проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"29" січня 2020 р. Справа № 922/2681/15 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: за участю секретаря судового засідання: За участю представників учасників справи: Приватний виконавець: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Чернота Л. Ф. Білецька А.М., Пелипенко Н.М. Телеснюк І.В. Родін Г. В. за посвідченням приватного виконавця №0034 від 06.06.2017 року Абовян К. С. (адвокат), свідоцтво серія ПТ №2457 від 10.01.2019 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №1 від 10.01.2019 року Ради адвокатів Полтавської області, довіреність б/н від 20.12.2019 року, ордер ПТ №113037 від 20.12.2019 року на надання правової допомоги Подвезько Г. М. (адвокат), свідоцтво №1209 від 07.07.2004 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №14 від 07.07.2004 року Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ордер серія ХВ №802 від 10.10.2019 року на надання правової допомоги, договір б/н від 10.10.2019 року про надання правової допомоги, посвідчення адвоката №1209 від 07.07.2004 року не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№3594Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", м. Харків (на момент подання апеляційної скарги - м. Дніпро)
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від11.04.2019 року (ухвалу підписано 11.04.2019 року)
у справі за первісним позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: про та за зустрічним позовом до про №922/2681/15 (суддя - Н. С. Добреля) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", м. Харків ОСОБА_3 , м. Полтава стягнення 550 000,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс", м.Харків визнання недійсним договору
10.04.2019 року до господарського суду Харківської області від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРІМПЕКС» надійшла заява про видачу дублікату наказу від 14.12.2016 року (вх. № 8822), у зв'язку з його втратою (том 5, а.с. 226-227).
Заяву обґрунтовано тим, що 20.07.2017 року останнім (ТОВ «ХАРІМПЕКС») було пред'явлено наказ на виконання до Міжрайонного відділу ДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області, проте 26.09.2018 року наказ було повернуто стягувачу.
Стягувач вказує на те, що про повернення виконавчого документу останній дізнався лише у лютому 2019 року, оскільки постанову держаного виконавця та виконавчий документ ним отримано не було.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 заяву (вх. № 8822) стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 14.12.2016 року задоволено. Видано дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 року у справі №922/2681/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНОВЩИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" грошові кошти в сумі 550000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 11000,00 грн.
Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 14.06.2016 року у справі №922/2681/15, виходив з того, що стягувач звернувся до суду із заявою до закінчення строку на його пред'явлення. Тому, дійшов висновку про задоволення заяви (вх. №8822).
ТОВ «РУНОВЩИНА» з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі №922/2681/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити стягувачу, ТОВ «ХАРІМПЕКС» у задоволенні заяви (вх. №8822) про видачу дубліката наказу господарського суду Харківської області у справі №922/2681/15. Витребувати дублікат наказу господарського суду Харківської області у справі №922/2681/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУНОВЩИНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРІМПЕКС» грошові кошти в сумі 550 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 11 000,00 грн., який знаходиться у приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича за виконавчим провадженням №60207713.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, не з'ясував питання щодо обставин втрати виконавчого листа та не зробив висновок про їх поважність чи не поважність.
Відзначає, що в даних правовідносинах існує усталена практика, згідно з якою стягувач повинен надати докази на підтвердження втрати оригіналу наказу. Однак, в даній справі, належними та допустимими доказами є лише відповідні відомості з Укрпошти, які не були подані позивачем (Стягувачем) до суду.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що він дізнався про існування зазначеної ухвали тільки після ознайомлення з матеріалами справи. Ухвала була направлена на неналежну адресу відповідача (боржника). Також, відзначає, що ні копії наказу, ні копії заяви ТОВ «ХАРІМПЕКС» не направлялись взагалі.
Вважає, що в даному випадку, було порушено п. 2, 8 ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Також, апелянт вказує на ту обставину, що ОСОБА_2 , яка отримувала поштову кореспонденцію від ТОВ «РУНОВЩИНА» не є його працівником, тому жодних довіреностей на дану особу Товариство не видавало.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Медуниця О. Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 залишено без руху та зобов'язано заявника направити копію апеляційної скарги б/н від 18.11.2019 року з додатками на адресу третьої особи - ОСОБА_3 та надати апеляційному суду належні докази такого направлення.
05.12.2019 року від заявника (в межах встановленого процесуального строку) на поштову адресу суду надійшов супровідний лист б/н від 04.12.2019 року з доданим фіскальним чеком та описом вкладення від 04.12.2019 року, що свідчать про направлення апелянтом копії апеляційної скарги та додатків до неї на адресу третьої особи - ОСОБА_3 .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Руновщина" поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 та встановлено учасникам справи строк до 19.12.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі; зупинено дію ухвали Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15.
24.12.2019 року (поза межами встановленого строку) від ТОВ «ХАРІМПЕКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ «РУНОВЩИНА» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 - без змін.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "08" січня 2020 р. о 14:00 год.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.01.2020 р. на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л.Ф., у зв'язку із перебуванням у відпустках судді Медуниці О. Є. та судді Зубченко І.В., які входять до складу колегії суддів, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/02681/15, в результаті якого визначено склад колегії суддів (за нявності): головуючий суддя: Л.Ф. Чернота, судді - Білецька А.М., Пелипенко Н.М.
Враховуючи викладене та зважаючи на приписи ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги розпочався спочатку.
У зв'язку зі зміною складу судової колегії, яка відбулась у день слухання справи, з метою забезпечення рівних процесуальних прав учасників судового процесу, формування об'єктивних і повних висновків відносно матеріалів справи та фактичних обставин спору, а також, для надання можливості сторонам направити своїх уповноважених представників в судове засідання для надання пояснень щодо правового обґрунтування своїх доводів у справі, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи на "16" січня 2020 р. о 09:30 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 року, керуючись ст.ст. 202, 216, 234, 235, 271, 273 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на "29" січня 2020 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №111. Витребувано для огляду в судовому засіданні з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61003, Харківська обл., м. Харків, вул. Кооперативна буд. 22, офіс 112); (майдан Захисників України, 7/8, 7 поверх, м. Харків. 61001) матеріали виконавчого провадження №60207713.
29.01.2020 до початку сдового засіданні надійшли копії виконавчого провадження №60207713.
У судовому засіданні 29.01.2020 представник відповідача (боржника) підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі №922/2681/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити стягувачу, ТОВ «ХАРІМПЕКС» у задоволенні заяви (вх. №8822) про видачу дубліката наказу господарського суду Харківської області у справі №922/2681/15. Витребувати дублікат наказу господарського суду Харківської області у справі №922/2681/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУНОВЩИНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРІМПЕКС» грошові кошти в сумі 550 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 11 000,00 грн., який знаходиться у приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича за виконавчим провадженням №60207713.
Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні 29.01.2020 надав пояснення аналогічні викладеним у попередніх судових засіданнях та відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу ТОВ «РУНОВЩИНА» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 - без змін.
Приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович - клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не підтримав, надав пояснення стосовно виконавчого провадження №60207713.
Судова колегія дійшла висновку, що раніше подане клопотання приватного виконавця відхиляється за необгрунтованістю.
Представник третьої особи в судове засідання 29.01.2020 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, Однак, останній наданими процесуальними правами не скористався та в судове засідання не з'явився. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи.
В ході розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Заслухавши позивача, відповідача, приватного виконавця, розглянувши ухвалу, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, в провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНОВЩИНА" про стягнення коштів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.08.2016 року первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНОВЩИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" грошові кошти в сумі 550000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 11000,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року у справі № 922/2681/15 вищезазначене рішення залишено без змін (том 5, а.с.159-171).
14.12.2016 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2016 року видано судовий наказ (том 5, а.с.236).
20.07.2017 року вказаний наказ на примусове виконання рішення було пред'явлено до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області та відкрито виконавче провадження №54586409.
Тривалий час коштів не надходило, тому позивач звернувся до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області с запитом щодо стану виконання наказу.
20.03.2019 року в.о. начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області Бардіним І.С. було надано відповідь №24-29/278/ДВ-10, зазначено, що оригінал виконавчого документа (наказу) у виконавчому проваджені №54586409 було направлено поштою стягувачу, однак було втрачено в процесі надсилання, та визначено що трок повторного пред'явлення виконавчого документа встановлено до 26.09.2021 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.04.2019 року від стягувача надійшла заява про видачу дублікату наказу від 14.12.2016 року (вх. №8822), у зв'язку з його втратою (том 5, а.с.226-227).
У лютому 2019 року ТОВ «ХАРІМПЕКС» дізналося про те, що заступником начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області, Бардіним І.С. було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено поштою разом з оригіналом наказу.
ТОВ «ХАРІМПЕКС» зазначає, що вказану постанову та наказ не отримувало, про що було повідомлено державного виконавця та направлено відповідний запит про надання інформації щодо долі виконавчого документа.
Відповідно п 19.4, п.19 «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Місцевий господарський суд, керуючись статтями 233-235, розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги те, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дублікату наказу до закінчення строку на його пред'явлення (вважає термін до 2021 року) дійшов висновку про задоволення заяви (вх. №8822) стягувача про видачу дублікату наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНОВЩИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" грошові кошти в сумі 550000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 11000,00 грн.
Але, у даному випадку, неможливо стверджувати, що термін для пред'явлення наказу, визначений за копією постанови Відділу державної виконавчої служби є саме 2021 рік. Водночас, за наказом від 14.12.2016 року строк для пред'явлення визначений
до 01 грудня 2019 року. А тому, наявні підстави для видачі дублікату.
Відповідно до вимог статті 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення Іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття "обов'язковість судових рішень", яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Підпунктом 19.4 пункту 19 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі втрати виконавчого документа суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.
Натомість відсутність наказу у стягувана унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з відповідною заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 року у справі №922/1252/14, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.05.2019 року у справі №5023/1702/12 та постановах Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі №5011-58/9614- 2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.
Як вищезазначено, з листа в.о. начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГУ Управління юстиції у Харківській області Бардіним І.С. було надано відповідь №24-29/278/ДВ-10 від 20.03.2019 року, якою було зазначено, що оригінал виконавчого документа (наказу) у виконавчому проваджені №54586409 було направлено поштою стягувачу, однак було втрачено в процесі надсилання.
Отже, враховуючи, що втрата судового наказу господарського суду відбулась з незалежних від стягувача обставин, а також враховуючи наведену вище судову практику, заява стягувача підлягала задоволенню.
Доводи апелянта є необґрунтованими, побудованими на нормах та практиці старого (нечинного) господарського процесуального кодекса. Крім того, посилання на практику у справі №2-1347/11 від 16.03.2018 року є недоцільним, оскільки ця справа належить до категорії цивільного судочинства та фабула зазначеної справи та підстави доказування відрізняються від обставин справи №922/2681/15.
Твердження ТОВ «РУНОВЩИНА» про те, що про існування ухвали господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року представникам товариства стало відомо лише 12 листопада 2019 року після отримання ухвали нарочно, не є підставою про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.
Крім того, TOB «РУНОВЩИНА» було зазначено, зазначає, що перед отриманням копії ухвали Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року, представник ТОВ «РУНОВЩИНА» ознайомився з матеріалами справи №922/2681/19, а отже це свідчить про те, що про існування ухвали ТОВ «РУНОВЩИНА» стало відомо не 12 листопада 2019 року, а раніше.
Факт ненадання відповідачем відомостей стосовно зміни юридичної адреси не впливає на законне виконання наказу.
Крім того, необхідно також прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, nо. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, саме на сторону у справі покладається обов'язок щодо вживання всіх необхідних заходів аби мати актуальну інформацію про стан справи.
Крім того, відповідно до положень Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.
Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхньої частини.
Пунктами 3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року). За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до положень статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 по справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що подана ТОВ «РУНОВЩИНА» апеляційна скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Судовий збір розподіляється у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУНОВЩИНА, м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2019 року у справі №922/2681/15 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
У судовому засіданні 29.01.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2020 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя А.М. Білецька
Суддя Н.М. Пелипенко