"22" січня 2020 р. Справа №914/3703/15
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
без виклику сторін
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів №790007.2-Ск-12509-1219 від 10.12.2019
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.12.2019 (суддя Артимович В.М., повний текст ухвали 11.12.2019)
за заявою Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
про стягнення 41 259 181, 96 грн., з яких: 14 368 409, 20 грн. - основний борг, 14 104 866, 31 грн. - пеня, 2 245 849, 92 грн. - 3% річних, 10 540 056, 53 грн. - інфляційні втрати;
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
про стягнення 193 220 539, 37 грн.
Суть спору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2019 зупинено провадження з розгляду заяви Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10471/19.
Ухвала суду мотивована тим, що заявник як на підставу для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню посилається на заяву про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі одностороннього правочину від 15.11.2019 №790007.2-Сл-11801-1119, вчиненого АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”. При цьому, заперечення АТ «НАК «Нафтогаз України» ґрунтуються на тому, що вказані зобов'язання АТ «НАК «Нафтогаз України» перед АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” в сумі 23 815 180, 41 грн, які є предметом одностороннього правочину від 15.11.2019 №790007.2-Сл-11801-1119, припинені на підставі заяви АТ «НАК «Нафтогаз України» № 39-4717/1.17-19 від 24.07.2019, вчиненого АТ «НАК «Нафтогаз України». Одночасно вказаний правочин від 24.07.2019 є предметом розгляду в Господарському суді міста Києва у справі № 910/10471/19 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним вищезазначеного правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників
справи.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити для продовження розгляду по суті. У своїй апеляційній скарзі апелянт загалом покликається на те, що місцевий господарський суд володіє достатньою кількістю доказів та наділений обсягом повноважень для вирішення справи. Скаржник стверджує, що в силу ст.227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
АТ «НАК «Нафтогаз України» подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що обставини, встановлені при вирішенні справи №910/10471/19 не входять до предмету дослідження та не можуть бути встановлені у даній справі. При цьому, відсутність рішення, що набрало законної сили, у справі №910/10471/19 в межах розгляду якої встановлюються обставини чинності заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019, унеможливлює вирішення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в письмовому провадженні без виклику сторін.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, 01.08.2019 АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подано суду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Підставою для подання такої заяви слугувало проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі одностороннього правочину від 15.11.2019 №790007.2-Сл-11801-1119, вчиненого АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
При цьому, заперечуючи щодо задоволення заяви, АТ «НАК «Нафтогаз України» стверджує, що у товариства відсутні зобов'язання перед заявником у сумі 23 815 180, 41 грн, оскільки такі зобов'язання припинені на підставі заяви АТ «НАК «Нафтогаз України» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 № 39-4717/1.17-19.
Як підтверджується матеріалами справи, в Господарському суді міста Києва розглядалась справа № 910/10471/19 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до АТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 №39-4717/1.17-19.
Крім цього, на момент прийняття оскаржуваної ухвали було прийнято рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 910/10471/19, яким відмовлено у задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 р. № 39-4717/1.17-19.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали, строк для подання апеляційної скарги не пройшов, а відповідно рішення не набрало законної сили. При цьому, повний текст судового рішення був відсутній,
а до матеріалів справи заявником було долучено лише вступну та резолютивну частину вищезазначеного рішення.
Оцінка суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Враховуючи те, що підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник вказує на заяву про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі одностороннього правочину від 15.11.2019 №790007.2-Сл-11801-1119, вчиненого АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», суду необхідно встановити наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, враховуючи заперечення АТ «НАК «Нафтогаз України» про те, що у товариства відсутні зобов'язання перед заявником у сумі 23 815 180, 41 грн, оскільки такі зобов'язання припинені на підставі заяви АТ «НАК «Нафтогаз України» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 № 39-4717/1.17-19, суду необхідно встановити яке з зарахувань відбулося та відповідно чи припинені зобов'язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» перед АТ «НАК «Нафтогаз України» зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
При цьому, враховуючи обсяг повноважень суду, який не вправі вийти за межі заявлених вимог, суд не може досліджувати вищезгадані правочини на предмет недійсності.
Більше того, навіть встановивши факт недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочину недійсним, суд не вправі визнати такий правочин недійсним, з огляду на обставини, які входять у предмет доказування у даній справі та презумпцію правомірності правочину.
Тобто, в межах цього провадження суд не вправі давати оцінку правочинам на предмет правомірності, які є підставою поданої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та підставою заперечень щодо задоволення такої заяви.
А враховуючи те, що апелянт оскаржив односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 № 39-4717/1.17-19, вчинений АТ «НАК «Нафтогаз України», доцільним є зупинення розгляду поданої заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10471/19 про визнання недійсним згаданого одностороннього правочину.
Необхідно також зазначити, що покликання апелянта на те, що зупинення провадження у цій справі не сприяє вирішенню спору у розумний строк, є безпідставними, з огляду на те, що саме апелянт є позивачем у справі про визнання недійсним вищезазначеного одностороннього правочину. При цьому, сам факт подання окремого позову про визнання недійсним односторонннього правочину свідчить про обізнаність Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо неможливості виходу за межі вимог та встановлення факту неправомірності правочину у даному провадженні, навіть якщо такий факт існує.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/10471/19 надасть можливість в подальшому об'єктивно розглянути заяву про визнання виконавчого документа таки, що не підлягає виконанню, так як будуть наявні докази, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку зможе встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження з розгляду Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання виконавчого документа такого, що не підлягає виконанню у справі № 914/3703/15 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/10471/19.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.12.2019 у справі № 914/3703/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів №790007.2-Ск-12509-1219 від 10.12.2019- без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.02.2020
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді С.М. Бойко
Г.Г.Якімець