Справа № 749/684/19
Номер провадження 2/749/67/20
"27" січня 2020 р. м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Шаповал З.О.
секретаря Михалевич М.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Сновськ цивільну справу №749/684/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики,-
У липні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , суму боргу та відсотки за договором позики від 27 травня 2018 року в розмірі 9945, 00 доларів США, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 травня 2018 року між нею та ОСОБА_3 було укладено в письмовій формі договір позики. Відповідно до п. 1 вказаного Договору, позикодавець зобов'язується передати Позичальнику предмет позики (грошові кошти) у сумі 7650,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти суму позики (грошові кошти) і повернути суму позики (грошові кошти) Позикодавцю у встановлений цим Договором строк, а також виплатити проценти за весь час користування позикою (грошовим коштами) у строк та у розмірах, які обумовлені в умовах цього договору. Додатково до Договору 27.05.2018 року була складена розписка позичальника, відповідно до якої ОСОБА_3 , отримала від ОСОБА_1 за договором Позики від 27.05.2018 року у позику грошові кошти у сумі сім тисяч шістсот п'ятдесят доларів США в день складення цієї розписки. Пунктом 2 вказаного Договору передбачений щомісячний розмір процентів, який складає 2,5% від суми позики на залишок суми позики на початок місяця, в якому будуть сплачуватися відсотки. Відповідно до пункту 3 Договору позики від 27.05.2018 року між сторонами повернення зазначеної в Договорі суми позики (грошових коштів) може мати місце за бажанням Позичальника протягом трьох місяців з дня підпису договору частками будь-якого розміру, проте останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 27 серпня 2018 року. Тобто, 27.08.2018 року, це крайній строк, коли відповідачка мала повернути позивачу позичені грошові кошти. 20.09.2018 року позивачка звернулася до ОСОБА_3 із претензією надіславши її поштою, в якій просила виконати свої зобов'язання за Договором позики від 27.05.2018 року. Зазначений лист із претензією був повернутий позивачу поштою як невручений за закінченням встановленого строку зберігання.
Ухвалою судді від 11.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі №749/684/19 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 11.07.2019 року, застосовано захід забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі №749/684/19 заборонено вчиняти певні дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 відносно житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 18.11.2019 року, підготовче судове засідання у цивільній справі №749/684/19 відкладено на 12.12.2019 р. на 12-00 год.
Ухвалою суду від 12.12.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу №749/684/19 до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові та просять стягнути заборгованість з відповідачки у доларовому еквіваленті. Заборгованість по відсоткам просять стягнути тільки станом на 11.07.2019 року.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала та пояснила, що вона є приватним підприємцем, оскільки замовники продукції з нею своєчасно не розрахувались, вона не взмозі повернути своєчасно борг ОСОБА_1 . З березня місяця вона буде повертати грошові кошти, які вона брала у доларовому еквіваленті.
Суд, вислухавши сторін та представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного висновку.
27 травня 2018 року між сторонами було укладено в письмовій формі договір позики. Відповідно до п. 1 вказаного Договору, позикодавець зобов'язується передати Позичальнику предмет позики (грошові кошти) у сумі 7650,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти суму позики (грошові кошти) і повернути суму позики (грошові кошти) Позикодавцю у встановлений цим Договором строк, а також виплатити проценти за весь час користування позикою (грошовим коштами) у строк та у розмірах, які обумовлені в умовах цього договору.
Додатково до Договору 27.05.2018 року була складена розписка позичальника, відповідно до якої ОСОБА_3 , отримала від ОСОБА_1 за договором Позики від 27.05.2018 року у позику грошові кошти у сумі 7 650 доларів США в день складення цієї розписки.
Пунктом 2 вказаного Договору передбачений щомісячний розмір процентів, який складає 2,5% від суми позики на залишок суми позики на початок місяця, в якому будуть сплачуватися відсотки.
Відповідно до пункту 3 Договору позики від 27.05.2018 року між позивачем і відповідачем, повернення зазначеної в Договорі суми позики (грошових коштів) може мати місце за бажанням Позичальника протягом трьох місяців з дня підпису договору частками будь-якого розміру, проте останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 27 серпня 2018 року. Тобто, 27.08.2018 року, це крайній строк, коли відповідачка мала повернути позичені грошові кошти позивачу.
В підтвердження позову в матеріалах справи є письмовий доказ: копія розписки про отримання ОСОБА_3 грошових коштів на суму 7650 доларів США . Відповідачка визнає факт отримання грошових коштів.
На час розгляду справи гроші ОСОБА_3 не повернула ОСОБА_1 посилаючись на складні фінансові обставини.
Крім того, 20.09.2018 року позивачка звернулася до ОСОБА_3 із претензією надіславши її поштою, в якій просила виконати свої зобов'язання за Договором позики від 27.05.2018 року. Зазначений лист із претензією був повернутий поштою як не вручений.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Нормою ч. 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, може бути надана розписка позичальника. Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.
При обрахунку 2,5 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Відсотки з 27.05.2018 по 27.05.2019 року, що становить 12 місяців, не сплачувалися відповідачкою. За договором позики від 27.05.2018 року розмір відсотків складає 2,5% на залишок суми позики. Сума позики або її частина станом на час звернення до суду також не повернута. Таким чином 7650,00 х 2,5% = 191,25 доларів США, що становить суму відсотків за один місяць, а за 12 місяців х 191,25 = 2295,00 доларів США.
Ціна позову становить 9945,00 доларів США. Судовий збір сплачено з суми 255 586,50 грн. (9945,00 доларів США помножено на офіційний курс долара встановлено НБУ на день звернення до суду, тобто на 11.07.2019 року курс долару становить 25,70 грн. за 1 долар ).
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц.
Отже, оскільки грошові кошти були передані відповідачці ОСОБА_3 в іноземній валюті, позивач просить стягнути кошти саме в доларах США, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача грошові кошти саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст. 533 ЦК.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позову та на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, судовий збір в розмірі 2555,87 грн. та витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 12,13, 76-81, 95, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Cтягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суму боргу та відсотки за договором позики від 27 травня 2018 року в розмірі 9945,00 доларів США ( дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять доларів США).
Cтягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в розмірі 2555 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн.. 87 коп.
Cтягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000 ( три тисячі) грн.. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Щорський районний суд Чернігівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст виготовлений 31.01.2020 року.
Суддя З.О.Шаповал