Справа № 709/209/19
2/709/17/20
22 січня 2020 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з цивільним позовом до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач-1) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5 , яка проживала у с. Мельники Чорнобаївського району Черкаської області. Відповідно до заповіту ОСОБА_5 від 5 жовтня 2012 року позивач є спадкоємцем. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подав у зв'язку з незадовільним матеріальним становищем та тяжким станом свого здоров"я. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 березня 2019 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), який є рідним братом позивача та сином ОСОБА_5 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Відповідач-1 надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 28). Представник відповідача-2 Охріменко Н.І. проти задоволення позову заперечила, та зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він пропустив шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотарільної контори, передбачений ст. 1272 ЦК України, з поважних причин. На підставі викладеного представник відповідача-2 просила у задоволенні позову відмовити. Відповідач-2 підтримав позицію свого представника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24 січня 2019 року серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
З копії виданого повторно свідоцтва про народження від 24 січня 2019 року серії
НОМЕР_2 вбачається, що померла ОСОБА_5 була матір"ю ОСОБА_4 (позивача) (а.с. 7).
При житті ОСОБА_5 , а саме 5 жовтня 2012 року, склала заповіт, посвідчений секретарем Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Колісник Н.М. та зареєстрований у реєстрі за № 95, відповідно до якого все своє майно заповіла
позивачу (а.с. 26).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якого входить житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка, розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , та дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є день її смерті, тобто
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 закінчився
6 червня 2016 року.
Позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, що підтверджуються листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 7 березня
2019 року (вих. № 253/01-16) (а.с. 31), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 19), відповідно до змісту якого після смерті ОСОБА_5 , подана заява про прийняття спадщини від спадкоємця ОСОБА_2 (відповідач -2), свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року
№ 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Абзацом 6 п. 24 постанови встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" звернуто увагу на те, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску зазначеного строку можуть визнаватися: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд вважає, що, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Таким чином для набуття прав щодо вступу в спадщину на спадкоємця покладається вимога подати відповідну заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, а саме у зв"язку з відсутністю коштів на оформлення спадщини та тяжкою хворобою самого позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Суд критично оцінює вказані посилання позивача, оскільки жодних достовірних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з часу відкриття спадщини, тобто з
6 грудня 2015 року по 6 червня 2016 року останній не надав. Таким чином, суд вважає, що спадкоємець своєчасно спадщину не прийняв, тобто свідомо, за відсутності об'єктивних та непереборних труднощів, не вчинив дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог, а тому не приймає до уваги визнання відповідачем-1 позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай