Справа № 501/2623/18
30 січня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №501/2623/18 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської міької ради Одеської області №358/94-VII від 30.08.2018 року, визнано протиправною бездіяльність Чорноморської міської ради Одеської області відносно розгляду звернення позивача від 29.12.2018 року, зобов'язано Чорноморську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 0887 га для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено в іншій частині позовних вимог та стягнуто з Чорноморської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 704 гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2019 року.
15.08.2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи на вказане рішення суду, зокрема, щодо стягнення з Чорноморської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судових витрат у сумі 704 гривні 80 (вісімдесят) копійок
04 липня 2019 року за вх. №2366/20 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №501/2623/18 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року.
У вказаній заяві ОСОБА_1 вказує, що ним було направлено виконавчий лист щодо стягнення виконавчого збору разом із рішенням суду до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Як вказує ОСОБА_1 , на вказане звернення він отримав лист щодо неможливості виконання вказаного судового рішення.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 30.01.2020 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №501/2623/18 повідомлялись належним чином.
28.01.2020 року (вх. №ЕП/834/20) до суду надішли заяви від ОСОБА_1 , в якій останній просив суд розглядати заяву про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду буз його участі.
29.01.2020 року (вх. №4127/20) від ОСОБА_2 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв'язку із відрядженням останнього. При цьому доказів на підтвердження доводів, викладених у клопотанні до суду з боку ОСОБА_2 не надано.
Згідно ч.ч.2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
З урахуванням вищевикладеного суд розглядає заяву ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та державних органів на підставі виконавчих документів.
У відповідності до п.п. 24, 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Для безспірного списання коштів з Державного бюджету України на підставі судового рішення стягувач або державний виконавець повинні безпосередньо звертатись до органів Державної казначейської служби.
Приписами вищезазначених норм повноваження щодо виконання судового рішення про стягнення коштів з державного органу покладено на органи Державного казначейства, регламентовано послідовність дій органів казначейства щодо виконання судового рішення та не передбачено повноважень установ банку з виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З боку ОСОБА_1 до суду надано копію листа Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області від 24.12.2019 року, в якому зазначено, що під час попереднього розгляду виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 по справі № 501/2623/18 Головним управлінням встановлено, що така установа як Чорноморська міська рада Одеської області (проспект Миру, 33. м. Чорноморськ, Одеська область, 68003, код ЄДРПОУ 25932851), яка значиться боржником за вищевказаним виконавчим документом, в мережі установ та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів в 2019 році не значиться. Тобто, вказано у листі, Чорноморська міська рада Одеської області не обслуговується в територіальних органах Казначейства як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. Рахунки цієї установи, з яких можливі було б здійснити безспірне списання, в Головному управлінні або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні.
Таким чином, з вказаного листа вбачається, що існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду по справі №501/2623/18 в частині стягнення судового збору у зв'язка із тим, що Чорноморська міська рада Одеської області не обслуговується в територіальних органах Казначейства як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів.
В той же час, позивач не звертався до суду із заявами про встановлення чи зміну порядку виконання рішення суду.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
В даному випадку судове рішення є зрозумілим у повному обсязі, в зв'язку із чим в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду по справі слід відмовити.
При цьому законодавчо визначеного механізму роз'яснення порядку примусового виконання рішення не існує.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №501/2623/18 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року.
Керуючись ст. 5, 256, 241-243, 254, 294, 295, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання роз'яснення щодо примусового виконання рішення суду по адміністративній справі №501/2623/18 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №358/94-VII від 30.08.2018 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.
Суддя Корой С.М.