13 січня 2020 року Справа № 280/4974/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29)
2. Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (71500, Запорізька область, Енергодар, проспект Будівельників, 17)
про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач 1), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 10.09.2019 №208 «Про застосування дисциплінарних стягнень».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність підстав для проведення службового розслідування, за результатами якого винесено спірний наказ. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення його прав при проведенні службового розслідування, зокрема, неповідомлення про його проведення та неможливість надати пояснення та додаткові документи. Посилаючись на норми Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністартивній справі №280/4974/19 та призначено судове засідання на 13.11.2019.
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. від 11.11.2019 №47046), в якому він зауважив щодо неналежності відповідача, оскільки службове розслідування проведено Енергодарським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області; у задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 13.11.2019 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Енергодарський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач 2); розгляд адміністративної справи розпочато спочатку; відкладено судове засідання до 09.12.2019.
Відповідач 2 позов не визнав, надав відзив (вх. від 23.12.2019 №54545), в якому пояснив, що позивачем допущено бездіяльність та зволікання під час розслідування кримінальних проваджень, що відобразилося на роботі по оперативному розкриттю злочинів та притягненні винних осіб до відповідальності, про що зазначено у виступі заступника начальника-начальника слідчого відділу Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Також вказує, що позивача повідомлено про проведення службового розслідування, проте останній відмовився надавати будь-які пояснення, про що складено відповідний акт. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
Відповідно до протоколу наради при начальнику Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.08.2019 №59 ухвалено за відсутність результатів в службовій діяльності притягнути до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, слідчого 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 (п. 4 протоколу).
Наказом начальника Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 22.08.2019 №186 «Про призначення та проведення службового розслідування», у зв'язку із підведенням підсумків оперативно-службової діяльності за 7 місяців 2019 року та зазначенням про ухилення від виконання посадових обов'язків з боку окремих співробітників відділу поліції, з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин допущених порушень, виявлення їх причин та умов, усунення наявних порушень і забезпечення правильного застосування відомчих наказів та чинного законодавства щодо притягнення винних осіб до відповідальності, керуючись п. 1 р. 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, наказано за виявленими порушеннями провести службове розслідування (п. 1 наказу).
Висновком службового розслідування за фактами неналежного виконання функціональних обов'язків окремими працівниками Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, затвердженим 10.09.2019 начальником відповідача 2 (далі - висновок від 10.09.2019), встановлено, що під час підведення підсумків оперативно-службової діяльності за 7 місяців 2019 року заступник начальника - начальник слідчого відділу відповідача 2 зазначив про відстуність результатів роботи по розслідуванню кримінальних правопорушень та прийняття процесуальних рішень протягом липня 2019 року з боку, в тому числі, позивача, що призвело до збільшення залишку кримінальних правопорушень без прийнятого процесуального рішення та збільшення загальної завантаженості на кожного слідчого слідчого відділу.
ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, про що складено акт від 03.09.2019 №8038/92-2019 та що відображено у висновку службового розслідування.
У висновку від 10.09.2019 також зазначено, що в ході службового розслідування факт невиконання вимог пп. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні з боку слідчого 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . знайшов своє підтвердження повністю. Вказано, що комісія вваєжає службове розслідування припинити. За порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, спираючись на ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до слідчого 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
Наказом начальника відповідача 2 від 10.09.2019 №208 «Про застосування дисциплінарних стягнень», із посиланням на проведене службове розслідування, яким, зокрема, встановлено, що протягом липня 2019 року слідчий 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 самоусунувся від виконання покладених на нього функціональних обов'язків та вимог керівництва, а причинами та умовами, що сприяли допущеним порушенням, стала особиста недисциплінованість, та неналежне відношення до виконання покладених функціональних обов'язків, на підставі викладеного та висновку службового розслідування, керуючись вимогами ст. ст. 4, 11, 12, 19, 20, 22, 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.08.2018 № 2337-VIII, наказано за порушення службової дисципліни, пп. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 Розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, спираючись на ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до слідчого 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани. (п. 1 наказу).
Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до визначення, наданого статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як догана.
Порядок проведення службового розслідування врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Так, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Як визначено частинами першою - третьою статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
За правилами, встановленми частинами першою, сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Дослідивши матеріали справи, суд відхиляє посилання позивача на відсутність підстав для проведення службового розслідування відносно нього, оскільки невиконання чи неналежне виконання обов'язків поліцейського вважається дициплінарним проступком, виявлення ознак якого або повідомлення про який тягне за собою проведення такого розслідування.
При цьому, актом від 03.09.2019 №8038/92-2019 підтверджується, що позивач відмовився від надання будь-яких пояснень, а отже посилання ОСОБА_1 на порушення відповідачем 2 його прав на надання пояснень та додаткових документів під проведення службового розслідування судом не приймаються.
Разом із тим, вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Водночас, відповідач 2 обґрунтовує накладення на позивача стягнення у вигляді догани висновком службового розслідування за фактами неналежного виконання функціональних обов'язків окремими працівниками Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, затвердженим 10.09.2019 начальником відповідача 2 (далі - висновок від 10.09.2019), яким встановлено, що під час підведення підсумків оперативно-службової діяльності за 7 місяців 2019 року заступник начальника - начальник слідчого відділу відповідача 2 зазначив про відстуність результатів роботи по розслідуванню кримінальних правопорушень та прийняття процесуальних рішень протягом липня 2019 року з боку, в тому числі, позивача, що призвело до збільшення залишку кримінальних правопорушень без прийнятого процесуального рішення та збільшення загальної завантаженості на кожного слідчого слідчого відділу.
При цьому, відповідачами не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не виконував або неналежно виконував службові обов'язки поліцейського, що призвело до негативних наслідків у роботі органу поліції; не доведено, в чому конкретно полягає відстуність результатів роботи по розслідуванню кримінальних правопорушень.
Фактично, єдиним доказом на підтвердження позиції відповідачів є протокол наради при начальнику Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.08.2019 №59, яким ухвалено за відсутність результатів в службовій діяльності притягнути до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, слідчого 2-го відділення слідчого відділу Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1, проте вказаний протокол, без надання будь-яких інших доказів (як то матеріалів кримінальних проваджень, показань свідків тощо) не є доказом невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_1 службових обов'язків.
Отже, з урахуванням того, що відповідачами не доведено правомірності оскаржуваного наказу в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 , позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що відповідач 2 не є юридичною особою із власним ідентифікаційним кодом в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 10.09.2019 №208 «Про застосування дисциплінарних стягнень».
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29; код ЄДРПОУ 40108688).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 13.01.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко