печерський районний суд міста києва
Справа № 757/379/20-к
11 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжногго заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Другим управлінням організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000189 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 301, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 301 КК України, та ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 301, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 організував та забезпечив функціонування на території України «абузостійкого хостингу», шляхом надання серверного обладнання (виділених серверів, віртуальних приватних серверів (VPS), віртуальних виділених серверів (VDS), для проведення несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, що призводить до блокування інформації, спотворення процесу її обробки або порушення встановленого порядку маршрутизації, розповсюдження творів порнографічного характеру та шкідливого програмного забезпечення через Інтернет-ресурси: https://ip-transit.ir, https://paylicense.com, https://arcompus.net та ін.
16.11.2019 прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 301, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361-1 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово за винятком необхідності надання медичної допомоги йому та членам сім'ї та покладено на нього такі обов'язки: за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000189 від 25.01.2019 року до 12 місяців, тобто до 11.07.2020 року.
На даний час у кримінальному провадженні необхідно забезпечити спрямування на адресу компетентних органів Сполучених Штатів Америки клопотання про надання правової допомоги в рамках міжнародного співробітництва, провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій за участі 6 підозрюваних за результатами виконання зазначеного клопотання, що у передбачений законом строк не представляється можливим, у зв'язку із винятковою складністю кримінального провадження, необхідністю значного проміжку часу для їх проведення і неможливістю закінчити досудове розслідування без їх результатів, наявністю у кримінальному провадженні інформації про можливу причетність до вчинення злочину інших осіб, з'ясування та встановлення якої може істотно вплинути на кваліфікацію злочинних дій.
У зв'язку з викладеним, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи, що заявлені при обранні останньому запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України - можливість знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших фігурантів провадження у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати, необхідно продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом та покладених судом на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, тобто до 11 березня 2020 року включно.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та зазначив, що помилково було зазначено такий обов'язок, як носити електронний засіб контролю.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні подала заперечення проти задоволення клопотання. В запереченні зазначила, що підозра необґрунтована, ризики відсутні, тому просила відмовити у задоволенні клопотання та не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 будь-які запобіжні заходи.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримував позицію захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження його дії.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків повинно окрім іншого містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, аналіз чого наведений слідчим суддею вище, а по-друге, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Разом з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що закінчити досудове розслідування, в межах строку дії попередньої ухвали, не видалося можливим внаслідок складності провадження та у зв'язку із тим, що з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування та подальшого судового розгляду, у кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
Вирішуючи питання про продовження строку виконання покладених обов'язків на підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
При аналізі заявлених ризиків слідчим суддею встановлено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати, змінити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих йому та іншим підозрюваним, незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відповідальність, передбачену санкцією статті КК України, у вчиненні якого підозрюється підозрюваний, характер вчинених злочинних дій, ризики, які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані, які характеризують особу, а також, те що строк досудового розслідування продовжено, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне продовжити відносно підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе, на думку слідчого судді, запобігти встановленим ризикам, а встановлені обставини свідчать про наміри органу досудового розслідування не допустити ризики, які б підривали таке розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження та продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
На підставі та керуючись ст. 29, 33 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 193,194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити до 11 березня 2020 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати вказане житлове приміщення цілодобово за винятком необхідності надання невідкладної медичної допомоги йому та членам його сім'ї.
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків до 11.03.2020 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1