03 лютого 2020 року Справа № 160/12890/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву приватного підприємства “Сунатко” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
20 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПП “Сунатко”, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою на ПП “Сунатко” накладено штраф у розмірі 250 380, 00 грн.
В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, мав певні повноваження щодо проведення інспекційного відвідування. Однак під час проведення інспекційного відвідування, оформлення результатів такого відвідування допущено порушення, які підтверджують протиправність результатів інспекційного відвідування та протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування № 378-н від 08.10.2019 року інспекційне відвідування ПП “Сунатко” було призначено на підставі інформації, наданої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2019 року № 17516/05-05/26 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року. Однак, зазначена підстава відсутня у переліку виключних підстав для здійснення позапланового заходу, наведеного у ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 20/11/2-19СУ від 21.11.2019 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо надання інформації про наявність даних пенсійного органу щодо допущення до роботи працівників ПП “Сунатко” без укладання з підприємством трудового договору, а також даних про щодо порушення ПП “Сунатко” законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом № 24242/05-06/26 від 07.11.2019 року повідомило, про те, що зазначені питання не відносяться до компетенції пенсійного органу і також не зазначило жодної інформації щодо порушення позивачем трудового законодавства. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем безпідставно та протиправно призначено та проведено інспекційне відвідування. Також позивач стверджує, що згідно Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2869/1860/АВ від 25.10.2019 року орган Пенсійного фонду України не звертався до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з інформацією про наявність на ПП “Сунатко” працівників щодо яких відсутні повідомлення про прийняття на роботу. Таким чином, порушення виявлені під час проведення інспекційного відвідування згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року не можуть бути взяті до уваги органом Держпраці під час винесення припису про усунення виявлених порушень. Акт та припис складені одночасно в останній день інспекційного відвідування, однак не були надані для ознайомлення, підписання директору ПП “Сунатко”, який перебував на робочому місці. Всупереч п. 24, п. 27 Порядку інспектором Бабкіною В.І. було винесено припис одночасно з актом, що тим самим позбавило права позивача надати зауваження до акту до винесення припису. Дії позивача щодо укладення цивільно-правових договорів не можна розцінити, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях останнього знак порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Відтак, спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 21.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.
23.12.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ПП “Сунатко” надійшла заява про забезпечення позову, за результатами розгляду якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року відмовлено повнстю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 24.12.2019 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву приватного підприємства “Сунатко” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26 лютого 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник