28 січня 2020 року Справа № 160/11424/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови,-
14.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00624 від 16.10.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Дніпропетровською митницею не було спростовано інформацію заявлену позивачем в графі 31 митної декларації про те, що товар який є предметом експертного дослідження не є арматурою чи катанкою на які розповсюджується антидемпінгове мито впроваджене рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28 грудня 2017р. №АД-382/2017/4411-05.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.
03.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що оскаржувана карта відмови складена у суворій відповідності до вимогам ст. 256 Митного кодексу України, а саме зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів. Спір полягає у застосуванні норм законодавства щодо необхідності сплати позивачем антидемпінгового мита при митному оформленні товару. З урахуванням того, що заявлений до митного оформлення товар за кодом УКТЗЕД підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28 грудня 2017р. № АД-382/2017/4411-05 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", а декларантом позивача не виконано обов'язок із сплати антидемпінгового мита за ставкою 15,21 %, вірним є висновок щодо правомірності виданої картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00624 від 19.10.2019р.
03.12.2019 року від позивача найшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що у відзиві позиція відповідача зводиться до власної інтерпретації рішення Міжвідомчої комісі та положень ст.ст. 54, 56 Податкового кодексу України, які стосуються інших (майнових) правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 258 КАС України, справа повинна була бути розглянута до 17.01.2019 року.
При цьому, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. перебувала у щорічній відпустці з 27.12.2019 по 27.01.2020 року.
Згідно ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, справу було розглянуто 28.01.2020 року.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 21.02.2019р. між АТ «Металлоторг», Російська Федерація, Постачальник, та ТОВ «Такт», Покупець, було укладено договір № 2ЭК21, предметом якого є поставка металопродукції згідно специфікацій.
Згідно специфікації №15 від 01.08.2019 року постачанню підлягає металопрокат в асортименті, постачальником якого є АТ «Металлоторг» м. Ярославль, Російська Федерація. Також на виконання умов контракту був складений рахунок-фактура (інвойс) №Б19335 від 02.09.2019 року.
До митного оформлення зазначений товар було заявлено відповідачу шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація № UA110150/2019/237603 від 05.09.2019 року) за кодами згідно з УКТЗЕД 7228306900, а саме чорні метали. Прутки з легованої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, круглого поперечного перерізу, менш як 80 мм або більше, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільсьгосподарському машинобудуванні, ГОСТ 4543-2016, ГОСТ 2590-2006, марка сталі 35ХГСА, розмір круг 25,0мм-16,565 тн., хімічний склад С-0,36%, Мn-0,88%, Si-1,27%, P-0,009%, S-0,004%, Cr-1.20%, Ni- 0,03%, Cu-0,03%,Ti- 0,0031%, V-0,005%, Mo-0,004%, W-0,002%, N-0,008%. виробник АТ «Осколький електрометалургійний комбінат» торгівельна марка «Metalloinvest OЕМК» (гр. 31 ЕМД).
З метою розмитнення вказаного товару позивачем було подано відповідачу сертифікат якості на товар № 0678722 від 20.08.2019 року, який містить інформацію про постачальника, найменування, країну походження, характеристики товару тощо.
За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, відповідач прийняв рішення про взяття проб(зразків) товарів, про що складено акт про взяття проб(зразків) товарів № UA 110150/2019/237603 від 05.09.2019 року.
Зразки товару заявлені Декларантом в гр.31 ЕМД № UA110150/2019/237603 від 05.09.2019 року для перевірки лабораторних випробувань з метою встановлення кваліфікаційного коду товару були направлені до Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
Перед експертом були поставленні наступні питання:
- провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД;
- визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу;
- визначити хімічний склад товару (легована або нелегована сталь);
- визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки;
- у випадку виявлення невідповідності характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару;
- визначити тимчасовий опір розривання, відносне видовження після розривання, границю плинності фізичну (умовну);
- відповідно до частини 10 статті 357 Митному кодексу України, у разі виявлення істотних обставин, з приводу яких не було поставлено запитань, включити їх до висновку.
За результатами дослідження 11.09.2019р. експертом складено висновок №142008200-1520 в якому зазначено наступне:
11.3 Результати дослідження (аналізу, експертизи)
Відповідно до пункту 7.6 висновку надана на дослідження проба товару має наступний хімічний склад: С-0,35%, Мn-0,88%, Si-1,27%, Mn-0,88%, S-0,004%, P-0,009%, Cr-1.20%, Ni- 0,03%, Cu-0,03%,Ti- 0,0031%, Mo-0,004%, V-0,005%, W-0,002%, N-0,008%. За зовнішнім виглядом надана на дослідження проба товару являє собою відрізаний металевий пруток вкритий оксидною плівкою, круглого поперечного перерізу. За результатами рентгенофлюоресцентного аналізу проби товару виявлено наступні елементи - залізо (основа), хром, кремній, марганець, та домішки нікелю, міді, вольфраму, молібдену,сірки, фосфору. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. Після зачищення поверхні проби хімічний склад не змінився, що свідчить про вісутність будь-якого покриття (плакування, фарбування, гальванічного або іншого покриття). Визначений якісний хімічний склад наданої для дослідження проби не суперечить вимогам на сталь леговану, іншу. Діаметр проби товару становить (25,00+ 0,02)мм.
12. Висновки
Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД. Встановлення відповідності наданих проб товару до прокату арматурного відповідно до ДСТУ 3760:2006 «Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови» на цей час у ДПМЕ ДФС не видається можливим у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання для дослідження механічних властивостей.
16.10.2019 року позивач подав ЕМД типу ІМ 40 ДН №UA110150/2019/243185 (додаткова митна декларація) за кодом згідно УКТЗЕД 7228306900, а саме чорні метали. Прутки з легованої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, круглого поперечного перерізу, менш як 80 мм або більше, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільсьгосподарському машинобудуванні, ГОСТ 4543-2016, ГОСТ 2590-2006, не являється армарурним прокатом або катанкою, марка сталі 35ХГСА, розмір круг 25,0мм-16,565 тн., хімічний склад С-0,36%, Мn-0,88%, Si-1,27%, P-0,009%, S-0,004%, Cr-1.20%, Ni- 0,03%, Cu-0,03%,Ti- 0,0031%, V-0,005%, Mo-0,004%, W-0,002%, N-0,008%. виробник АТ «Осколький електрометалургійний комбінат» торгівельна марка «Metalloinvest OЕМК» та одночасно заявив до повернення зайво сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 7899,51 грн. (код платежу 028, гр. 47 митної декларації).
На зазначену митну декларацію відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації № UA110150/2019/00624 від 19.10.2019р.
У вказаній картки відмови зазначено, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв'язку порушенням декларантом вимог статті 266 пунктів 1,4 МКУ №4495-VІ від 13.03.2012р. в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито. У картці відмови відповідачем було роз'яснено вимоги виконання, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів: необхідно подати нову МД зі сплатою антидемпінгового мита -15,21% по товару №1.
Не погодившись із вказаною карткою відмови позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до частини першої та другої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Частина четверта статті 275 МК України визначає, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
У відповідності до частини дев'ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Пунктом 2 статті першої Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» №330-XIV від 22 грудня 1998 року антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Згідно частин шостої та восьмої статті 16 вищевказаного Закону остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.
Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 27 грудня 2017 року прийняте рішення № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту в Україну арматури та катанки походженням з Росiйської Федерацiї», яким визначено, що «протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар…існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику…» та застосовані «остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- Арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
20 квітня 2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05 яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції:
- «Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
Згідно з частиною другою статті 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Частиною третьою статті 44 МК України визначений вичерпний перелік товарів, сертифікат про походження яких подається обов'язково, а саме: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частин першої-третьої статті 48 МК України орган доходів і зборів відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
У відповідності до розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» УКТ ЗЕД до товарної позиції 7228 «Інші прутки та бруски з інших легованих сталей; кутики, фасонні та спеціальні профілі з іншої легованої сталі; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей» належать: прутки та бруски з кремнієво-марганцевої сталі: інші прутки та бруски без подальшого оброблення після гарячого прокатування, гарячого волочіння або пресування: інші прутки та бруски без подальшого оброблення, крім кування: інші прутки та бруски: кутики, фасонні та спеціальні профілі: прутки та бруски порожнисті для буріння.
Рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2017 року №АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 20 квітня 2018 року №АД-390/2018/4411-05), встановлені остаточні антидемпінгові заходи виключно для арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанки діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/10508-07 від 12.03.2019 року визначено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів, про що Мінекономрозвитку листом від 22.08.2018 року №4413-06/37204-03 та від 05.09.2018 року № 4413-06/39034-03 повідомляло ДФС.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України визначало вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.
Також, визначено перелік лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень.
Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об'єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.
Судом було встановлено, що відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №Б19335 від 02.09.2019р. країною походження товару є Російська Федерація, що не заперечується відповідачем. Відповідач також визнає, що ввезений товар формально підпадає в перелік кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-390/2018/4411-05.
Так, предметом доказування є обставина чи є спірний імпортований товар арматурою/катанкою та чи є предметом регулювання рішення Комісії №АД-390/2018/4411-05 товар який не є арматурою/катанкою.
Рішення Комісії №АД-390/2018/4411-05 є нормативно правовим актом, а нормативно-правові акти діють у часі та просторі відповідно до Конституції та законів України про митну справу.
Згідно з ч.1 ст.3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Відповідно до ч.4 ст.3 МКУ у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що листом від 13.03.2019р. №4413 ДФС інформовано про те, що найближчим часом на розгляд Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі буде винесено питанні стосовно визначення основних характеристик згідно стандартів, по яких ДФС зможе ідентифікувати товар, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.
Таким чином, до внесення змін до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі стосовно визначення основних характеристик товару за державними стандартами, відповідач керується виключно рішеннями Комісії №АД-382/2017/4411-05 та №АД-390/2018/4411-05.
Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов'язковими для суб'єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи ст.ст.266, ст.268 Господарського кодексу України.
Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст.266, 268 ГК України).
Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.
У митній декларації зазначені номер державних стандартів яким відповідає товар, а саме ГОСТ-2590-2009, зазначена марка сталі 35ХГСА. При цьому ГОСТ 2590-2006 визначає геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматури.
Крім того, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про безпідставність посилання на ГОСТ, оскільки на такий відсутні посилання у рішенні Комісії, з огляду на наступне.
Визначальним для визначення того чи застосовуються до товару антидемпінгові заходи, є не те з якого сплаву виготовлено товар, а те що такий товар є арматурою чи катанкою.
Щодо посилання відповідача на те, що відповідно поданих позивачем до митного органу документів, опис товару відповідає опису наведеному в рішенні Комісії і який класифікується за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД, суд зазначає наступне.
З вищенаведених норм вбачається, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.
Дані УКТ ЗЕД включно з описом і примітками застосовуються виключно для цілей класифікації товару. Тобто при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року по справі №804/2304/18.
Відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо зокрема якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Також суд дійшов висновку про те, що проведене дослідження Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, за результатами якого було складено висновок №142008200-1520 від 11.09.2019 року є неповним, визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД, проте встановлення відповідності наданих проб товару до прокату арматурного відповідно до ДСТУ 3760:2006 «Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови» на час проведення дослідження у ДПМЕ ДФС не видався можливим у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання для дослідження механічних властивостей. Крім того, митним органом не було направлено відібрані зразки товару на експертне дослідження до лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень. Згідно вищевказаного висновку відповідач не отримав інформацію про те, що зразки товару які були предметом експертного дослідження заявлені до митного оформлення та відповідають наданим позивачем сертифікатам якості є арматурою чи катанкою.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Відповідно до п.26 ст.1 цього Закону товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.
Відповідно до листа від 12.03.2019 р. № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством наголошено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів.
Таким чином, вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних рішень відповідача (картки відмови), які прийнятті виключно з підстав того, що заявлені до митного оформлення товари є товарами відносно яких застосовуються антидемпінгові заходи.
Частиною 1 статті 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положеньстатті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписівстатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8809 від 06.11.2019 р.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а; код ЄДРПОУ 21858879) до Дніпропетровської митниці ДФС (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправною та скасування картки відмови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00624 від 16.10.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпропетровської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» судові витрати у загальному розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Відповідно достатті 255 КАС Українирішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положеньстатті 297 КАС Україниапеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 РозділуVIIПерехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно