щодо відводу
29 січня 2020 рокуЛьвівСправа №461/5431/16-а пров. №857/13190/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №461/5431/16-а,-
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2019 року про закриття провадження у справі №461/5431/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Департаменту містобудування Львівської міської ради треті особи ОСОБА_3 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною бездіяльність.
29.01.2020р. апелянт ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів. Заявлений відвід обґрунтовує тим, що у зв'язку з станом здоров'я та направленням її на лікування в інше місто, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи та просила не призначати наступне судове засідання на січень та лютий 2020 року. Не зважаючи на дане клопотання, колегією суддів призначено судове засідання на 29.01.2020 року чим фактично позбавило можливості брати участь в засіданні. При ознайомленні з матеріалами справи, до справи долучено відзиви на апеляційну скаргу з порушенням терміну їх подачі. Вважає це упередженим ставленням до нього та відповідно підставою для відводу колегії суддів. Просить задовольнити відвід колегії суддів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід колегії суддів є необґрунтованою виходячи з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина 4 ст. 36 КАС України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід колегії суддів є необґрунтованою, оскільки наведені позивачем доводи та фактичні обставини справи не можуть бути підтвердженням упередженості та небезсторонності колегії суддів по даній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що доказів, які б вказували про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів у даній справі, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України.
Колегія суддів вважає, що заявник, подаючи заяву про відвід колегії суддів не навів належних та допустимих доказів щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів.
За правилами частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, оскільки колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід, то суд вважає за необхідне зупинити провадження та передати справу №461/5431/16а для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду визнати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №461/5431/16-а до вирішення питання про відвід колегії суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України справу передати для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід колегії суддів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Повний текст ухвали складено 03.02.2020р.