ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" лютого 2020 р. справа № 300/2117/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 17 500 грн., -
28.10.2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 17 500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 17 500 грн., яка станом на момент подання даного адміністративного позову не сплачена, внаслідок чого, підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 35-36).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в періоди: з 02.12.2019 року по 10.01.2020 року перебував у відпустці та з 11.01.2020 року по 14.01.2020 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Представник позивача та відповідач в судове засідання 30.01.2020 року не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59).
Зокрема, поштове відправлення у відповідності до приписів статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлене до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою, що зазначена у позовній заяві, однак повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За умови відсутності сторін по справі 30.01.2020 року, суд повважав за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, про що було винесено відповідну протокольну ухвалу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши позовну заяву та письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту споживачів реклами на території м. Івано-Франківськ, встановлено розповсюдження зовнішньої реклами типу "сіті-лайт" по вул. Дністровська, 2 (зупинка - Дністровська ЦУМ) рекламного сюжету "Сезонні роботи Чехія-Німеччина-Естонія заробітня плата від 800 євро до 1700 євро", який містить ознаки порушення вимог частин 1, 9 статті 8 ЗУ "Про рекламу", а саме використання державного символу (прапору) інших держав та іноземної валюти.
Рішенням позивача від 03.05.2019 року № 01-05/106 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу розпочато розгляд справи відносно відповідача (а.с. 16).
03.05.2019 року та 14.05.2019 року позивачем направлено відповідачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 14-15).
Відповідно до змісту протоколу № 25 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 04.06.2019 року, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 недотримано встановлених законодавством вимог щодо змісту реклами при розповсюдженні засобом зовнішньої реклами, типу "сіті-лайт" по вул. Дністровська, 2 (зупинка - Дністровська ЦУМ) рекламного сюжету "Сезонні роботи Чехія-Німеччина-Естонія заробітня плата від 800 євро до 1700 євро", а саме використання державного символу (прапору) інших держав та іноземної валюти, чим порушено вимоги частин 1, 9 статті 8 ЗУ "Про рекламу", (а.с.11).
Рішенням № 0013 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.07.2019 року за недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту реклами на відповідача накладено штраф у розмірі 17 500 грн. (а.с.10).
Позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій згідно статті 27 ЗУ "Про рекламу" ФОП ОСОБА_1 за періоди: з 11 по 28 лютого 2019 року - 2 500 грн. (500 грн.*5 у п'ятикратному розмірі); з 01 березня по 31 травня - 15 000 грн. (1000 грн.*5 у п'ятикратному розмірі) (а.с. 13).
Вищезазначене рішення направлено відповідачу рекомендованим листом 16.07.2019 року та отримано ним 02.08.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення (а.с. 9).
Судом встановлено, що листом від 03.09.2019 року № вих.-Д-15.4/14182-19 Держпродспоживслужба направила до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області матеріали справи для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Оскільки у добровільному порядку суми штрафу відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України "Про рекламу".
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України "Про рекламу" та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №693.
Відповідно до положень статті 1 ЗУ "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до ч. 1 статті 16 ЗУ "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Частинами 1 та 2 статті 26 ЗУ "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною 4 статті 27 ЗУ "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Згідно положень абзацу 7 частини 1 статті 8 ЗУ "Про рекламу", у рекламі забороняється використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до частини 8 статті 27 ЗУ "Про рекламу", рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за № 693 (далі - Порядок № 693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.Згідно з п. 11 Порядку № 693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до п. 13 Порядку № 693, посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Відповідно до пункту 18 згаданого Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не надано доказів оскарження чи скасування рішення позивача про накладення штрафу та/або доказів про сплату штрафу за порушення законодавства про рекламу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень) на користь державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088), вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019.
Відповідач:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Панікар І.В.