30 січня 2020 р. Справа № 400/3817/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:1. Начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області Сичугової Олени Анатоліївни, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 2. Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області Сичугової Олени Анатоліївни, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Сичугової О. А., якою не доручено з 01.01.2018 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перера хунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим катего ріям осіб», виходячи з процентного значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Сичугову О.А. доручити з 01.01.2018 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в порядку та розмірах, визначених поста новою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перера хунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з процентного значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 08.11.2019 року суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, та залучив в якості другого відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ).
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що під час перерахунку його пенсії на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), йому протиправно зменшино розмір його пенсії з 83% грошового забезпечення до 70%. На звернення позивача до начальника ГУ ПФУ щодо доручення з 01.01.2018 року здійснити перерахунок його пенсії, виходячи з процентного значення розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення та здійснення виплати пенсії з урахуванням виплачених сум, він отримав відповідь про те, що для проведлення перерахунку його пенсії відсутні підстави.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні. В своєму відзиві відповідач зазначає, що Пенсійним фондом правомірно перераховано пенсію позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії максимальний розмір пенсії, встановлений законодавством, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є пенсіонером з 2007 року, якому відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон України № 2262) була призначена пенсія за вислугу років з основним розміром - 83% грошового забезпечення.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до з ч. 4 ст. 63 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В 2018 році ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру пенсії, що становить 70% грошового забезпечення.
Позивач 02.08.2019 року звернувся до начальника ГУ ПФУ з заявою, в якій просив доручити з 01.01.2018 року перерахувати його пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії - 83% сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Відповідач 2 листом від 23.10.2019 року № 4458-Я-07 надав позивачу відповідь на його заяву, в якій зазначив, що при перерахунку пенсії згідно з чинною на той момент Постанови № 103 макисмальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи викладене, провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у розмірі 83% суми грошового забезпечення підстав не має.
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262 (станом на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки ГУ ПФУ № 866 від 14.03.2019 року, основний розмір пенсії позивача з 31.12.2017 року становив 83% грошового забезпечення.
Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України № 2262, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрою « 70».
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262 зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), відповідно до п. 30 якого, при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно п. 33 зазначеної постанови, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70% замість 83%.
У той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до начальника ГУ ПФУ.
Так, із суті позовної заяви вбачається, що метою позивача є здійснення перерахунку його пенсії, виходячи з основного її розміру - 83% грошового забезпечення.
Керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області лише здійснює керівництво діяльністю відповідного органу. Судом не встановлено факту порушення прав позивача саме посадовою особою. ОСОБА_2 лише підписала відповідь на звернення позивача.
Пункт 10 ч. 2 ст. 245 КАС України надає суду право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даному випадку суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача 2 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років позивача з 83% до 70% грошового забезпечення та зобов'язати саме відповідача 2 провести перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01.2018 року. Саме таким шляхом буде досягнуто мету даного позову.
Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі «Чуйкіна проти України» констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені».
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Сичугової Олени Анатоліївни (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з виплатою відповідної різниці.
4. В рештів позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.01.2020 року.
Суддя О.В. Малих