про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
03 лютого 2020 р. Справа № 120/3878/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про залишення позову без розгляду в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Громадської ради доброчесності (вул. Генерала Шаповала, б. 9, м. Київ, 03103)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (вул. Генерала Шаповала, б. 9, м. Київ, 03109)
про: визнання протиправним та скасування висновку
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Громадської ради доброчесності (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування висновку.
Ухвалою від 02.12.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.02.2020 року за вх. № 3146 позивачем через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подано заяву про залишення адміністративного позову без розгляду. Заява мотивована положеннями п. 5 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Визначаючись щодо заяви позивача, суд виходить з наступного.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Згідно із положенням п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності (ч. 3 ст. 9 КАС України), передбачає право заявника розпоряджатися своїми вимогами на свій розсуд. Отже, підстави для відмови у задоволенні поданої заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Суд також зважає на те, що кожна особа наділена правом самостійно обирати способи та засоби захисту власних прав, а тому обирає найефективніші, на її думку, з тих, що визначені чинним законодавством. Крім того, суд не виключає можливості ефективного захисту прав в позасудовому порядку, а не лише в судовому. Від так, позивач вільний у виборі способу захисту своїх порушених прав. При чому, звернення до суду з позовною заявою, не є перешкодою для зміни способу захисту, якщо на його думку він буде ефективнішим та швидшим, на відміну від судового.
За таких обставин, суд, враховуючи заяву позивача, обставини справи, а також те, що права позивача, у даному випадку, не будуть порушені, вбачає можливим залишити дану позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про залишення адміністративного позову без розгляду в адміністративній справі № 120/3878/19-а за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування висновку в адміністративній справі № 120/3878/19-а залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна