ при проведенні перевірки (звірки) було встановлено розбіжності довідки №474 з первинними документами.
З огляду на викладене, матеріальна шкода виникла внаслідок дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_2 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, з огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.
Апелянт, в обґрунтування своєї позиції у скарзі посилається на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року № 22-1, відповідно до якого орган, що призначає пенсію має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії. На переконання скаржника, в даній нормі йде мова про право фонду, а не про обов'язок перевірити відповідні документи.
З цего приводу колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.80 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону станом на час подання заяви про перерахунок пенсії ) заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.
Згідно з ст.81 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно п. 38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при перерахунку пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.
Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов'язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.
Зазначене свідчить про те, що позивач при здійсненні своїх повноважень при перерахунку відповідної пенсії, як уповноважений орган, у встановленому порядку мав право та обов'язок перевірити подані документи своєчасно, особливо якщо такі документи містять невідповідність та викликають сумнів.
З урахуванням цього, на момент подання заяви гр. ОСОБА_2 саме орган, який призначив пенсію, здійснював контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при здійсненні її перерахунку і посадові особи не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість поданих документів, необхідних для обчислення пенсії, у тому числі спірної довідки.
Колегія суддів вважає що господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність такого обов'язкового елементу деліктного зобов'язання, як причинний зв'язок між діями відповідача і завданою шкодою, оскільки первинні документи, які є підставою для нарахування пенсії ОСОБА_2 могли бути витребувані органом пенсійного фонду та, крім того, працівники Пенсійного фонду при перерахунку пенсії повинні були звернути увагу, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 становив значно менший розмір ніж було визначено позивачем при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 за довідкою №474.
В даній справі позивачем не доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме - причинно-наслідкового зв'язку між видачею довідки із невірними даними та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії, що виключає застосування до відповідача деліктної відповідальності.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання господарського суду на положення ч.2 ст. 1193 ЦК України, відповідно до якої якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Наведена норма Закону не може бути застосована в даному випадку, оскільки ст. 1193 ЦК України унормовує урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.
Крім того, судом взагалі не відображено, з чого він виходив при визначенні ступеню вини та відповідного відшкодування відповідачем тільки 16346,79грн. та покладанні на позивача 3/4 розміру шкоди.
Згідно з п.3 ч.1 ст.277 ГПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції допущене неправильне застосування норм ст. ст. 1166, 1193 ЦК України, що є підставою для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів та вимог апеляційної скарги, скасування судового рішення в повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, оскільки доводи апеляційної скарги відхилені в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284, 286-288 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2019р. у справі №923/564/19 скасувати .
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття, згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.
Постанова підписана 03.02.2020 року у зв'язку участю головуючого судді Мишкіної М.А. та судді Бєляновського В.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, м.Київ з 27 по 31 січня 2020 включно
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир