29 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11513/19
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,
за участю: представника позивача -Кондратюка О.А.,
представника відповідача-Шахрая М.І.,
третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
представника третьої особи - Мелешка М.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" до Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання протиправним та скасування пункту рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" звернулося до суду з позовом до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування п.3 рішення №1616 від 31.10.2019. В обґрунтування позову зазначено, що п.3 рішення Житомирської міської ради 56-ї сесії сьомого скликання №1616 від 31.10.2019 скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об"єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки". Вважає, що вказаним рішенням, відповідач порушує права та інтереси позивача в частині його законного права на користування належною йому на праві власності земельною ділянкою та здійснення там відповідного будівництва, на яке він отримав всі передбачені чинним законодавством дозвільні документи. Законні підстави для скасування містобудівних умов у відповідача були відсутні.
Ухвалою від 13.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 19.12.2019.
28.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. Спірне рішення, яким скасовано містобудівні умови прийняте враховуючи численні звернення членів Житомирської міської об"єднаної територіальної громади. Таким рішенням права позивача не порушені, оскільки йому було запропоновано розглянути можливість міни земельної ділянки на рівноцінні для будівництва АЗК. З огляду на це, вважає, що спірне рішення прийнято у межах повноважень, визначених законом, з дотриманням процедури, обґрунтовано, добросовісно та пропорційно.
19.12.2019 розгляд справи відкладено до 24.12.2019.
Ухвалою від 24.12.2019 у задоволенні заяв представника відповідача Житомирської міської ради Шахрая М.І. від 18.12.2019, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 від 11.11.2019, ОСОБА_11 від 12.11.2019, ОСОБА_2 від 14.11.2019, ОСОБА_3 від 14.11.2019, ОСОБА_4 від 15.11.2019, ОСОБА_5 від 15.11.2019, ОСОБА_6 від 15.11.2019, ОСОБА_10 від 15.11.2019, ОСОБА_7 від 18.11.2019, ОСОБА_15 від 20.11.2019, ОСОБА_8 від 16.12.2019, ОСОБА_9 від 18.12.2019 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №ЗП/240/18/19, відмовлено.
В судовому засіданні 24.12.2019 оголошено перерву до 17.01.2020.
17.01.2020 третьою особою ОСОБА_1 та ОСОБА_12 подано до суду письмові пояснення на позов. У письмових поясненнях зазначено, що департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради наказом №52/17 від 08.08.2017 затвердив ТОВ "Юпіджі" містобудівні умови та обмеження для проектування об"єкту будівництва. Вважають такі містобудівні умови та обмеження незаконними. Посадові особи Житомирської міської ради не мають законного права надавати дозвіл на будівництво АЗС на земельній ділянці, яка не відноситься до земель автомобільного транспорту, а відноситься до земель житлової та громадської забудови. Отже, Житомирська міська рада мала повноваження приймати рішення щодо скасування містобудівних умов та обмежень і діяла в межах повноважень, визначених законом, з дотриманням власної процедури.
Ухвалою від 17.01.2020 у задоволенні заяв третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_12 від 15.11.2019, ОСОБА_13 від 15.11.2019 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №ЗП/240/18/19, відмовлено.
В судовому засіданні 17.01.2020 оголошено перерву до 29.01.2020.
28.01.2020 третьою особою ОСОБА_8 подано письмові пояснення, в яких вказано, що позивач незважаючи на заборону проводити будівництво АЗК, продовжує будівельні роботи поряд з житловими будинками, що викликало суспільний резонанс у місті та підриває авторитет органів місцевого самоврядування.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову.
Треті особи- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.
Представник третьої особи ОСОБА_8 - Мелешко М.А. просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступі обставини.
Згідно договору купівлі-продажу укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (Продавець) та ТОВ "Юпіджі" (Покупець), та змін до нього від 08.06.2017, ТОВ "Юпіджі" на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. (а.с.9-12, 19-20)
Зазначені обставини також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку № 88900949 та протоколом № 29/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки від 06.06.2017.(а.с.13-14,18)
Наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.(а.с.151)
19.07.2019 товариству надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192001524 з будівництва об'єкта "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки" в м.Житомир по проспекту Незалежності,29.
31.10.2019 на п'ятдесят шостій сесії сьомого скликання Житомирською міською радою прийнято рішення № 1616 "Про звернення ТОВ "Юпіджі" з пропозицією щодо укладення договору міни земельної ділянки", п.3 якого скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки", затверджених наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 № 52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 № 123/19.
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду для захисту порушеного права розпоряджатися належною земельною ділянкою.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з ч.2 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Згідно п.1.1, п.1.2 Розділу 1 Положення про Департамент містобудування та земельних відноси Житомирської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 21.12.2016 №496 Департамент містобудування та земельних відноси Житомирської міської ради є виконавчим органом міської ради. Підконтрольний, підзвітний житомирській міській раді та підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові та заступнику міського голови, згідно з розподілом обов"язків.
Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За змістом ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування уповноважені приймати нормативні та ненормативні акти. Ненормативними (актами індивідуальної дії) є акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
При цьому відповідно до ч.1 п. 9 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад, зокрема, належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
31.10.2019 на п'ятдесят шостій сесії сьомого скликання Житомирською міською радою прийнято рішення № 1616 "Про звернення ТОВ "Юпіджі" з пропозицією щодо укладення договору міни земельної ділянки", п.3 якого скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки", затверджених наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 № 52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 № 123/19.
При цьому таке рішення прийнято враховуючи численні звернення членів Житомирської міської об'єднаної територіальної громади та їх вимогу про негайне скасування містобудівних умов та обмежень щодо земельної ділянки по проспекту Незалежності, 29, м. Житомир, пояснення та пропозицію депутата ОСОБА_16 .
В судовому засіданні представник відповідача вказував на незаконність містобудівних умов на обмежень, тому вважає рішення правомірним.
При цьому, представник позивача вважає, що зазначеним рішенням порушуються права товариства як власника земельної ділянки розпоряджатися нею. Крім того, вказав на відсутність визначених законом повноважень для прийняття спірного рішення.
Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для скасування відповідачем містобудівних умов та обмежень щодо земельної ділянки по проспекту Незалежності, 29, м. Житомир, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 2 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Згідно ч.3 ст. 29 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
1) за заявою замовника;
2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
При цьому суд наголошує, що наведений у ст. 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, згідно з положеннями частини першої ст. 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).
Відповідно до п. 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.
Скасування ж рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку. Однак, як встановлено судом під час розгляду цієї справи, така перевірка не проводились і її результати не були підставою для прийняття спірного рішення.
Разом з тим, представник відповідача обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, вказував, зокрема на пункт 15 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, який встановлює компетенцію міських рад змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Однак, частиною десятою цієї ж статті Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
При цьому, суд вважає за необхідне також зазначити, що Закон України "Про місцеве самоврядування в України" містить загальне правило щодо повноважень міських рад скасовувати акти підпорядкованих виконавчих органів, проте таке скасування не повинно суперечити спеціальному законодавству, яке регулює відповідні правовідносини. У даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", як спеціальний.
Крім того, системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону №280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Окрім цього, в Рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2019 в справі № 807/736/18.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Юпіджі" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 від 06.06.2017 та дозволу на виконання будівельних робіт від 19.07.2019 № ІУ 113192001524 набуло право забудови зазначеної земельної ділянки. При цьому правомірність отримання ТОВ "Юпіджі" містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, яка знаходиться за вказаною адресою була встановлена судовими рішеннями Богунського районного суду м.Житомира та Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №295/11369/17, якими, зокрема, підтвердженого законність наказу департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради № 52/17 від 08.08.2017.
У рішенні у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, в контексті даних правовідносин, суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані у зв'язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду.
При цьому суд зазначає, що посилання представника відповідача на те, що оспорюване рішення приймалось з урахуванням суспільного інтересу, не заслуговує на увагу, оскільки це не звільняє суб'єкта владних повноважень приймати свої рішення на підставі та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на пояснення ОСОБА_17 з приводу сфальсифікованості протоколу громадських слухань щодо розміщення АЗС, суд до уваги також не приймає, оскільки це є суб"єктивною думкою окремої особи та не може бути доказом у справі. Більш того, доказів наявності судового рішення, яким встановлено, що цей протокол є підробленим, до матеріалів справи не надано.
При цьому, судом враховується, що ТОВ "Юпіджі", як замовник, не подавав жодних заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по проспекту Незалежності,29. Доказів протилежного не надано.
Водночас, заперечення відповідача та третіх осіб щодо позовних вимог зводяться виключно до незаконності, як на їх думку, затвердження містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку по проспекту Незалежності,29 м. Житомир та порушення прав громадян незаконністю будівництва.
Разом з тим, суд звертає увагу, що законність затвердження містобудівних умов не є предметом даного спору, а тому оцінку правомірності їх видачі суд не надає.
У даній справі суд перевіряє виключно чи прийняте спірне рішення Житомирською міською радою у відповідності до вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
В цьому аспекті суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 2 КАС України зобов'язує адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини, суд вважає, що у відповідача були відсутні повноваження та визначені законом підстави для скасування містобудівних умови та обмежень для проектування об"єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки", з огляду на що, спірне рішення прийняте відповідачем безпідставно, всупереч вимог Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про місцеве самоврядування самоврядування в Україні", тобто без дотримання принципу належного врядування, а відтак не відповідає вимогам ст.2 КАСУ та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" (вул. Толстого, 5,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500, код ЄДРПОУ 38862560) до Житомирської міської ради (майдан ім. С. П. Корольова, 4/2, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576954), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_15 ) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Житомирської міської ради від 31.10.2019 № 1616.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 03 лютого 2020 року