Справа №752/11943/19
Провадження № 2/752/2076/20
Іменем України
13.01.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який 04 травня 2012 р. зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї. У сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя та несумісністю характерів. Між сторонами часто виникали конфлікти з приводу побутових питань. Протягом шести місяців сторони окремо проживають. Сторони не підтримують шлюбні стосунки та не ведуть спільне господарство; не пов'язані спільним побутом. Шлюб існує формально.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, шлюб між нею та відповідачем розірвати, оскільки спільне проживання однією сім'єю неможливе.
Відповідач проти розірвання шлюбу та викладених позивачем обставин не заперечував.
Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено актовий запис № 703.
Сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя,шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
В силу положень ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільне господарство, не пов'язані спільним побутом. Протягом шести місяців сторони окремо проживають. Шлюб існує формально.
Подальше існування сім"ї є неможливим, оскільки між сторонами відсутнє почуття любові, відсутнє бажання для відновлення шлюбних стосунків і подальшого існування сім"ї.
Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допукається.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки подальше існування сім"ї є неможливим в зв"язку з відсутністю бажання сторін на відновлення шлюбних стосунків, втратою почуттів та відсутністю взаєморозуміння.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.05.2012 р. Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 703 - розірвати.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя