04 березня 2010 рокуСправа № 2а-152/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,
з участю представника позивача Мандзика П.І.,
представника відповідача Кузьменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» до Державної податкової адміністрації у Волинській області про визнання відсутності повноважень та визнання дій неправомірними,
ПП «Торговий дім «Укр-Петроль» звернувся з позовом до Державної податкової адміністрації у Волинській області про визнання відсутності повноважень та дій щодо здійснення планової перевірки 15.07.2009р. з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу неправомірними, визнання акту перевірки від 15.07.2009р. № 200881 недійсним.
Позовні вимоги вмотивовані наступним:
- перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковий орган здійснює за умови дотримання вимог ст.ст.111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що не було зроблено відповідачем;
- ДПА У Волинській області проведено планову перевірку, про що прямо зазначено у направленнях на перевірку, хоча чинним законодавством України передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є позаплановими, тобто відповідачем вчинено порушення порядку проведення перевірки;
- виходячи зі змісту п.1.1 акту перевірки №200881 від 15.07.2009р. станом на дату початку перевірки, яку зазначено в акті - 15.11.2009р., в представників податкового органу були відсутні діючі направлення на перевірку, оскільки строк дії направлень - з 10.07.2009р. по 25.07.2009р., що призвело до незаконності перевірки;
- в зв'язку з ненаданням працівниками ДПА у Волинській області під розписку направлень на перевірку у відповідача були відсутні повноваження на проведення такої перевірки, що у свою чергу призвело до протиправних дій з її проведення та складення акту перевірки на основі таких неправомірних дій.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Факт проведення перевірки саме 15.07.2009р. підтвердив.
Відповідач у своїх поясненнях з приводу заявлених вимог проти позову заперечив повністю, мотивуючи наступним:
- Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відноситься до законодавства з питань оподаткування, а регулює лише порядок проведення суб'єктами господарювання готівкових розрахунків, в той час як норми статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та стосуються фінансово-господарської діяльності платника податків і не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в тому числі щодо обов'язку повідомляти заздалегідь суб'єкта господарювання про таку перевірку.
- планові перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій суб'єктів господарювання здійснюються на підставі затверджених щомісячних планів, складених відповідно до вимог наказу ДПА України від 27.05.2008р. №355 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків", яким крім цього затверджені форма направлення на перевірку і форма акту перевірки, а тому твердження позивача про порушення порядку та відсутність підстав для проведення перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП «ТД «Укр-Петроль» 15.07.2009р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства;
Крім того, відповідач у своєму запереченні та представник відповідача в судовому засіданні зазначили про те, що вимога позивача про визнання недійсним акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий акт не є нормативним актом, безпосередньо його висновки не породжують прав і обов'язків для позивача.
Ухвалою суду від 04.03.2010р. провадження у справі в частині визнання недійсним акту перевірки №200881 від 15.07.2009р. закрито.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:
15.07.2009р. працівниками ДПА у Волинській області згідно направлень на перевірку від 10.07.2009р. №№202610, 202611 була здійснена перевірка АЗС з магазином, що розташована за адресою: м.Устилуг, вул.Володимирська, 3а та належить приватному підприємству «Торговий дім «Укр-Петроль» (м.Луцьк, вул.Лазо, 5, зареєстроване як платник податків в Луцькій ОДПІ), по питанню дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 15.07.2009р. за №200881.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон України №265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 Закону України №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Статтями 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. (далі - Закон України №509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.
Проте, як слідує з назви статті 111 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно з частиною 7 статті 111 Закону України №509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України №265/95-ВР, вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу статті 111 Закону України №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 111 Закону України №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
У межах повноважень, визначених Законом України №265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.
Частиною 8 ст. 111 Закону України №509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.
Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.
До матеріалів справи відповідачем наданий план перевірок суб'єктів господарювання на липень 2009 року, затверджений заступником голови ДПА у Волинській області 29.06.2009р.
Перевірка позивача передбачена у плані проведення перевірок, перевірку проведено на підставі направлень від 10.07.2009р. №202610 та №202611, тому відповідно у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова.
За таких обставин, посилання позивача в позовній заяві та твердження представника позивача в судовому засіданні про порушення вимог законодавства при організації та проведенні 15.07.2009р. перевірки позивача є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначені ст.111 Закону України №509-ХІІ підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст.111 Закону України №509-ХІІ.
Посилання ж позивача на той факт, що Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому не можуть слугувати правовою підставою для проведення перевірки, судом до уваги не приймаються з тих підстав, що вказані Методичні рекомендації були застосовані податковим органом в сукупності з нормами Закону України №265/95-ВР та ст.112 Закону України №509-ХІІ і жодним чином їм не суперечать.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача при проведенні перевірки суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України №509-ХІІ визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Пунктом 1 ст.112 Закону України №509-ХІІ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.
15.07.2009р. працівники ДПА у Волинській області здійснювали перевірку позивача на підставі виданих їм направлень на перевірку, за результатами якої склали акт від 15.07.2009р. №200881.
Специфіка проведення перевірок в сфері застосування РРО полягає у тому, що ревізори спочатку проводять контрольну розрахункову операцію з придбання товарів (робіт, послуг), не попереджуючи суб'єкта господарювання про її проведення, а вже після завершення цієї операції повідомляють особу, яка проводить розрахункові операції, про проведення такої перевірки та ознайомлюють з направленнями на перевірку.
Як вбачається з направлень на перевірку від 10.07.2009р. №202610 та №202611 продавець ОСОБА_1 з даними направленнями ознайомлена, один примірник отримала, тобто в працівників відповідача були всі необхідні повноваження для проведення перевірки. Факт проведення перевірки саме 15.07.2009р. не оспорюється жодною зі сторін, а зроблена в тексті акту перевірки (п.1.1 акту) описка, що перевірка проводилась 15.11.2009р., жодним чином не спростовує правомірності проведення такої перевірки на підставі направлень на перевірку, що були дійсні під час її проведення.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача та відсутності в останнього повноважень для проведення перевірки.
Керуючись статтями 8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статей 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 10 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В.Дмитрук