Ухвала
3 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 670/860/18
провадження № 51-5952 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240100000176,
встановив:
2 грудня 2019 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
На виконання ухвали касаційного суду засуджений ОСОБА_4 направив нову касаційну скаргу проте приписів ст. 427 КПКне дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Так,вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року засуджений ОСОБА_4 просить скасувати у зв'язку у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Проте посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, засуджений ОСОБА_4 не наводить доводів для зміни чи скасування вказаних судових на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, в порушення вимог ст. 414 КПК засуджений не обґрунтовує невідповідності призначеного судом йому покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, зокрема, не вказує у чому полягає його явна несправедливість.
Натомість, як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_4 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що у відповідності до статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга не містить вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Тому відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених у ст. 438 КПК, про що було наголошено засудженому ОСОБА_4 в ухвалі Верховного Суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга засудженого підлягає поверненню.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо нього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3