03 лютого 2020 року м. Рівне №817/1047/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Зозуля Д.П., суддів Комшелюк Т.О. Жуковської Л.А. , розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами по адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про зобов'язання відповідача вчинити певні дії,
16.12.2019 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
Заява мотивована тим, що постановою Острозького районного суду Рівненської області від 18.05.2016, що набрала законної сили, у справі №567/1098/15-а підтверджено його право на перерахунок його пенсії за вказаною нормою. Вказаним рішенням пенсійний орган було зобов'язано провести перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок прокуратури Запорізької області від 29.04.2016 №18-337 вих-16 та №18-336 вих-16. Як з'ясувалося згодом при видачі довідки №18-336 вих-16 прокуратура Запорізької області помилково включила до чинної заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб та зазначено щомісячну премію у значно меншому розмірі, ніж була фактично виплачена. 16.03.2018 прокуратурою було видано нову довідку №18-33 вих18, однак відповідач відмовив в проведенні йому перерахунку і виплаті недоплаченої пенсії з посиланням на відсутність на те підстав.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду, який рішенням від 14.05.2018 у справі № 817/1047/18 у задоволенні позову відмовив. Свою позицію суд обґрунтував тим, що в даному випадку не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991, ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 не може бути підставою для перерахунку призначеної пенсії позивачу у зв'язку із збільшенням заробітної плати на посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, оскільки на час звернення позивача із заявою від 23.03.2018 про перерахунок пенсії жодною правовою нормою наведена позивачем обставина не визначена в якості законодавчо встановленої підстави для перерахунку призначеної пенсії позивачу.
Водночас, підставою для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами слугувало те, що 13.12.2019 другий Сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення 7-р (II) 2019, котрим визнав неконституційним положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", на котре послався Рівненський окружний адміністративний суд при ухваленні рішення 14.05.2018.
З мотивів наведених у заяві ОСОБА_1 просив суд подану заяву задовольнити та скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у адміністративній справі № 817/1047/18, ухвалити нове рішення, котрим позовні вимоги задовольнити - зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вчинити певні дії - здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачеві ОСОБА_1 на підставі постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року у адміністративній справі № 567/1098/15-а та згідно уточненої довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 року № 18-33вих 18 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 01.01.2016 року, з врахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 21.01.2020 відкрито провадження за виключними обставинами в адміністративній справі № 817/1047/18, призначено до розгляду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 на 15.01.2020 о 14:00 год., в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 87.
Також, ухвалою суду від 21.01.2020 допущено заміну відповідача у справі № 817/1047/18 - Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
13.01.2020 через канцелярію суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким по суті повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій, не впливає на визначення правомірності дій та рішень відповідача вчинених у минулих роках та на підставність оскарженої постанови суду першої інстанції. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-УП зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, з 13.12.2019. Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» були чинними. Продовження існування стану порушення прав, свобод чи інтересів позивача й після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 4 грудня 2018 року №11- р/2018 може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про перегляд рішення за виключними обставинами.
Позивач у судове засідання призначене на 15.01.2020 о 14:00 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання призначене на 15.01.2020 о 14:00 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на наведене вище, згідно ухвали суду від 15.01.2020 розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі № 817/1047/18 проведено у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріли по заяві, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 на даний момент перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена з 21.09.2006 відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 18.05.2016 у справі №567/1098/15-а, що набрала законної сили 07.06.2016, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про зобов'язання відповідача вчинити дії, задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та його звільненням з органів прокуратури. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 серпня 2015 року, на підставі довідок прокуратури Запорізької області № 18-337 вих-16 та № 18-336 вих-16 виданих 29 квітня 2016 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% заробітку від середнього заробітку та виплатити недоотриману частину виплат за минулий час з 01 серпня 2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.9-10).
Листом від 25.07.2017 за №2182/04 Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України, у відповідь на звернення від 12.07.2017, повідомило позивача про те, що на підставі постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18.05.2016 у справі №567/1098/15-а, проведено перерахунок пенсії: з 01.08.2015 із заробітної плати станом на 15.07.2015 в розмірі 10593,08 грн. на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької області від 29.04.2016 №18-337 вих-16. Пенсія нарахована в розмірі 9533,77 грн.; з 01.01.2016 із заробітної плати станом на 01.12.2015 в розмірі 14480,44 грн. на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької області від 29.04.2016 №18-336 вих-16. Пенсія нарахована в розмірі 13032,40 грн. (а.с.11).
16.03.2018 прокуратурою Запорізької області було видано позивачеві довідку за №18-33 вих-18, згідно якої заробітна плата на посаді начальника відділу прокуратури Запорізької області за грудень 2015 року із урахуванням надбавки за класний чин та надбавки за вислугу років ОСОБА_1 складала б в загальному розмірі 22259,18 грн.: оклад - 3249,00 грн., надбавка за класний чин - 130,00 грн., надбавка за вислугу років (25%) - 844,75 грн., надбавка за високі досягнення в праці (70%) - 2956,63 грн., щомісячна премія (210%) - 15078,80грн. У разі надання матеріальної допомоги у цей період вона складала б: матеріальна допомога на оздоровлення (надавалась один раз на рік до відпустки у розмірі місячного заробітку без врахування премії) 1/12(середньомісячний розмір) - 598,37 грн.; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб (надавалась один раз на рік до відпустки у розмірі місячного заробітку без врахування премії) 1/12(середньомісячний розмір) - 598,37 грн. (а.с.14-15).
23.03.2018 позивач звернувся до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України з листом, в якому зазначив про те, що вищевказаною постановою Острозького районного суду Рівненської області вже підтверджено його право на перерахунок пенсії за правовою нормою, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. Наголошено на тому, що постанова вступила в законну силу і виконується пенсійним органом шляхом проведення перерахунку такої пенсії без обмеження граничного розміру. Попри це, вказано на те, що при видачі довідки від 29.04.2016 №18-336 вих-16 прокуратура Запорізької області невірно вирахувала розмір премії 85 замість дійсного 210 відсотків, що потягнуло проведення перерахунку і виплати призначеної йому пенсії з 01.01.2016 у значно меншому розмірі. Зазначено про видачу позивачеві уточнюючої довідки про чинну зарплату від 16.03.2018 №18-33 вих-18. За таких обставин, позивач просив провести перерахунок і виплату призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до уточнюючої довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 №18-33 вих-18 з 01.01.2016 з врахуванням вже проведених виплат (а.с.12-13).
Листом від 06.04.2018 за №756/04 Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо перерахунку пенсії позивачеві відповідно до наданої копії довідки про заробітну плату за грудень 2015 року від 16.03.2018 №18-33 вих18 повідомило позивача про те, що постанова Острозького районного суду Рівненської області від 18.05.2016 у справі №567/1098/15-а виконана управлінням у повному обсязі, а підстави для перерахунок відповідно до наданої довідки про заробітну плату за грудень 2015 року відсутні (а.с.16).
Не погоджуючись з відмовою відповідача провести перерахунок та виплату призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 №18-33 вих18, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 817/1047/18, яке набрало законної сили згідно із постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, - відмовлено повністю (а.с.49-55, 85-88).
Надаючи правову оцінку обставинам заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною дванадцятою цієї статті, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
При цьому суд зазначає, що 13.12.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення №7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)(а.с.109-112).
Конституційний Суд зазначив, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).
Відтак, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Таким чином, ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Натомість з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закону у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Частиною четвертою статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Водночас норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12. 2019.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Окрім того, суд враховує, що за змістом ч. 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Як вище зазначалося, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Разом з цим, виходячи з того, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, у спірних відносинах мають застосовуватись лише з 13.12.2019, підстави для проведення перерахунку пенсій позивача згідно уточненої довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 року № 18-33вих 18, з 01.01.2016 відсутні. Такого висновку суд дійшов з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
Натомість, зважаючи на те, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року (тобто підстави для проведення перерахунку виникли лише з 13 грудня 2019 року), то суд вважає за необхідне скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у адміністративній справі № 817/1047/18 та ухвалити нове рішення, котрим позовні вимоги задовольнити частково та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року у адміністративній справі № 567/1098/15-а та згідно уточненої довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 року № 18-33 вих. 18, з врахуванням раніше проведених виплат.
Крім того, у статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Аналогічні положення за змістом наведені у пункті 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, який прийнятий з метою реалізації зазначеного Закону.
Тобто, в даному випадку компенсація втрати частини доходів провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати пенсії, нарахованих заявнику за період починаючи з 13 грудня 2019 року (дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року). Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку із виключними обставинами 16 грудня 2019 року, а підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 виникли з 13 грудня 2019 року, то позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів з 01.01.2016 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, так як відсутній факт затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
За приписами п.2 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Відтак, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами необхідно задовольнити частково, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення.
Оскільки, Законом не визначено підстав для сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, а тому судовий збір у відповідності до ст.139 КАС України, не підлягає розподілу.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про перегляд судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 817/1047/18 за виключними обставинами - задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 817/1047/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області (код ЄДРПОУ 21084076, вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненської області, 33028) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на підставі постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року у адміністративній справі № 567/1098/15-а та згідно уточненої довідки прокуратури Запорізької області від 16.03.2018 року № 18-33 вих. 18, з врахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти вимог заяви про перегляд судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 817/1047/18 за виключними обставинами - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 лютого 2020 року
Головуючий cуддя Зозуля Д.П.
Судді Комшелюк Т.О.
Жуковська Л.А.