Справа № 463/9952/19
Провадження № 1-кс/463/681/20
про застосування запобіжного заходу
03 лютого 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,
в провадженні Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000299 від 09.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 за погодженням прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Подане клопотання мотивує тим, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42019070000000299 від 09.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Зокрема, на початку серпня 2019 року ОСОБА_7 звернувся до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 з метою консультації щодо виготовлення та отримання водійського посвідчення категорії «В», а також щодо переліку необхідних для цього документів. У ході розмови, про отримання водійського посвідчення, ОСОБА_6 висловив прохання ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у розмірі 500,0 доларів США, за безперешкодне проходження навчального процесу в автошколі, а також позитивне вирішення внутрішніх іспитів з «Правил дорожнього руху та водіння транспортних засобів» без участі останнього. В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, який спрямований на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_6 відправив останньому у месенджері «Вайбер» повідомлення з номером карткового рахунку на який необхідно переказати грошові кошти у розмірі 5000,0 грн. 20.08.2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 на виконання вище вказаних незаконних вимог ОСОБА_6 через банківський термінал переказав на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 , частину неправомірної вигоди в сумі 5000,0 грн. Крім цього, у грудні 2019 року ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_9 звернувся до інспектора взводу № 1 роти № 2, Департаменту патрульної поліції НП України ОСОБА_6 , з метою виготовлення та отримання водійського посвідчення, а також щодо переліку необхідних для цього документів. У ході розмови, про отримання водійського посвідчення ОСОБА_9 , ОСОБА_6 висловив прохання ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США, за безперешкодне проходження ОСОБА_9 , навчального процесу в автошколі, а також позитивне вирішення внутрішніх іспитів з «Правил дорожнього руху та водіння транспортних засобів» без участі останнього.
В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, який спрямований на отримання від ОСОБА_7 , що діяв в інтересах ОСОБА_9 неправомірної вигоди, ОСОБА_6 висунув вимогу про необхідність перерахунку на банківську картку його дружини ОСОБА_10 частину неправомірної вигоди у розмірі 4000,0 гривень. 23.01.2020 року ОСОБА_7 на виконання вище вказаних незаконних вимог ОСОБА_6 через банківський термінал «ПриватБанк», за адресою: м.Ужгород, вул.Собранецька,89, переказав частину неправомірної вигоди в сумі 4000,0 гривень на банківську картку, яка належить ОСОБА_10 01.02.2020 року близько 13:30 год. ОСОБА_7 на попередню вимогу ОСОБА_6 , зустрівся з останнім біля закладу швидкого харчування «Макдональдз», за адресою: м.Київ, пл.Вокзальна,2, де, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_6 , отримав від останнього посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 надав останньому грошові кошти у сумі 6000,0 гривень.
В подальшому, 01.02.2020 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 02 лютого 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаного із вимаганням неправомірної вигоди, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання та пояснили, що на їхню думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки злочин у скоєнні якого він підозрюється є тяжким, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також в силу набутих зв'язків під час перебування на займаній ним посаді може впливати на працівників Департаменту патрульної поліції НП України, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. Разом з цим, з врахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, просять визначити останньому, заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160,0 гривень. Саме такий розмір застави на їхню думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді застави у мінімальному розмірі або запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Захисник також додатково зазначив, що пред'явлена підозра є недостатньо обґрунтованою, в тому числі і кваліфікація злочину. Підозрюваний згідно своєї посадової інструкції не наділений жодними владними повноваженнями. Крім цього, просить врахувати, стан здоров'я підозрюваного, який підтверджується медичними висновками, останній має стійкі соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, також мусить допомагати своїм батькам, які є пенсійного віку, не має наміру впливати на свідків та інших осіб, не буде переховуватися від органів досудового розслідування і суду, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та достатність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним вище ризикам, а тому, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2019 року внесено відомості з приводу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення ОСОБА_6 повідомлено 02.02.2020 року.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: інформацією про рух коштів по карткових рахунках, отриманої на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.11.2019 року; показаннями свідка ОСОБА_7 від 01.02.2020 року; протоколом огляду та вручення грошових та імітаційних коштів від 01.02.2020 року, протоколом затримання ОСОБА_6 від 01.02.2020 року, постановою про проведення освідування від 31.01.2020 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, поєднаного з використанням влади та службового становища, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна. Крім цього, в силу виконання своїх службових обов'язків, підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, інших працівників Департаменту патрульної поліції НП України, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, крім того, має реальні можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста, приходжу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України.
Зважаючи на викладене, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_6 , враховуючи майновий стан його та сім'ї, приходжу до висновку, що достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України є застава у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не буде завідомо непомірним для підозрюваного та внесення якої, згідно з ч.4 ст.202 КПК України, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, раніше не судженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Львівській установі виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080,0 гривень (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених ст.194 КПК України.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_6 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м.Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема, свідком ОСОБА_7 та працівниками Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку не внесення застави строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 год. 50 хв. 01 лютого 2020 року до 13 год. 50 хв. 31 березня 2020 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1