Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2020 р. Справа№200/10717/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому прповадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії,144, м. Маріуполь Донецька область, 87526) про скасування вимоги від 14.06.2019 р. №Ф-145672-45 щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язання виключити суму боргу з інтегрованої картки платника, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії,144, м. Маріуполь Донецька область, 87526) про скасування вимоги від 14.06.2019 р. №Ф-145672-45 щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язання виключити суму боргу з інтегрованої картки платника.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність. 28 червня 2019 року позивач отримала вимогу ГУ ДФС про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску. Зазначає, що у травні 2018 року надала до управління Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 року, в якому помилково визначила єдиний внесок в розмірі 4590,30грн. На думку позивача, відповідачем протиправно визначено податкове зобов'язання по єдиному соціальному внеску та складено вимогу, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) позивач звільнена від сплати за себе єдиного внеску, оскільки є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
Позивач до суду не з"явився, але повідомлений належним чином про розгляд справи.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову на підставі наданого відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивачем 22.05.2019 самостійно та добровільно задекларовано до сплати відповідні суми єдиного внеску, згідно облікових даних з інформаційної системи орлану доходів і зборів заборгованість позивача станом на 31.05.2019 становила 4590,30 грн. Контролюючим органом правомірно складено та направлено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки). Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцькій М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аканову О.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 прийнято до провадження адміністративну справу. розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 грудня 2019 року о 12:00 год.
Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року продовжено підготовче засідання на тридцять днів; відкладено розгляд справи на 03 січня 2020 року о 10:00 год.
Ухвалою суду від 03 січня 2020 року закрито підготовче провадження; призначено судовий розгляд по суті на 11:00 год. 03 лютого 2020 року.
Розглянувши матеріали адміністративної справи та наявні заяви по суті справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична-особа підприємець, про що свідчить повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 06.05.2019 вихідний №24, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата та номер запису 26.10.2018 року 2 553 000 0000 003395.
Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, при цьому, з 12.07.2013 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №2142800741 та не є спірними обставинами у справі.
22.05.2019 року позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, із самостійно визначеною сумою єдиного внеску.
14 червня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області станом на 31 травня 2019 року сформовано вимогу № Ф-145672-45 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 4590,30 грн.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічні приписи містить у собі і п. 4 Розділу ІІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (надалі - "Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), згідно з яким: особи, зазначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як зазначено в абз. 1-2 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п. 1 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 14.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (надалі - "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуючи" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо. Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.
Суд бере до уваги те, що згідно з п. 16 Розділу ІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Водночас, з положень ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вбачається, що право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Суд зауважує, що особи, які отримують пенсію за віком або по інвалідності, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення особою договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В свою чергу, у матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, існування якого, також, не підтверджено контролюючим органом, а тому на думку суду, помилкова подача позивачем звіту не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу з єдиного внеску є протиправною, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , яка отримує пенсію за віком, не має обов'язку зі сплати єдиного внеску незалежно від подачі нею звіту за 2019 рік і визначення у ньому суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що подавши звіти з визначенням суми єдиного внеску, позивач самостійно визначив грошове зобов'язання, що підлягає сплаті, оскільки ним не укладалася угода про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із вимогами частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Щодо позовної вимоги про виключення з інтегрованої картки платника нарахованого єдиного соціального внеску, суд прийшов до наступного.
За приписами п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61, пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі ст. 71, пп.72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
За приписами п. 2 розділу І, п.п.1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Отже, обов'язок щодо внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (позивача) у відповідача виникне лише після набрання законної сили рішення суду про скасування вимоги про донарахування сум грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що лише після настання зазначених обставин і не вчинення відповідачем дій щодо коригування даних інтегрованої картки платника, а також його відмови від вчинення таких дій, буде вказувати на наявність порушення прав платника, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Така правова позиція міститься в постанові Першого апеляційного адмінстративного суду від 26 листопада 2019 року по справі №200/8571/19-а.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
На підставі викладеного, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування спірної вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції від 27.08.2019 № 53.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, в частині скасування спірної вимоги, судовий збір у сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії,144, м. Маріуполь Донецька область, 87526) про скасування вимоги від 14.06.2019 р. №Ф-145672-45 щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язання виключити суму боргу з інтегрованої картки платника - задовольнити частково.
Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) від 14.06.2019 року №Ф-145672-45 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 4590,30 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 384,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов