10 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, за касаційною скаргою Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2004 року, -
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2004 року скарга задоволена. Визнано неправомірними дії Мелітопольської ОДПІ і зобов'язано її внести в паспорт ОСОБА_1 відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2004 року апеляційна скарга Мелітопольської ОДПІ відхилена, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2004 року залишене без змін.
У касаційній скарзі на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2004 року Мелітопольська ОДПІ ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та закриття провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Задовольняючи скаргу, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Таким чином, вказаним Законом передбачено, що платник податків в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку, тому відмова податкового органу внести відповідні зміни в паспорт заявника не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2004 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України.
Судді :
В. І. Бутенко
Т. О. Лиска
О. І. Панченко
М. О. Сорока
І. В. Штульман