проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
30.01.2020 Справа № 917/66/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області (вх.№3525 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2019 у справі №917/66/19
за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, м. Лубни, Полтавська область
в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава
до 1) Фермерського господарства "Рада 2015", м. Глобине, Полтавська область,
2) ОСОБА_1 , м. Глобине, Полтавська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Криворудська сільська рада Семенівського району Полтавської області, с. Крива Руда, Семенівський район, Полтавська область,
про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення 1144 043,70 грн. збитків.
У січні 2019 перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, в якому просив розірвати договір оренди землі, зареєстрований 18.03.2014, номер запису про інше речове право 5021151, що укладений між ОСОБА_1. та ГУ Держземагенства у Полтавській області; зобов'язати ФГ "Рада 2015" повернути у володіння держави земельну ділянку кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, площею 440 га ріллі, що розташована на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області за актом прийму-передачі; стягнути з ФГ "Рада 2015" збитки (упущену вигоду) у розмірі 1144043,7 грн. на користь Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2019 у справі №917/66/19 (суддя Солодюк О.В.) у позові відмовлено повністю.
Суд першої інстанції зазначив, що вина та протиправна поведінка відповідачів прокурором та позивачем документально не підтверджена та не доведена, а також з урахуванням того, що позивач не вживав відповідних заходів щодо отримання орендної плати відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 440,0 га, яка затверджена рішенням сьомої сесії сьомого скликання Семенівської районної ради Полтавської області від 31.05.2016 р. в розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки землі (8 відсотків від нормативної грошової оцінки землі зі строком дії договору оренди 7 років згідно листа позивача від 02.08.2016 р.), а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Прокуратура Полтавської області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2019 у справі №917/66/19 та прийняти нове рішення, яким позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області задовольнити у повному обсязі; повернути судовий збір в сумі 20684,66 грн. на рахунок прокуратури Полтавської області; стягнути на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 31026,99 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено прокуратурі Полтавської області строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2019 у справі №917/66/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури Полтавської області; встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.01.2020.
14.01.2020 від відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№298).
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідачів проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.
Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд встановив таке.
У даній справі перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Фермерського господарства "Рада 2015" та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Криворудська сільська рада Семенівського району Полтавської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення 1144 043,70 грн. збитків.
Обґрунтовуючи підстави звернення із цим позовом прокурор, з посиланням, зокрема, на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголошував, що в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області є органом уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, однак вказаним органом державної влади захист законних інтересів держави в частині розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки та стягнення збитків не здійснюється.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.10.2019 вирішив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн. у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У зазначеній ухвалі суд вказав на те, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Так, на думку колегії суддів касаційної інстанції, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика. Наведене, як зазначає суд касаційної інстанції, підтверджує, що справа №912/2385/18 містить виключну правову проблему.
За висновками колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?
Також колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою від 07.11.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №912/2385/18, призначила її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників на 24.03.2020. Велика Палата Верховного Суду погодилась висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду даної справи 917/66/19 підлягають з'ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки результат перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №917/66/19 безпосередньо пов'язаний із результатом касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі №912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зупинити провадження у справі №917/66/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
1 Зупинити провадження у справі № 917/66/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.
2. Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель