(додаткове)
31 січня 2020 року м. Одеса Справа № 420/6428/19
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про розподіл судових витрат по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2019 року №0002751401 про донарахування податку на додану вартість у сумі 415 628 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 103 907 грн. та від 21.10.2019 року про донарахування податку на прибуток в сумі 351 925 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 87 981 грн.
12.12.2019 року від позивача надійшла заява вх.№47260/19 (т.2 а.с.148) відповідно до якої позивач вказав, що він не має змоги до закінчення судових дебатів визначити загальний розмір витрат на послуги з правничої допомоги, що надаються адвокатами на його користь по справі №420/6428/19, з огляду на що такі докази будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у відповідності до ч.7 ст.139 КАС України.
20.01.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.10.2019 року №0002751401 про донарахування податку на додану вартість у сумі 415 628 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 103 907 грн. та від 21.10.2019 року про донарахування податку на прибуток №0002741401 в сумі 351 925 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 87 981 грн.; стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 14391,62 грн. сплачені за платіжним дорученням №328 від 25.10.2019 року.
21.01.2020 року вх.№2763/20 від представника позивача адвоката ОСОБА_7 через канцелярію суду надійшла заява про розподіл судових витрат. В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначив, що 23.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» уклало з АО «Лекс плюс» договір про надання правової допомоги; додаткову угоду до Договору якою уточнив деякі положення договору; протокол погодження вартості послуг до Договору, яким сторони погодили вартість послуг за Договором, та порядок їх приймання-передачі і оплати; доручення №1, яким позивач доручив АО «Лекс Плюс», надати правничу допомогу пов'язану з аналізом та оскарженням результатів документальної виїзної перевірки.
20.01.2020 року АО «Лекс плюс» надало ТОВ «ОНБУД-МЕТ» звіт №1 про надання послуг з правової допомоги по справі №420/6428/19, відповідно до якого станом на 20.01.2020 року з боку АО «Лекс плюс» були фактично надані на користь позивача послуги на загальне суму 38500,00 грн., а також понесені втирати, необхідні для надання правничої допомоги на суму 4290,32 грн.
Таким чином загальний розмір витрат ТОВ «ОНБУД-МЕТ» на професійну правничу допомогу склав 42790,32 грн.
Згідно до ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог
Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).
Для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №420/6428/19 судом було призначено судове засідання на 31 січня 2020 року.
Представник позивача та відповідача до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, від представника позивача через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд заяви без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що сторони до суду не з'явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно та те, що від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі, суд вважає за доцільне розглянути заяву представника ТОВ «ОНБУД-МЕТ» про розподіл судових витрат у справі №420/6428/19, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Від представника Головного управління ДПС в Одеській області пояснень чи заяв не надходило, при цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до відомостей зі сайту Укрпошта (штрих-код 6504903389451) направлення копії заяви про розподіл судових витрат з додатками, останнім отримано 22.01.2020 року.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат зазначає наступне:
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України.
Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що 23.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Лекс Плюс» (далі - АО «Лекс Плюс») укладено договір (далі - Договір) про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1-2 Договору АО «Лекс Плюс» приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: надання юридичних консультацій з приводу захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта в усіх судових, правоохоронних та інших органах державної влади та місцевого самоврядування.
Для надання правової допомоги Клієнту, АО «Лекс плюс» призначило адвоката Бондарева Вадима Валерійовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001524 від 05.01.2018 року видане Радою адвокатів Запорізької області), якому видало ордер від 29.10.2019 року Серії АР №1004794 на представництво в Одеському окружному адміністративному суді інтересів ТОВ «ОНБУД-МЕТ» (т.2 а.с.5).
Згідно п.6, 10 Договору визначений Договором об'єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткового письмового договору про зміни.
Вартість послуг обумовлюється додатково укладеним протоколом погодження вартості послуг.
24.09.2019 Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 року сторони домовились викласти п.1 п.2 та п.10 Договору в наступній редакції: «1.Адвокатське об'єднання зобов'язується надати юридичні послуги по представництву інтересів Клієнта у судових справах, що визначаються у відповідних Дорученнях, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Детальний опис та обсяг послуг, які Адвокатське об'єднання має надати Клієнту, а також додаткові умови надання таких послуг обумовлюються у відповідних Дорученнях, які надаються Клієнтом, та які після їх прийняття Адвокатським об'єднанням стають невід'ємною частиною цього Договору.»;
« 2. Для надання правої допомоги Клієнту, Адвокатське об'єднання призначає адвокатів ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП 001524 від 05.01.2018 р.), ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2561 від 22.02.2013), ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською №ЗП001527 від 05.01.2018 року) (надалі разом - "Адвокати", а кожен окремо - "Адвокат"). Додатково з метою надання правої допомоги Клієнту Адвокатське об'єднання може залучати інших адвокатів та помічників адвокатів, за умови відсутності конфлікту інтересів.»;
« 10. Вартість Послуг, що надаються за Договором, порядок приймання-передачі таких послуг та їх оплати, а також порядок компенсації витрат Адвокатського об'єднання, необхідних для надання правової допомоги за Договором, обумовлюються додатково укладеним Протоколом погодження вартості послуг».
Послуги які надавались позивачу АО «Лекс Плюс» зазначались в дорученнях до договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 року, зокрема дорученнями №1 від 24.09.2019 року та №2 від 23.10.2019 року.
24.09.2019 року ТОВ «ОНБУД-МЕТ» (Клієнт) та АО «Лекс Плюс» уклали протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 року відповідно до якого сторони домовились, що вартість послуг (ставки Гонорару) за Договором залежить від складності послуг, що надаються та визначаються незалежно від фактично витраченого співробітниками Адвокатського об'єднання часу у фіксованому розмірі (п.4 протоколу).
Відповідно до п. 3 Протоколу погодження вартості послуг, обсяг наданих послуг та понесених додаткових витрат відображаються у відповідному Звіті та акті приймання-передачі наданих послуг.
20.01.2020 року AO "Лекс плюс" надало Позивачу Звіт №1 про надання послуг з правової допомоги по справі № 420/6428/19, відповідно до якого станом на 20.01.2020 року з боку AO "Лекс плюс" були фактично надані на користь Позивача послуги на загальну суму 38500,00 грн., а також понесені витрати, необхідні для надання правничої допомоги на суму 4290,32 грн.
Відповідно до п. 7 Протоколу погодження вартості послуг факт надання послуг за Договором оформлюється актом приймання-передачі послуг.
На виконання цього положення та погодившись із обсягом та якістю наданих послуг Позивач та AO "Лекс плюс" підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.01.2020 року.
Так як вказано у звіті № 1 та акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.01.2020 року загальний розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу склав 42790,32 грн.
20 січня 2020 р. виставило Позивачу для оплати рахунок-фактуру СФ-0000020 на суму 42790,32 грн.
Відповідно до п. 9 Протоколу погодження вартості послуг розрахунок за Послуги здійснюється Клієнтом протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі послуг на підставі виставлених Адвокатським об'єднанням рахунків-фактур.
Тому за надані послуги з правової допомоги відповідно до акту №1 від 20.01.2020 року позивач має сплатити до 02.03.2020 року включно.
Щодо включення до розрахунку оплати послуг адвокатів ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2561 від 22.02.2013) та ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською №ЗП001527 від 05.01.2018 року), суд зазначає наступне.
Як вбачається з Єдиного Реєстру адвокатів України адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 займаються індивідуальною адвокатською діяльністю та не входять до складу Адвокатського об'єднання «Лекс Плюс», при цьому матеріали справи не містять жодних доказів, що вказані адвокати уклали угоду з АО «Лекс плюс» на представництво інтересів в суді їх клієнта. Також щодо наведених обставин, представником позивача не надано таких доказів разом з заявою про розподіл судових витрат.
При цьому суд звертає увагу на те, що договір про надання правової допомоги від 23.09.2019 року складався ТОВ «ОНБУД-МЕТ» саме з Адвокатською організацією «Лекс Плюс».
Адвокат ОСОБА_2 здійснював представництво ТОВ «ОНБУД-МЕТ» в суді на підставі ордера Серії ОД №37949 від 13.12.2019 року виписаного ним особисто як адвокатом який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Підставою для представництва в суді позивача ТОВ «ОНБУД-МЕТ» в ордері зазначено довіреність від 09.12.2019 року, яка наявна матеріалах справи.
Згідно вказаної довіреності ТОВ «ОНБУДТ-МЕТ» уповноважило адвоката ОСОБА_2 представляти інтереси ТОВ «ОНБУД-МЕТ» в судах України (а.с.42-44).
Щодо адвоката ОСОБА_3 то ним здійснювалось представництво в суді позивача на підставі ордера серії АР №1008572 від 17.01.2020 року, який також видано ним особисто, як адвокатом, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю на підставі договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 року (т.2 а.с.177).
Та матеріали справи не містять жодних доказів правовідносин між Адвокатською організацією «Лекс Плюс» та адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їх участі у справі 420/6428/19.
Таким чином суд не приймає до уваги витрати позивача щодо виконаних робіт адвокатами ОСОБА_2 (підготовка позовної заяви 1,5 годин, участь адвоката в судовому засіданні) та ОСОБА_3 ,а саме його участі в судовому засіданні, а також складання заяви про розподіл судових витрат в зв'язку з необґрунтованістю таких витрат та непідтвердженністю відповідних обставин доказами, оскільки представником позивача не надано договорів щодо надання правової допомоги з такими адвокатами, документів щодо узгоджування таких робіт, розрахунків вартості послуг тощо.
Щодо виконаних робіт помічником адвоката ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Як вбачається зі Звіту №1 про надання послуг з правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 23.09.2019 року та Дорученнями №1 від 24.09.2019 року і №2 від 23.10.2019 року в графі «Співробітник Адвокатського об'єднання та витрачений час» вбачається, що деякі з послуг вчинялись помічником адвоката ОСОБА_1
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ця особа є помічником адвоката, тобто вбачається лише те, що такі роботи вчинювались іншою особою, ніж адвокат.
Разом з тим, суд враховує, що п.1 ч.3 ст.134 КАС України передбачено вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, проте до суду не надано доказів щодо виконання цих робіт помічником адвоката ОСОБА_1, доказів того, що зазначений помічник не отримав гонорару за надані ним послуги безпосередньо від свого роботодавця відповідно до трудового договору та доказів того, що ця особа є помічником адвоката.
Також представником позивача відповідно до звіту №1 в графі «участь в судових засіданнях» вказано про участь адвоката ОСОБА_7 в судовому засіданні (середня складність) в Одеському окружному адміністративному суді 02.12.2019 року вартість якого 1500,00 грн.
Проте суд наголошує, що вищенаведене підготовче засідання, яке проводилось 02.12.2019 року (початок засідання 9:13:40 - закінчення засідання 9:24:56) не було середньої складності, оскільки в такому засіданні вирішено лише клопотання представника позивача ОСОБА_7 щодо надання йому часу для надання відповіді на відзив, що свідчить про неспівмірність витрат на правничу допомогу, а тому суд доходить висновку щодо необгрунтованності такої суми, та вважає співмірною ціною участі в судовому засіданні за 11 хвилин участі в судовому засіданні ціні - 300 грн.
Щодо витрат відповідно до квитків на залізничний транспорт, необхідного для переїзду до суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії посадочних документів ОСОБА_7 №000В4068-5ВВ3-А5АВ-0001 Київ - Одеса відповідно до якого відправлення 01.12.2019 року, прибуття 02.12.2019 року (на судове засідання яке призначене на 02.12.2019 року) за ціною 1567,88 грн. та №000В4068-6FF3-А8DD-0001 Одеса-Київ відповідно до якого відправлення 02.12.2019 року, прибуття 03.12.2019 року за ціною 1434,89 грн.
Відповідно, витрати на переїзд мають бути відшкодовані відповідачем в сумі вартості наданих позивачем квитків, а саме грн. = 3002,77 грн. (1567,88+1434,89).
Також суд вказує на те, що ОСОБА_3 , як представник позивача, адвокат приймав участь в судовому засіданні 20.01.2020 року та надав копії квитків на залізничний транспорт на ім'я ОСОБА_3 Київ - Одеса відправлення 19.01.2020 року, прибуття 20.01.2020 року №ОООВ409В-DE53-305D-0001 вартістю 669,90 грн. та Одеса - Київ відправлення 20.01.2020 року, прибуття 21.01.2020 року №ОООВ4098-5Е1D-BE10-0001 вартістю 617,65 грн., необхідного для переїзду до суду.
Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_3 як адвокатом, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю підтверджено його витрати на переїзд до суду, а отже такі витрати повинні відшкодовуватись відповідачем у розмірі - 1287,55 грн.
Суд погоджується з представником позивача щодо витрачених 6,5 годин (9750,00 грн.) адвокатом ОСОБА_7, а саме підготовки позовної заяви, а також направленням ним адвокатських запитів (7000,00 грн.), оскільки зазначені обставини підтверджені належними доказами доданими разом зі заявою про розподіл судових витрат.
Щодо вказаної в Звіті №1 про надання послуг з правової допомоги за Договором вартості підготовки відповіді на відзив - 10000,00 грн.
Як вбачається зі змісту заяви, представником позивача проведено аналіз складності адміністративної справи №420/6428/19, відповідно до якого ним зазначено, що така справа підпадає до категорії середньої складності.
Водночас у Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 року вартість складання та подання відповіді на відзив середньої складності становить 8000,00 грн., яка й підлягає стягненню.
Крім того, щодо заявленої вимоги відповідно до заяви про розподіл судових витрат, а саме про стягнення витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 14391,62 грн., суд зазначає, що рішенням від 20.01.2020 року ця вимога вже є вирішеною та зазначена сума коштів відповідно до вказаного рішення стягнута з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ». З врахуванням вищенаведеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат представника позивача, шляхом стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУДТ-МЕТ» витрат на правничу допомогу у розмірі 19752,77 грн. понесені позивачем під час розгляду справи №420/6428/19.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Клопотання представника позивача задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНБУД-МЕТ» (65012, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, б.8, кв. (оф.) 4, код ЄДРПОУ 40826170) витрати на правничу допомогу у розмірі 29340,32 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іванов Е.А.