Справа № 500/2659/19
31 січня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Смаль Г.Н. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення (з 28.04.2019) згідно архівної довідки №С-165/04-11 від 24.01.2019 виданої Державним архівом Тернопільської області з врахуванням акту перевірки №3333 від 26.06.2019.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що їй при призначенні пенсії відповідачем не було враховано заробітну плату згідно поданої нею довідки №С-165/04-11 від 24.01.2019 виданої Державним архівом Тернопільської області. Враховуючи зазначене, позивач звернулась до відповідача із проханням врахувати заробітну плату згідно поданої нею довідки для призначення пенсії, однак листом №8603/0.15 від 01.08.2019 відповідач відмовив їй у проведенні перерахунку у зв'язку із розбіжностями, які були виявленні при проведенні перевірки даних, зазначених в архівній довідці №С-1665/04-11 від 24.01.2019. Вважаючи дану відмову безпідставною, просить позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав 06.12.2019 відзив на позовну заяву в якому заперечує про задоволення позовних вимог та вказує, що позивач звернулася до відповідача 28.05.2019 із заявою про призначення пенсії та їй було призначено пенсію за віком з 28.04.2019 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для нарахування пенсії була представлена архівна довідка про заробітну плату за період роботи з січня 1994 року по грудень 1998 року №С-165/04-11 від 24.01.2019 видана Державним архівом Тернопільської області Тернопільської обласної державної адміністрації. В зв'язку з тим, що в акті №3333 від 26.06.2019 проведеної відділом контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виявлено розбіжності між даною довідкою та сумами нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1988 роки. Тому, відповідач не має підстав для врахування довідки про заробітну плату за період з січня 1994 року по грудень 1998 роки для перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою суду від 10.12.2019 проголошеною без виходу до нарадчої кімнати занесену до протоколу судового засідання здійснено заміну неналежного відповідача - Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач 28.05.2019 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління із заявою встановленого зразка про призначення їх пенсії за віком.
Для нарахування пенсії була представлена архівна довідка про заробітну плату за період роботи з січня 1994 року по грудень 1998 року №С-165/04-11 від 24.01.2019 видана Державним архівом Тернопільської області Тернопільської держаної адміністрації (аркуш справи 10).
Позивачу з 28.04.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановивши, що пенсія призначена у меншому розмірі, позивач звернулася до відповідача із проханням про врахування заробітної плати згідно поданої нею довідки для призначення пенсії.
З метою перевірки первинних документів та на підставі наданої позивачем довідки про заробітну плату, об'єднане управління здійснило перевірку особових рахунків по нарахуванню заробітної плати.
Згідно акту перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №3333 від 26.06.2019 "Про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії" складеного спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи по підприємству ВАТ Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" та зроблено висновок: "заробіток для обчислення пенсії" виключено суми нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1998 роки без заробітній платі та сум доходу, з яких неутримувались страхові внески, згідно довідки №С-165/04-11 від 24.01.2019 (аркуш справи 13-14).
Відповідач листом від 01.08.2019 №8603/03-15 повідомив ОСОБА_1 , що у зв'язку з встановленням відповідних розбіжностей, відповідач не може врахувати довідку від №С-165/04-11 від 24.01.2019 як первинний документ для перерахунку пенсії позивача та прийняло рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком (аркуш справи 12).
Позивач вважає таке рішення протиправним, в зв'язку з чим й звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 11 Закону №1058-IV передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону №1058-IV).
Стаття 20 Закону №1058-IV встановлює, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Частиною першою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пп.3 п.2.1 Порядку №22-1 документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Верховний Суд України в постанові від 17.03.2015 (справа № 21-11а15) висловив правову позицію, відповідно до якої обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Згідно з частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно пп.3 п.2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документами.
Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Положеннями ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
У матеріалах справи міститься архівна довідка, яка видана Державним архівом Тернопільської області №С-165/04-11 від 24.01.2019 в якій є відомості про нарахування заробітної плати позивачу за 1994 -1998 роки, а також зазначено, що ОСОБА_1 працювала в Тернопільському видавничо-поліграфічному комбінаті "Збруч" (аркуш справи 10).
Також, судом встановлено, що згідно акту перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №3333 від 26.06.2019 "Про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії" складеного спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи по підприємству ВАТ Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" та зроблено висновок: "заробіток для обчислення пенсії" виключено суми нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1998 роки без заробітній платі та сум доходу, з яких не утримувались страхові внески, згідно довідки №С-165/04-11 від 24.01.2019. Крім того, в акті перевірки зазначено, що в архівній довідці від 24.01.2019 виявлено розбіжність по заробітній платі за квітень 1996 року ( в довідці зазначено - 15133000 крб., а за даними перевірки - 16623000 крб.) та за вересень 1997 року ( в довідці - 264, 90, а за даними перевірки - 294, 90) (аркуш справи 13-14).
На підставі даних встановлених відповідачем в акті перевірки, Державним архівом Тернопільської області видана інша архівна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 від 26.06.2019 №С-165/04-11, в якій містяться дані із врахуванням розбіжностей встановлених відповідачем та зазначено правильні відомості про заробітну плату ОСОБА_1 (аркуш справ 15).
Таким чином, суд приходить до висновку, що архівна довідка від 26.06.2019 №С-165/04-11 про заробітну плату ОСОБА_1 видана на підставі розрахункових листів працівників за 1994 -1998 роки, тобто на підставі первинних документів.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, тому суд дійшов висновку, що наданими документами позивачем підтверджено його нараховану заробітну плату за період роботи за 1994 -1998 роки.
Крім того, доказів, які б спростовували факт, що позивач не перебував у трудових відносинах з Тернопільським видавничо-поліграфічного комбінату "Збруч" та не отримував заробітну плату у відповідних розмірах, відповідачем не надано.
Крім того, дана обставина щодо достовірності даних зазначених в архівній довідці від 26.06.2019 №С-165/04-11 не заперечувалась сторонами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме архівна довідка від 26.06.2019 №С-165/04-11 є підставою для врахування відповідачем сум заробітної плати, зазначених в останній при обчисленні пенсії позивачу, а не архівна довідка №С-165/04-11 від 24.01.2019 як просить позивач.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення (з 28.04.2019) згідно Довідки №С-165/04-11 від 26.06.2019 виданої Державним архівом Тернопільської області та з врахуванням даних, щодо заробітку ОСОБА_1 встановлених в акті перевірки Головного управління ПФУ в Тернопільській області №3333 від 26.06.2019.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення (з 28.04.2019) згідно Довідки №С-165/04-11 від 26.06.2019 виданої Державним архівом Тернопільської області та з врахуванням даних, щодо заробітку ОСОБА_1 встановлених в акті перевірки Головного управління ПФУ в Тернопільській області №3333 від 26.06.2019.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Реквізити сторін:
- позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області; 46001, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.