Справа №766/23686/18
Пров. №2/766/180/20
22 січня 2020 року м. Херсон
Херсонській міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької Олени Анатоліївни про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
09.11.2018 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимоги просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 строком у три місяці.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме будинок АДРЕСА_1 . 05.07.2018 року приватним нотаріусом Маковецькою О.А. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем не проживала, а спілкувалась телефоном, тож про її смерть дізналась лише через сім місяців та звернулась 22.11.2018 року до приватного нотаріуса Маковецької О.А. із відповідною заявою про прийняття спадщини за законом. Проте, приватним нотаріусом Маковецькою О.А. було роз'яснено, що нею пропущений строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Просить встановити факт родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки існують розбіжності у документах, що підтверджують родинні відносини між нею та померлою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.01.2019 року.
11 січня 2019 року представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з вимогами позовної заяви він не згоден з підстав того, що були відсутні перешкоди для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він особисто займався організацією поховання як рідного брата ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , так самої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті вищевказаних осіб, він повідомляв усіх відомих йому родичів померлих в т.ч. і ОСОБА_6 про факт смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дату і місце їх поховання, що підтверджується записами телефонних розмов ОСОБА_2 та вказаних осіб, а також відеозаписом безпосередньо з поховань померлої ОСОБА_4 на яких присутні родичі та сусіди останньої. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , звернулась ОСОБА_1 , проте, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , відповідно особа, яка звернулась до суду з даним позовом жодним чином не пов'язана родинними зв'язками із померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , отже, не має права на спадкування за законом після смерті останньої.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2019 року витребувано копію спадкової справи, підготовче засідання відкладено.
30 січня 2019 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, клопотання про виклик свідків, клопотання про витребування доказів та відповідь на відзив, в якому, зокрема, зазначено, що при реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , дійсно було допущено помилку в її свідоцтві про шлюб і актовому записі, та не вірно зазначено її ім'я « ОСОБА_1 » по батькові « ОСОБА_1 », проте факт родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 можуть підтвердити свідки. Позивач не мала можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої, оскільки є особою похилого віку і постійно проживає у м. Києві, часто хворіє у зв'язку з чим проходить лікування.
05 лютого 2019 року від приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи №13/2018 щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019 року витребувано докази, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про виклик свідків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2019 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.04.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі.
30.10.2019 року представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що причини пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на які посилається позивач не є поважними, що є підставою для відмови в задоволенні заявленого позову. Фактичні обставини справи, викладені в позовній заяві, а саме моменту дізнання позивачкою про смерть ОСОБА_4 не відповідають поясненням самої позивачки, а також показам свідків, які були допитані в судовому засіданні 25.04.2019 року.
13.12.2019 р. від адвоката Доготер О.Г. надійшла заява про долучення додаткових доказів, які сторона не мала можливості надати раніше через їх пошук.
Позивач в судовому засідання, яке відбулось 25.04.2019 року зазначила, що за документами вона ОСОБА_1 , але її всі називали ОСОБА_1 . ОСОБА_4 дочка її рідного брата, яка проживала у м. Херсоні, вони спілкувалися з нею шляхом листування, а згодом, почали телефонувати одна одній. В останній раз, вона була у м. Херсоні, коли ще був живий її брат - батько ОСОБА_4 . Вказала також, що у її брата був син ОСОБА_5 , він хворів та помер, про що вона дізналась у минулому році влітку. Її син - ОСОБА_3 двічі їздив до м.Херсона, коли саме вона не пам'ятає. Про смерть ОСОБА_4 вона дізналась влітку 2018 року. Вона хворіла та перебувала у лікарні, коли саме відвідували зі своїм сином нотаріуса не пам'ятає.
Відповідач в судовому засіданні 10.06.2019 р. позов не визнав в повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити дав покази в якості свідка про особисто відомі йому обставини.
Представник позивача позов підтримала в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні відзиву та письмовим поясненням.
У судове засідання призначене на 22.01.2020 року сторони не прибули, подано заяви представників про розгляд справи у їх відсутність.
Третя особа в судове засідання не з'явилась надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Враховуючи наведе, суд вважав за можливе завершити розгляд справи у відсутності вказаних осіб, оскільки надані докази дозволяють ухвалити рішення щодо спірних правових відносин.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Допитана в судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2019 року, в якості свідка ОСОБА_16 суду показала, що позивач її мати, у неї був брат ОСОБА_7 . У жовтні 2018 року коли її брат ОСОБА_3 приїхав до м. Херсона йому сказали, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 померли. Брату також повідомили, що сусід померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після її смерті. ОСОБА_16 вказала, що її матір всі називали як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_1 , чому так відбувалось вона не знає. Зазначила, що у сім'ї її матері всього було 7 дітей. ОСОБА_7 , який проживав у м. Херсоні є її рідним дядьком. Зазначила, що з родичами, які мешкали у м. Херсоні, вона не спілкувалась, на похорони до дядька не їздила. Її тітки листувалися з братом, племінниками , дзвонили, їздили. Матір дізналась про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від ОСОБА_21 у кінці жовтня минулого року, йому сказали, що вони померли. Жили родичі втрьох - ОСОБА_7 зі своїми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вона не чула, щоб з ними проживав ще хтось. Стосовно стану здоров'я матері, то вона постійно в лікарнях, розбила голову на початку 2018 року, а наприкінці 2018 року дуже хворіла. У листопаді 2018 року вона перебувала у лікарні. Коли її мати звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини їй невідомо, оскільки вони даним питанням займались разом з її братом ОСОБА_24 .
Допитана в судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2019 року, в якості свідка ОСОБА_25 суду показала, що ОСОБА_7 є її братом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 племінники. Про смерть ОСОБА_4 дізналась, коли племінник ОСОБА_21 їздив до м.Херсона, де йому і повідомили цю новину, це десь приблизно серпень 2018 року. Зазначила, що ОСОБА_1 хворіє, лежала в лікарні на Печерській, через хворобу серця та бронхів. Через місяць після смерті брата ОСОБА_7 племінниця ОСОБА_4 перестала спілкуватись з нею.
Допитана в судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2019 року, в якості свідка ОСОБА_29 суду показала, що позивач це її рідна сестра, яку вони звуть Галя , але вона ОСОБА_1 за документами, всього їх було п'ятеро рідних братів та сестер, ОСОБА_7 є її братом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 племінники. Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 померли вона не знала. Дзвонила ОСОБА_4 , але вона не відповідала на дзвінки. Після смерті брата - ОСОБА_7 , вона спілкувалась з ОСОБА_4 , та просила приїхати у гості, проте не було можливості приїхати. Коли ОСОБА_3 заїжджав до м.Херсона йому хтось повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли. Про смерть ОСОБА_4 вона дізналась влітку 2018 року, від ОСОБА_21 . Зазначила, що ОСОБА_1 хворіла перед новим 2018 роком.
Допитаний в судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2019, в якості свідка відповідач ОСОБА_2 суду показав, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була його хрещеною матір'ю, з якою він проживав однією сім'єю, з дитинства залишався у неї вдома та всі її негаразди вирішували разом. Одразу після служби в армії він був зареєстрований за її місцем проживання та проживав разом з нею, дружиною та дитиною, оскільки ОСОБА_4 боялась свого брата. Про ОСОБА_1 він ніколи не чув, ніколи не бачив, щоб вона приїжджала до хресної у м.Херсон. Всім родичам про смерть ОСОБА_4 він повідомляв телефоном, номери телефонів родичів він взяв з блокноту померлої, з м.Києва на похорон ніхто не приїздив. ОСОБА_4 , якось йому казала, що перед смертю її батька, приїздили родичі з м.Києва після чого пропали документи на будинок, які він в подальшому допоміг їй відновити. Сусіди казали йому, що бачили, як хтось у кінці липня на початку серпня приїжджав та заглядав у вікна будинку. В жовтні зателефонував ОСОБА_3 , якого цікавило питання житлового будинку, належного ОСОБА_4 . ОСОБА_2 зазначив, що самостійно здійснював поховання як ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2019 року, в якості свідка ОСОБА_33 суду показав, що орендував гараж по АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 протягом 3-х років приблизно з вересня 2014 по вересень 2017 року, де зберігав картоплю. Домовленість між ним та т.ОСОБА_4 про оренду гаража була усною. ОСОБА_2 познайомив його з ОСОБА_4 , до гаражу він ходив кожного дня та бачив там ОСОБА_4 та її брата, а також ОСОБА_2 . В якості кого там мешкав ОСОБА_2 йому невідомо. Також там бачив, дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , більше нікого там не бачив, ніяких родичів не знає. Зазначив, що у ОСОБА_2 був його номер телефону, він йому зателефонував та від нього він дізнався про смерть ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2019 року, в якості свідка ОСОБА_37 суду показала, що ОСОБА_4 є її кумою, яку вона знає з 1980 року та вважала своєю сестрою, у 1982 році вона похрестила її сина - ОСОБА_2 . Вони проживала через два будинки від ОСОБА_4 . З родичів ОСОБА_4 вона знала лише її двоюрідну сестру ОСОБА_9 з м.Очаків. До дядьки ОСОБА_7 ніхто ніколи не приїжджав, крім ОСОБА_9 . ОСОБА_4 сама казала їй, що необхідно прописати у її будинку ОСОБА_2 . ОСОБА_2 постійно проживав у ОСОБА_4 навіть після одруження. Коли помер дядько ОСОБА_7 вона дала номери телефонів всіх родичів, всіх обдзвонили проте на похорон ніхто не з'явився, теж саме відбулось і після смерті ОСОБА_5. ОСОБА_4 казала їй що у неї є родичі в м. Києві, проте вона нікому не потрібна, зазначала, що родичі з'являться тільки коли вона помре. У липня - серпні 2018 року приїжджав до будинку якийсь чоловік, сусіди сказали, що розпитував про те, як померла ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2019 року, в якості свідка ОСОБА_42 суду показав, що відповідач є його сином. ОСОБА_4 - кума та подруга його дружини, хрещена матір його сина. Вона проживала по АДРЕСА_2 , через 3 будинки від його будинку. У 2008 році брат ОСОБА_4 випивав та приводив «бомжів», тоді вона і попросила, щоб його син у неї жити, аби брат почав себе краще поводити. Вони разом проживали, сплачували комунальні платежі, розводили курей. У ОСОБА_4 пропали документи на будинок коли у неї буди родичі з м. Києва, документи шукали та не знайшли, також зазначив, що у ОСОБА_4 є родичі в м.Очаків. Вказав, що проживає з 1962 року на одній вулиці з ОСОБА_4 та ніколи не бачив інших родичів. ОСОБА_5 ( брат ОСОБА_4 ) помер у лютому 2018 року , його похованням займався ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , знову дзвонили родичам та повідомляли про те, коли буде поховання. Коли ОСОБА_4 померла, організацією поховання займався ОСОБА_2 , який обдзвонював всіх родичів ОСОБА_4 . Приблизно у червні-серпні 2018 року йому зателефонував сусід та повідомив, що якийсь хлопець стукав до будинку ОСОБА_5 , на що він повідомив, що ОСОБА_4 померла. Хлопець запитав кому залишився будинок, а сусід дав його номер телефону. Вказана особа сусіду не представлялася, говорив, що він брат ОСОБА_4 з Києва та тут проїздом.
Суд, заслухавши вступні слова сторін, покази свідків, вивчивши письмові докази та докази на носіях інформації, фото встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 19.03.2018 року (арк. справи 13).
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с.Погреби Васильківського району Київської області перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , 1927 року народження, зареєстрованому 28.01.1955 року Погребською с/р Васильківського району Київської області, що підтверджено копією паспорта позивача (том 1, арк. справи 11).
В той же час, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану містить щодо актового запису про шлюб містить наступні відомості: 20.10.2012 року держреєстратором у електронний реєстр внесено відомості про реєстрацію 28.01.1955 року виконавчим комітетом Рогебівської сільської ради Васильківського району Київської області шлюбу між ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 (після шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 ), наречена народилася у с.Погреби Васильківського району Київської області, про що складений актовий запис № 2 від 28.01.1955 року (том 1, арк. справи 48-49).
У експертному висновку №056/78-m-2 виданому 21.01.2019 року Українського бюро лінгвістичних експертиз зазначено, що особові імена ОСОБА_1 (паспорт, свідоцтво про право власності на житло, записи ОСОБА_1 ) та ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб (повторно), запис ОСОБА_1 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Окрім того, з урахуванням зазначеного імені по батькові ОСОБА_1 та ОСОБА_1 попри розбіжності в зазначених вище документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними (том 1арк. справи 78).
Свідоцтво про народження ОСОБА_1 не зберіглося, отримати повторне свідоцтво про народження є неможливим, оскільки до Державного архіву Київської області книги реєстрації актів про народження громадян у с.Погреби Васильківського району Київської області не надходили (том 1 арк. справи 169, том 2 арк справи 31).
Інших документів, що підтверджують родинний зв'язок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , виданих органами державної реєстрації актових записів та довідок щодо неможливості їх відновлення суду не надано, в тому числі, свідоцтво про народження ОСОБА_4 , з якого можливо б було встановити, що її батьком є ОСОБА_7 також відсутнє і свідоцтво про народження самого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_25 .
В той же час, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , будучі попереджені про кримінальну відповідальність, повідомили суду про відомі їм обставини, а саме, що вони та ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є рідними братами та сестрами, відповідно ОСОБА_4 є дочкою їх рідного брата ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що позивач ОСОБА_1 є її матір'ю, їй відомо, що мати називали то ОСОБА_1 , то ОСОБА_1 , чому не знає, є також розбіжності у документах.
Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також прослідковуються у листі, надісланому ОСОБА_1 ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що він пише своїй сестрі, розповідає про життя після смерті дружини, про своїх дітей, сина, який зловживає спиртними напоями та доньку ОСОБА_4 , яка повністю піклується про нього. Автор листа просить не приїзждати до нього для виключення зайвого суму та горя та не присилати посилок, оскільки за ним піклується донька (том 2 арк. справи 36-37). Лист датований лютим 1997 року.
Відповідачем належних, достатніх, допустимих та переконливих доказів на спростування вказаних показів свідків суду не надано.
Таким чином, суд приймає як належні та допустимі докази родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 покази свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , внаслідок чого приходить вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 є рідною тіткою померлої ОСОБА_4 .
З матеріалів спадкової справи №13/2018 заведеної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 встановлено наступне.
05.07.2018 року до приватного нотаріуса Маковецької О.А. звернувся ОСОБА_2 з заявою в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , на день її смерті залишилось спадкове майно, спадщину як за законом так і за заповітом після смерті ОСОБА_4 він приймає (арк. справи 88).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №52512468 від 05.07.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. 05.07.2018 року заведено спадкову справу №13/2018 року щодо спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 94 зворотній бік).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19.10.2018 року по справі №766/20576/18 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька О.А. про встановлення факту, що має юридичне значення вимоги заяви задоволені, встановлено факт, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_4 , а саме з 14.07.2008 року по 17.03.2018 року. Рішення набрало законної сили (арк. справи 109-110).
22.11.2018 року за вх. №46 до приватного нотаріуса Маковецької О.А. надійшла заява від ОСОБА_1 , засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., про прийняття спадщини за законом після смерті її племінниці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 112).
22.11.2018 року за вих. №335/02-14 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. було повідомлено ОСОБА_1 про те, що нею пропущений строк на прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 (арк. справи 113).
28.12.2018 року ОСОБА_2 подав заяву до приватного нотаріуса Маковецької О.А. про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (арк. справи 115).
28.12.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні такої нотаріальної дії як видача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку (арк. справи 115 зворотній бік -116).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Таким чином, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У третю чергу право на спадкування за законом за ч.1ст. 1263 ЦК України мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Приймаючи наявні в справі докази, а також покази свідків, суд приходить до висновку, що позивач є рідною тіткою померлої ОСОБА_4 , що віднесено до 3 черги спадкування за законом, але у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19.10.2018 року по справі №766/20576/18 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька О.А. про встановлення факту, що має юридичне значення вимоги заяви задоволені, встановлено факт, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_4 , а саме з 14.07.2008 року по 17.03.2018 року. Рішення набрало законної сили (арк. справи 44-45).
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13.03.2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області по справі 766/20576/18 (арк. справи 193-194).
З довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виданою 09.11.2018 р. за № 16-13/18441 відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований з 14.07.2008 року (том 1 арк. справи 46). Реєстрація відповідача за вказаною адресою підтверджена також копією його паспорту у матеріалах спадкової справи (том 1 арк.справи 89-90).
Позивач вважає вказані відомості такими, що не відповідає дійсності, надаючи суду наступні докази:
Довідка, видана 06.03.2019 року Виконавчим комітетом Херсонської міської ради за №8-1903-11/12 посвідчує, що відповідно до відомостей, які містяться в картотеці з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, станом на 06.03.2019 року відсутні, відомості щодо - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 арк. справи 239).
Вказана довідка свідчить про відсутність відомостей у наявній картотеці з питань реєстрації, що передані від організацій, що забезпечували їх ведення.
Згідно відповіді УДМС України в Херсонській області №6501.13-8575/65.3-19 від 27.06.2019 року стосовно надання інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 то за наявними обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Херсонській області ОСОБА_2 значиться зареєстрованим з 19.10.1982 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 5 том. 2).
Крім того, у відповіді вказано про те, що розпочата перевірка щодо реєстрації особи та про те, що актуальною може бути інформація органів місцевого самоврядування.
Таким чином, на час розгляду справи в суді, відсутні достатні дані, які б спростовували факт реєстрації відповідача за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_4 , факт підробки документів не встановлений. Крім того, проживання відповідача зі спадкодавцем встановлено у судовому рішенні.
В даному конкретному випадку, суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 з померлою не менш ніж 5 років, будучі зареєстрованим за вказаною адресою, що додатково підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили, даними паспорта відповідача, довідкою.
Також, в судовому засіданні позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт проживання відповідача ОСОБА_2 однією сім'єю протягом 5 років до дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 , а відповідачем такий факт додатково підтверджений допитом свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_37 , ОСОБА_42 .
Щодо наданих сторонами доказів у вигляді фотографій, відеофайлів, звукових файлів, то зазначені докази не підтверджують та не спростовують встановлених судом на підставі інших доказів обставин справи.
У четверту чергу право на спадкування за законом за ч.1 ст. 1264 ЦК України мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, приймаючи до уваги прийняті судом докази, суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем 4 черги померлої ОСОБА_4 , який в установлений законом строк подав заву про прийняття спадщини.
Відповідно до виписки №16936 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , виданої Київською міською клінічною лікарнею №12, 07.11.2018 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до лікарні з діагнозом хронічний обструктивний бронхіт ст. загострення, дата виписки 14.11.2018 року (арк. справи 204-207).
Згідно довідки виданої 10.05.2019 року Київською клінічною лікарнею №12 за вих. №061/115-1077/03, ОСОБА_1 перебувала у стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з 08.11.2018 року по 14.11.2018 року. Діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень: хронічний обструктивний бронхіт стадія загострення, дифузний пневмосклероз. Емфізема легень. Дихальна недостатність ІІ ступеню. Гіпертонічна хвороба П, гіпертензивне серце. ІХС: дифузний кардіосклероз. Кальциноз аортального клапану з розвитком комбінованої аортальної вади без чіткої переваги. Кальциноз мітрального клапана з розвитком недостатності 1 ступеня. Фіброз трикуспідального клапана з розвитком недостатності 1 ступеню. СН ПА зі зниженням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду 65 %). Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Кісти нирок (арк. справи 232).
Відповідно до довідки виданої 26.03.2019 року за №1082 Комунальним закладом «Херсонська обласна психіатрична лікарня Херсонської обласної ради», ОСОБА_4 згідно перевірки документації за період з 2000 року по теперішній час на стаціонарне лікування в КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» ХОР не надходила (арк. справи 188).
Суд приймає до уваги покази свідків зі сторони позивача її сестер ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , пояснення позивача ОСОБА_1 , покази свідків зі сторони відповідача ОСОБА_37 , ОСОБА_42 у їх сукупності та вважає, що про смерть ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 дізналася від свого сина ОСОБА_21 у липні-серпні 2018 року.
Посадочний документ на ім'я ОСОБА_21 від 20.11.2018 р. на місце 18 вагону 4 поїзду Херсон-Київ не є належним та допустимим доказом того, що про смерть спадкодавця ОСОБА_4 він дізнався у листопаді 2018 р., а свідчить лише про придбання такого документу 19.11.2018 р. (том 2 арк. справи 33).
Не перебування спадкодавця та відповідача на обліку в УПСЗН Суворовської районної у м.Херсоні раді (том 2 арк. справи 32) жодним чином не підтверджує поважність пропуску строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини чи інших обставин, необхідним для правильного вирішення справи.
Сама по собі така обставина, як необізнаність позивача про смерть спадкодавця, без встановлення інших об'єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку. Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом (постанова від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, постанова від 18 січня 2018 року у справі №198/476/16-ц, постанова від 06 травня 2019 року у справі № 196/1157/16).
В судовому засіданні позивач зазначила, що про смерть ОСОБА_4 вона дізналась влітку 2018 року, останнім днем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто позивач мала можливість виконати вимоги закону.
З пояснень позивача, свідків вбачається, що після смерті батька спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_7 фактично припинилося спілкування і з ОСОБА_4 , остання не бажала спілкуватися з тітками, що проживають в Києві, на дзвінки їм не відповідала.
Також, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини похилий вік позивача та те, що вона мешкає на значній відстані від місця відкриття спадщини, оскільки вказані обставини також не могли стати перешкодою для виготовлення заяви про прийняття спадщини за місце свого проживання, тобто у м. Києві та направлення даної заяви про прийняття спадщини поштою, що позивач і зробила, але більше чим через два місяця після закінчення строку на прийняття спадщини 22.11.2018 р.
Згідно з главою 6 пунктом 3.11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини, позивач не була позбавлений можливості надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою.
У постанові від 20 вересня 2018 року по справі № 385/483/17 зазначено «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні», аналогічні правові висновки зроблено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, а також у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі №398/3802/15-ц.
Таким чином, єдиною причиною, яка могла б розглядатись судом як поважна, для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , є поганий стан її здоров'я.
В свою чергу, судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини позивач звернулась через вісім місяців після смерті ОСОБА_4 , знаходилась на стаціонарному лікуванні з 08.11.2018 року по 14.11.2018 року. Суд приймає до уваги встановлену вище обставину, що позивач про смерть спадкодавця дізналася в липні-серпні 2018 року. Тобто, до стаціонарного лікування позивач не була позбавлена можливості направити заяву про вступ у спадщину поштою, що вона і зробила 22.11.2018 року. Таким чином, стан здоров'я позивача також не був для неї об'єктивною, непереборною, істотною перешкодою для звернення з заявою про прийняття спадщини.
Покази свідків не містять фактичних даних, які свідчать про наявність у неї хвороби, яка впродовж строку для прийняття спадщини створювала їй непереборні, істотні труднощі для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 28.02.2018 року по справі № 318/1037/15-ц Верховний Суд вказав, що «причина, на яку посилається позивач, а саме хвороба у період з 07 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2013 року не є такою, яка позбавляла його можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк»; у постанові від 28.03.2019 року по справі № 145/1108/17 Верховний Суд зазначив, що «судами надано належну правову оцінку доводам позивача про поважність пропуску такого строку з огляду на перебування позивача на стаціонарному лікуванні протягом 27 днів за весь шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, та правильно відхилене, як такі, що також не свідчать про наявність об'єктивних обставин, оскільки вона не позбавлена була подати таку заяву у проміжок часу, коли вона не перебувала на лікуванні»; у постанові від 08.01.2019 року по справі № 707/1023/17 Верховний Суд зазначив, що «касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність у позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки її лікування зайняло 11 днів, а строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців»; у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №533/1122/18 Верховний Суд підтримав позицію суду першої інстанції відносно того, що «хвороба позивача не має такого ступеню тяжкості, що позбавляють можливості подання заяви в нотаріальну контору або виклику нотаріуса до дому або в медичну установу протягом 6 років з моменту відкриття спадщини».
Частина 3 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Статтями 12 і 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. ст. 76 - 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Принцип змагальності урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього доказового матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Враховуючи, що зазначені позивачем причини як окремо, так і у сукупності не можуть визнаватись об'єктивними перешкодами, труднощами, які позбавили її будь-якої можливості своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відповідно до передбаченого законом порядку для реалізації своїх спадкових прав, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1998 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення юридичних фактів обумовлено якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Так, вимога позову про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтована позивачем необхідністю реалізації нею права на спадкування. Разом з тим, неподання позивачем вчасно заяви про прийняття спадщини та неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1272 ЦК України, свідчить про те, що встановлення відповідного факту в цьому випадку не буде породжувати для позивача особистих чи майнових прав.
Таким чином, вимога про встановлення факту родинних відносин у даному випадку є похідною та не підлягає задоволенню.
Суд враховує, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 червня 2018 року по справі № 675/1888/15-ц.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для прийняття спадщини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень ст. 1272 ЦК України, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат за ст. 141 ЦПК України відсутні.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 31 січня 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької Олени Анатоліївни (місцезнаходження: ОСОБА_1 ) про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус