Справа № 420/7220/19
31 січня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП; адреса: АДРЕСА_1 ) до Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377894; вул. Центральна, 78, с. Яськи, Біляївський район, Одеська область, 67642) про визнання протиправним та скасування рішення,-
02 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення голови Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Курка В.Ф. «Про припинення права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 .» від 31 травня 2019 року №998/VII.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
21.12.2019 року за вх.№48853/19 від позивача надійшла заява в порядку усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору, чим усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.01.2020 року за вх..№4092/20 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Яськівській сільській раді Біляївського району Одеської області, кадастровим реєстраторам Відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії стосовно оспорюваної земельної ділянки.
В обґрунтування заявленого позивач зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається у разі, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Оскаржуване рішення, на його переконання, є очевидно протиправним та таким, що прийнято на підставі, що не передбачена статтями 141, 142 Земельного кодексу України. Про протиправність оскаржуваного рішення свідчить і Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області. Наслідками прийнятого рішення, як зазначає позивач, є поділ земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні, та подальша можлива їх передача у власність третіх осіб, що значно ускладнить виконання рішення у даній справі.
За таких обставин, позивач вважає, що належним захистом його прав буде застосування заходів забезпечення позову, а саме позивач просить суд:
заборонити Яськівській сільській раді (код ЄДРПОУ 04377894, адреса місцезнаходження: 67642, Одеська область, Біляївський район, с. Яськи, віл. Центральна, 78) вчиняти будь-які дії (надавати дозволи та згоди, приймати рішення, розпорядження, накази, інші акти та користуватися, передавати і розпоряджатися тощо) з земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 5121084800:01:002:0926, площею 6,9976 га; 5121084800:01:002:0997, площею 1,494 га; 5121084800:01:002:0998, площею 1,0216 га; 5121084800:01:002:0999, площею га; 5121084800:01:002:1000, площею 1,494 га); 5121084800:01:002:1001, площею 1,494 га), що розташовані на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, та утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:002:0926, загальною площею 6,9976 га, яка належала ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі Державного акту серії ІІ-ОД №029536, зареєстрованого 09 червня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №471;
заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вносити відомості до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 5121084800:01:002:0926, площею 6,9976 га; 5121084800:01:002:0997, площею 1,494 га; 5121084800:01:002:0998, площею 1,0216 га; 5121084800:01:002:0999, площею га; 5121084800:01:002:1000, площею 1,494 га); 5121084800:01:002:1001, площею 1,494 га), що розташовані на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, та утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:002:0926, загальною площею 6,9976 га, яка належала ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі Державного акту серії ІІ-ОД №029536, зареєстрованого 09 червня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №471;
заборонити структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру та іншим суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, а саме: на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5121084800:01:002:0926, площею 6,9976 га; 5121084800:01:002:0997, площею 1,494 га; 5121084800:01:002:0998, площею 1,0216 га; 5121084800:01:002:0999, площею 1,494 га; 5121084800:01:002:1000, площею 1,494 га); 5121084800:01:002:1001, площею 1,494 га), що розташовані на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, та утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:002:0926, загальною площею 6,9976 га, яка належала ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі Державного акту серії ІІ-ОД №029536, зареєстрованого 09 червня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №471.
Дослідивши зазначену заяву про забезпечення позову, доводи, наведені у даній заяві та письмові докази, надані разом із позовною заявою, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.2 ч.1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів наданої заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем надано документ про сплату судового збору за подання такої заяви у встановленому законодавством розмірі. Підстави для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду відсутні. Таким чином, надана до суду заява про забезпечення позову підлягає розгляду по суті.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При поданні заяви про забезпечення позову позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували очевидність протиправності прийнятого рішення. Позивачем надаються міркування стосовно того, яким чином відповідач може діяти у майбутньому в контексті визначення права власності земельних ділянок, що, фактично, є припущеннями, а не конкретними фактами, на основі яких суд може аналізувати ситуацію. Припущення, на думку суду, не можуть вказувати на очевидність неправомірності прийнятого рішення.
Таким чином, суд вважає недоведеним довід позивача стосовно очевидності ознак протиправності рішення.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Водночас суд зазначає, що забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Тобто, будь-які інші вимоги, які не є предметом спору в межах конкретної справи забезпеченню не підлягають.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
При цьому заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Забезпечивши позов шляхом заборони контролюючому органу здійснювати дії щодо реалізації своїх функціональних прав та обов'язків, передбачених податковим законодавством, що не стосуються предмету спору, є порушенням дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Предметом розгляду адміністративного позову, поданого позивачем у даній справі, є визнання протиправним та скасування рішення голови Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Курка В.Ф. «Про припинення права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 » від 31 травня 2019 року №998/VII як розпорядчого акту.
Разом з тим, позивач просить заборонити Яськівській сільській раді Біляївського району Одеської області, кадастровим реєстраторам Відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії стосовно оспорюваної земельної ділянки. Заявлені позивачем заходи забезпечення позову стосуються не предмету позову (правомірності розпорядчого акту), а направлені на запобігання вчинювати протиправні, на думку позивача, дії щодо земельної ділянки, що не є тотожним.
Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги та спосіб забезпечення позову не є співмірними, а також стосуються різних правовідносин. Пояснень стосовно того, яким чином питання що правомірності оскаржуваного рішення відноситься до заборони вчиняти будь-які дії стосовно земельних ділянок, до суду не надано. У розрізі даних правовідносин, суд вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову не відповідає предмету самого позову.
Таке забезпечення позову не допускається в силу прямої заборони у п.5 ч.3 ст.151 КАС України, що виключає можливість задоволення заяви про забезпечення позову судом.
На підставі викладеного, суд відмовляє ОСОБА_1 в забезпеченні позову шляхом заборони Яськівській сільській раді Біляївського району Одеської області, кадастровим реєстраторам Відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії стосовно оспорюваної земельної ділянки.
Керуючись ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову по справі №420/7220/19.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено згідно із ч.1 ст.295 КАС України протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян