про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/344/20
03 лютого 2020 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якому просить:
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Лесьної Н.В. по винесенню постанови про накладення штрафу від 19.11.2019 ВП № 59694256 неправомірними;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 19.11.2019 ВП №59694256.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання дій неправомірними) та одну позовну вимогу майнового характеру (скасування постанови про накладення штрафу). Судовий збір сплачено у розмірі 2102,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011, №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019, № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 гривні.
Отже, за подання позовної заяви з вимогами немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Вимога майнового характеру має бути оплачена судовим збором у розмірі 2102,00 грн, (сума штрафу згідно з оскаржуваною постановою 5100,00 грн х 1,5% = 76,50 грн, що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Враховуючи викладене, за подання даної позовної заяви судовий збір має бути сплачено у розмірі 4204,00 грн. До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. або подати заяву про зменшення позовних вимог.
За подання цього позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі зазначеному вище за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:
УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з огляду на таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, КАС України передбачає можливість встановлення спеціального строку звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відповідно до статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таку позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої статті 287 КАС України).
Вищенаведеними нормами чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач оскаржує постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про накладення штрафу від 19.11.2019 ВП №59694256, яку позивач отримав 21.11.2019, при цьому з даною позовною заявою позивач звернувся до адміністративного суду лише 30.01.2020, тобто із пропуском встановленого КАС України десятиденного строку звернення до суду.
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обгрунтування якої зазначено, що Виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду у межах десятиденного строку звернення до суду, однак ухвалою суду від 14.01.2019 повернуто вказану позовну заяву у зв'язку з тим, що не було усунуто недоліки позовної заяви, а саме, не сплачено судовий збір. З цього приводу в заяві про поновлення строку звернення до суду вказано, що бюджет Тернопільської міської територіальної громади затверджено 20.12.2019, однак відповідно до вимог Бюджетного кодексу України річний розпис бюджету громади формується в місячний термін після його затвердження. Станом на 14.01.2020 річний розпис бюджету не було сформовано, тому фінансування видатків не проводилося, через що сплата судового збору була неможливою. На даний час річний розпис бюджету сформований, що дозволило Виконавчому комітету Тернопільської міської ради розпочати процедуру сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду підписана начальником відділу правової експертизи проектів документів О.П. Ярош (посада зазначена без вказівка на юридичну особу, заява оформлена не на бланку). До цієї заяви на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву не додану жодних доказів, що представник є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.
Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Частинами першою, третьою-четвертою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представницво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, суб'єкта владних повноважень, органу місцевого самоврядування у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 КАС України).
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що сторона у справі має право на звернення до суду з заявами та клопотаннями через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Жодних документів на підтвердження наявності статусу адвоката у Ярош О.П до суду не надано. Також відсутні документи, які б свідчили про те, що Ярош О.П. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.
За таких обставин, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду підписана представником позивача за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Аналогічна позиція в подібних правовідносинах викладена в ухвалах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 826/11291/17, від 16.01.2020 у справі № 140/2575/19, від 21.01.2020 у справі № 520/10735/18.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 КАС України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановляння ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене та те, що заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду подано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджене у встановленому законом порядку (відсутні докази на підтвердження повноважень особи на здійснення представництва), що унеможливлює розгляд такої заяви, а тому на підставі частини другої статті 167 КАС України таку заяву слід повернути заявнику без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Належним чином оформленої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище;
- належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження повноваження особи, яка підпише таку заяву на представництво або самопредставництво Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, з наданням відповідних підтверджуючих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду начальника відділу правової експертизи проектів документів О.П. Ярош повернути заявнику без розгляду.
Позовну заяву Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Чепенюк О.В.