про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
30 січня 2020 р. Справа № 591/8320/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Савицької Н.В. по справі №591/8320/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. про визнання протиправною бездіяльності голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. та відшкодування завданої моральної шкоди передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою суду від 23.01.2020 вказана позовна заява залишена без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160,161 КАС України. Позивачу запропоновано у семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви надати суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; на підтвердження своїх позовних вимог надати суду копії заяв та скарг з відміткою про отримання їх відповідачем, а також надати суду докази сплати судового збору.
29.01.2020 позивачем, ОСОБА_1 , до канцелярії суду подано заяву про відвід головуючому у справі судді Савицької Н.В.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, у справі №591/8320/19 головуючий суддя Савицька Н.В., на підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалою від 29.01.2020 передала заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Заява про відвід судді Савицької Н.В. у вказаній справі розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Воловику С.В.
За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді Савицької Н.В. по справі №591/8320/19 у письмовому провадженні.
Перевіривши доводи заяви про відвід судді, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що суддею Савицькою Н.В., при винесенні ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.01.2020, не враховується практика та висновки вищих судів, створюються умови невиконання вимог Конституції України, норм Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики Європейського суду з прав людини. Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 вважає, що суддя Савицька Н.В. перешкоджає доступу до правосуддя, у зв'язку з чим, є сумніви щодо її неупередженості та об'єктивності.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Савицької Н.В. при розгляді справи №591/8320/19, з доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений Станкевичем К.В. відвід, фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для відводу судді на виконання ч.4 ст.36 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савицької Н.В. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Савицької Н.В. по справі №591/8320/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя С.В. Воловик