ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 січня 2020 року м. Київ № 640/23623/19
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Генеральної прокуратури України (далі також - ГПУ, відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача невиплачені кошти при звільненні у розмірі 5 934, 51 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 31 883, 15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного трудового законодавства не було проведено виплату ОСОБА_1 всіх сум, які йому належать у день звільнення з посади державної служби. Також, позивач зазначає про виплату компенсації за невикористану відпустку не у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 03 грудня 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ним не було допущено затримки в розрахунку з позивачем та ОСОБА_1 було виплачено всі належні до сплати кошти. На думку ГПУ, наведені у позовній заяві особисті розрахунки суми заробітної плати не відповідають вимогам законодавства та є завищеними.
Позивачем надано відповідь на відзив, у якій він наполягає на заявлених позовних вимогах.
При вирішенні даної справи суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» було внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», в тому числі, шляхом заміни слів «Генеральна прокуратура України» на «Офіс Генерального прокурора».
При цьому, п.п. 3, 4 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».
Так, відповідно до наказу Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351, опублікованого у газеті «Голос України» 23 грудня 2019 року, визначено, що днем початку роботи Офісу Генерального прокурора є 02 січня 2020 року.
При цьому, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фактично мала місце зміна назви юридичної особи Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
Відповідно, в даному випадку не мало місце правонаступництво Офісом Генерального прокурора за Генеральною прокуратурою України, оскільки відбулась лише зміна назви державного органу з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
Таким чином, в даному випадку не підлягає застосуванню вимоги статті 52 КАС України щодо заміни сторони її правонаступником. Проте судом уточнюється найменування відповідача у справі в якості Офіс Генерального прокурора.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Генерального прокурора України від 17 жовтня 2019 року № 1127ц звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління представництва інтересів держави в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 18 жовтня 2019 року. Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Генеральної прокуратури України доручено проведення остаточного розрахунку та виплати усіх належних ОСОБА_1 виплат при звільненні.
Відповідно до довідок ГПУ №18-860зп від 08 листопада 2019 року та №18-1304зп від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 було нараховано за жовтень 2019 року кошти у розмірі 238 792, 04 грн.
Як зазначає позивач, виплату коштів було здійснено після звільнення, а саме: 23 жовтня 2019 року та 31 жовтня 2019 року, що підтверджується довідкою про рух коштів по картці за рахунком, відкритим в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
На думку позивача, оскільки його було звільнено з посади державної служби з 18 жовтня 2019 року, а остаточний розрахунок проведено 31 жовтня 2019 року має місце затримка розрахунку при звільненні на 13 днів, внаслідок чого він просить стягнути з ГПУ кошти у розмірі 31 883, 15 грн.
Також, позивач вказує, що йому було нараховано та виплачено компенсацію за 125 днів невикористаної відпустки у загальному розмірі 211 235, 50 грн. Між тим, сумарний заробіток за останні 12 місяців перед звільненням за вирахуванням матеріальної допомоги складає 615 025, 75 грн.
Сума компенсації за невикористану відпустку має бути у розмірі 217 170, 00 грн., виходячи з наступного обрахунку: сумарний заробіток 615 025, 75 грн. поділити на 354 днів (1 737, 36 грн.) та помножити на 125 днів невикористаної відпустки. Наведене свідчить, що відповідачем не було доплачено позивачу кошти у розмірі 5 934, 61 грн.
Незгода із діями відповідача щодо невиплати усіх належних позивачу коштів та затримка у їх виплаті обумовила його звернення до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 131-1 Конституції України, організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Внаслідок того, що нормами спеціального законодавства, зокрема, Законом України «Про прокуратуру», не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками, в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню норми загального трудового законодавства.
Відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі також - Порядок), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; б) надання працівникам творчої відпустки; в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги; ж) службових відряджень; з) вимушеного прогулу; и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Згідно з п. 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
При цьому, за правилами п. 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Як вбачається з розрахункового листа за серпень 2019 року позивачу, окрім щомісячної премії за результатами роботи у вказаному місяці у сумі 17 186, 40 грн., відповідно до наказу ГПУ від 21 серпня 2019 року № 74-зц виплачено грошову премію до державного свята - Дня Незалежності України у розмірі 15 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) у сумі 4 687, 20 грн.
Крім того, відповідно до розрахункового листа за листопад 2018 року позивачу, окрім премії щомісячної у розмірі 11 787, 60 грн., відповідно до наказу ГПУ від 26 листопада 2018 року № 93-зц виплачено грошову премію до професійного свята - Дня працівників прокуратури України у розмірі 40 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії), що складає 12 128, 00 грн.
Суд зазначає, що премія до свята є одноразовою виплатою, яка не підлягає врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати.
Наведена позиція узгоджується із обов'язковою для врахування позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема, у постанові від 01 серпня 2019 року у справі №826/24028/15.
За правилами п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Наказом Генеральної прокуратури України від 30 грудня 2016 року №419, погодженого Профспілковим комітетом Генеральної прокуратури України 23 грудня 2016 року, затверджено Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів Генеральної прокуратури України, відповідно до п. 1 розділу ІІ якого, тривалість робочого часу прокурорів Генеральної прокуратури України становить 40 годин на тиждень.
У Генеральній прокуратурі України встановлюється такий внутрішній службовий розпорядок:
- початок роботи з 9 години - упродовж робочого тижня;
- перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня;
- кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 18 годині, у п'ятницю - о 16 годині 45 хвилин;
- вихідні дні - субота і неділя.
Отже, при нарахуванні виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, у межах спірних правовідносин, застосуванню підлягають робочі, а не календарні дні.
Виходячи з наведеного, суд погоджується із здійсненим відповідачем розрахунком суми компенсації за 125 днів невикористаної відпустки у розмірі 211 232, 50 грн., з подальшим утриманням із зазначеної суми обов'язкових платежів та зборів, виходячи із суми заробітної плати у розмірі 598 210, 55 грн. (без врахування одноразових грошових премій до державного та професійного свята), оскільки він відповідає вимогам Порядку.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ГПУ невиплачених коштів при звільненні у розмірі 5 934, 51 грн. не підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, суд зазначає наступне.
Так, за правилами ч. 1 статті 116 Кодекс законів про працю України (далі також - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 статті 117 КЗпП).
Таким чином, вирішуючи питання про покладення на власника або уповноважений орган відповідальності за несвоєчасну виплату належних працівникові сум при звільненні суд повинен встановити наявність підстав для проведення таких виплат у день звільнення працівника, а також наявність вини відповідної установи.
Перерахування відповідачем на картковий рахунок позивача належних йому при звільненні виплат фактично було здійснено 22 жовтня 2019 року.
При цьому, як зазначив відповідач, здійснивши 18 жовтня 2019 року остаточний розрахунок належних особам, що звільнялись виплат та складання загального списку перерахувань в банк, у тому числі і ОСОБА_1 за №п/п 19, фахівцями Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності у перший же робочий день після вихідних (19 жовтня 2019 року - субота, 20 жовтня 2019 року - неділя) було підготовлено платіжне доручення від 21 жовтня 2019 року № 3958 на загальну суму 4 844 871, 02 грн. (172 587, 26 грн. належні до сплати позивачу), та направлено до Державної казначейської служби України, де на обслуговуванні перебуває Генеральна прокуратура України, для здійснення перерахування коштів в АТ «Райффайзен Банк Аваль», у якому ОСОБА_1 має відкритий особовий рахунок та перебуває на зарплатному картковому обслуговуванні.
Зазначене підтверджується роздруківкою з електронної Системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство», яке використовується Генеральною прокуратурою України в роботі, про рух документа - платіжного доручення № 3958 від 21 жовтня 2019 року, отримання його казначейством 21 жовтня 2019 о 12:55 год. та здійснення відповідним органом казначейської служби 22 жовтня 2019 року о 11:39 год. перерахування зазначеної у платіжному дорученні суми (загальної) на рахунок отримувача - АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309, підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Казначейства за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель, протягом 1 операційного дня.
22 жовтня 2019 року належні ОСОБА_1 при звільненні виплати у сумі 238 792, 04 грн. (після утримання податків та зборів - 172 587, 26 грн.) Державною казначейською службою України перераховано до АТ «Райффайзен Банк Аваль» та переведено на банківський картковий рахунок позивача.
З наведеного вбачається, що у період з 18 жовтня 2019 року (дата звільнення з посади державної служби) по 22 жовтня 2019 року (дата фактичного розрахунку) відповідачем вчинялись послідовні дії, направлені на проведення розрахунку з ОСОБА_1 , у зв'язку із його звільненням, що свідчить про відсутність правових підстав для притягнення останнього до відповідальності за порушення законодавства про працю у зв'язку з відсутністю у його діях вини.
Також, як зазначив відповідач, згідно з Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09 серпня 2017 року № 234 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2017 року за № 1028/30896, преміювання здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці. Премії виплачуються на підставі наказів Генеральної прокуратури України.
Розділом II вказаного Положення визначено порядок преміювання працівників, при цьому окремого проведення (видання наказу) преміювання працівників, які звільняються, не передбачено. Тобто розмір премії особам, що звільняються, визначається загальним наказом керівника органу прокуратури про преміювання за загальними результатами роботи щодо всіх працівників установи за відпрацьований період часу (календарний місяць).
Наказ про встановлення розміру преміювання прокурорських працівників ГПУ за жовтень 2019 року, тобто за місяць, у якому позивачем було відпрацьовано певний час до дня звільнення, керівником органу виданий 29 жовтня 2019 року за № 90-зц.
У зв'язку із зазначеним обрахунок премії, як складової виплаченої 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 заробітної плати, було технічно здійснено фахівцями Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності 30 жовтня 2019 року після видання Генеральним прокурором зазначеного наказу та наступного дня перерахована через Державну казначейську службу України, де на обслуговуванні перебуває відповідач, на картковий рахунок позивача, відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль», у сумі 9 318, 41 грн. (під №п/п 549 згідно списку перерахувань в банк (зарплатна відомість) за жовтень 2019 року в загальній сумі платіжного доручення №4121 від 30 жовтня 2019 року на 26 946 862, 48 грн.)
Зазначене підтверджується роздруківкою з електронної Системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство», яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року №649-р використовується в роботі всіма державними органами та установами, у т.ч. Генеральною прокуратурою України, про рух документа - платіжного доручення №4121 від 30 жовтня 2019 року, отримання його Казначейством 30 жовтня 2019 року о 14 год 33 хв. та перерахування 31 жовтня 2019 року о 11:35 год. зазначеної у платіжному дорученні суми на рахунки отримувача - АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Таким чином, оскільки станом на 22 жовтня 2019 року - дату фактичного розрахунку з позивачем, був відсутній наказ про преміювання, у відповідача не було підстав та можливості для врахування таких коштів. Між тим, після видання наказу про преміювання, з позивачем було здійснено відповідний розрахунок.
Наведене у сукупності свідчить про відсутність з боку відповідача протиправних дій, під час здійснення розрахунку при звільненні з посади державної служби ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, а також не спростував доводів суб'єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані відповідачем було вчинено дії щодо розрахунку з позивачем при звільненні у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк