23 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19617/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Осадовського Р. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області про скасування постанови,
Підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування постанови Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області від 07.12.2009 р. № 435 про накладення штрафу в розмірі 2664 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог підприємець посилається на хибність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, вважає, що оскільки ОСОБА_1 було притягнено до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, то підстави для застосування штрафу не підставі Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні, так як відповідно до Конституції України забороняється притягнення особи до відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач у запереченні на позов заявлених вимог не визнав, мотивуючи тим, що штрафні санкції застосовані до підприємця з урахуванням виявлених під час перевірки порушень, вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є суб'єком підприємницької діяльності, що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 01.03.1995 року. Згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку серії З № 343542, виданого 11.12.2009 року, підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.
27.11.2009 року відповідачем було проведено перевірку магазину «Міхаіл Воронін», що належить підприємцю ОСОБА_1, в ході якої виявлено порушення позивачем п. п. 10, 11,14-16, гл. 1 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, а саме:
- до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал позивач не провела підготовку товарів (куртки чоловічої) до продажу на наявність маркувальних даних;
- позивачем не перенесено маркувальних даних пошкодженого маркувального ярлика підприємства-виробника на дублікат товарного ярлика та не засвідчено підписом особи, відповідальної за приймання товару;
- здійснено продаж товарів (куртки чоловічої), що не мають відповідного маркування;
- не позначено роздрібну ціну на ярлика (цінниках) або в покажчиках цін товарів, що надходять до продажу;
- здійснено продаж непродовольчих товарів без надання споживачам необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів;
- на маркуванні швейних товарів (куртки чоловічої) відсутня інформація про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, склад матеріалу, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.
За результатами перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів у Волинській області складено акт № 000111 від 27.11.2009 року, на підставі якого винесено постанову від 07.12.2009 р. № 435 про накладення штрафу в розмірі 2664 грн. відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Розмір штрафу обраховано, виходячи з кількості курток, яких було 6 штук в магазині на момент проведення перевірки, вартістю 1480 грн. кожна.
Відповідно до зазначеної норми за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, що стверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку. Дана обставина дає позивачу право не вести обов'язковий облік доходів і витрат.
У судовому засіданні позивач та представник відповідача пояснили, що при перевірці не було встановлено, яка саме кількість товару була отримана для реалізації, так як підприємцем не ведеться облік надходження товарів.
Проти факту вчинення порушення, констатованого в акті перевірки, підприємець не заперечила, зазначивши, що не помітила відсутнього маркувального ярлика на товарі, а сам ярлик був втрачений з вини виробника.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем правомірно накладено штраф на підприємця ОСОБА_1 за порушення Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами. Однак Управлінням невірно визначено розмір штрафної санкції, так як згідно пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до суб'єктів, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності застосовується штраф у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн.
Отже, постанова відповідача від 07.12.2009 р. № 435 підлягає скасуванню в частині накладення на позивача штрафу розмірі 2579 грн., в решті суми штрафних санкцій - 85 грн. рішення є законним та чинним, а тому в цій частині позову неоюхідно відмовити.
Суд не погоджується з твердженням представника позивача про те, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення № 619 від 07.12.2009 року унеможливлює застосування до підприємця штрафних санкцій на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», враховуючи наступне.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:
вилучення прибутку (доходу);
адміністративно-господарський штраф;
стягнення зборів (обов'язкових платежів);
застосування антидемпінгових заходів;
припинення експортно-імпортних операцій;
застосування індивідуального режиму ліцензування;
зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;
анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;
обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;
скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;
інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Зазначеним законом передбачено застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій за порушення законодавства про захист прав споживачів.
З урахуванням зазначеного норм, суд вважає, що санкція у вигляді штрафу на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є адміністративно-господарською, оскільки застосовується за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 619 від 07.12.2009 року відповідачем притягнено ОСОБА_1 до відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Наведене свідчить, що управлінням застосовано до позивача два штрафи, які є різними за правовою природою та не є однотипними. Відтак, оскільки згідно Конституції України забороняється притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду, суд вважає, що застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій та накладення штрафу на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинено правомірно.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Господарського кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області від 07.12.2009 р. № 435 в частині накладення на підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2579 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 1 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко