Справа № 560/595/20
03 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №813/4921/17 та від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 суд прийшов до висновку, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів.
Водночас, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів вирішено відступити від висновку про застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах та сформульовано новий правовий висновок.
Суд касаційної інстанції зазначив, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Разом з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд встановив, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішення №0101165806/757 від 31 липня 2019 року "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску", звернувшись зі скаргою до ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06 вересня 2019 року про залишення скарги без розгляду, яке отримано позивачем 20 вересня 2019 року про що свідчить відмітка на вказаному рішені.
Таким чином, з огляду на зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, суд вважає, що позивач мав звернутися до адміністративного суду з даним позовом у тримісячний строк з дня отримання рішення ДПС України від 06 вересня 2019 року про залишення скарги без розгляду. Разом з тим, останній звернувся до суду з позовом 30 січня 2020 року, тобто, з очевидним пропущенням строку на звернення до суду.
При цьому, позивач заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не надав.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, оскільки позивач не надав суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви.
Частиною 2 статті 161 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд також встановив, що дана позовна заява містить одну позовну вимогу майнового характеру. На підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №37 від 28 січня 2020 року на суму 2027,00 грн., однак суд вважає, що позивач не в повному обсязі здійснив оплату судового з огляду на наступне.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ту обставину, що даний адміністративний позов містить позовну вимогу майнового характеру, з врахуванням сплати позивачем судового збору в сумі 2027,00 грн., позивачу слід доплатити судовий збір 75,00 грн.
Частиною 1 ст. 123 КАС України, визначено, що у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2. ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказами поважності такого пропуску, подання до суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви з додатками, а також доказів долати судового збору в розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.І. Салюк