30 січня 2020 р. Справа № 400/29/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-Б, м. Київ 94, 02094
третя особа:Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», вул. Андріївська, 4, м. Київ 70, 04070
про:визнання протиправними та скасування постанов від 25.09.2019 р.ВП № 60152030,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (далі - відповідач, приватний виконавець), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про передачу ВД на виконання підприємства, установи, організації у ВП № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.
Ухвалою від 13.01.2020 року суд відкрив провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що станом на 25.09.2019 року (день відкриття виконавчого провадження) у відповідача не було доказів на підтвердження, що місцем проживання, перебування, роботи позивача, або місцезнаходженням її майна є місто Київ. Отже, приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу.
Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просила відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначила, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках у розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України є майном. До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські, поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу «Н», «П», карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів), вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо.
Стягувачем до приватного виконавця було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку, відкритого АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - Банк, АТ «ПУМБ»), який розташований у м. Києві.
Виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404) відповідач має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Отже, оскільки місцезнаходженням майна позивача у справі є м. Київ, приватний виконавець діяв на підставі у межах чинного законодавства.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
11.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис № 21437 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 26590119 від 14.01.2014 року, укладеним з ПАТ «ПУМБ», заборгованості у розмірі 71211,73 грн. та 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
23.09.2019 року АТ «ПУМБ» звернулось до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення (вих. № 114766), в якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 21437 від 11.09.2019 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольги Леонідівни від 25.09.2019 року було відкрито виконавче провадження № 60152030 з примусового виконання виконавчого напису № 21437, виданого 11.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 71711,73 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольги Леонідівни від 25.09.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60152030 постановлено стягнути з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 7171,17 грн.
В подальшому, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольги Леонідівни від 09.10.2019 року у ВП № 60738786 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі ст.ст. 68 - 70 Закону України № 1404, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід від особи, якою є: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159).
Зазначеними постановами здійснюється відрахування із доходів боржника у розмірі 20%.
Не погоджуючись із постановами приватного виконавця, позивач звернулась до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Пунктом 1 ст. 5 Закону України № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі - Закон України № 1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України № 1403).
Пунктом 4 ч. 2 ст. 23 Закону України № 1403 передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до ч. 1 - 3, 6 ст. 25 Закону України № 1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України № 1404 і Закон України № 1403 визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України № 1403 право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому зі змісту наведеної норми ч. 2 ст. 24 Закону України № 1404 слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
У ч. 4 ст. 24 Закону України № 1404 передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 Закону України № 1404).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 3 ст. 26 Закону України № 1404 встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 26 Закону України № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Судом встановлено, що приватний виконавець Юхименко О.Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
Як вбачається з паспорту позивача та з оскаржуваних постанов, ОСОБА_1 на дату прийняття оскаржуваних постанов зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП № 60152030 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Обґрунтовуючи правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60152030, відповідач посилався на те, що у даному випадку виконавчий документ було прийнято за місцезнаходженням майна боржника - грошових кошів на картковому рахунку, відкритому в АТ «ПУМБ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, що підпадає під виконавчий округ, на території якого приватний виконавець Юхименко О.Л. здійснює свою діяльність.
Відповідач зазначає, що позивач, відповідно до доданого до заяви АТ «ПУМБ» про примусове виконання рішення листа від 23.09.2019 року вих. № 1_01, є власником карткового рахунку № UA813348510000029094964943619 від 14.01.2014 року.
Однак, суд вважає безпідставними вказані доводи відповідача, з огляду на наступне:
Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
У відповідності до ч. 6.1 та 6.2 ст. 6 вказаного Закону, банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підтвердження знаходження майна боржника у м. Києві, а саме карткового рахунку, надав лист АТ «ПУМБ» від 23.09.2019 року вих. № 1_01, в якому вказано, що у клієнта АТ «ПУМБ» ОСОБА_1 є картковий рахунок № UA123808050000037714295742654 від 01.08.2018 року в валюті гривня.
Разом з тим, зі змісту вказаного листа вбачається, що в ньому зазначено про відкритий в ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
При цьому, виходячи з положень ч. 1 ст. 177, 179 ЦК України одним із різновидів майна є гроші.
Але стягувачем, при поданні заяви про примусове виконання рішення, не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно має власні грошові кошти (майно) на зазначеному вище рахунку, а відповідачем при прийнятті виконавчого документа до виконання це не перевірено.
Також, згідно ч. 7 ст. 26 Закону України № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Приватним виконавцем не здійснювалося звернення стягнення на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , а було здійснено звернення стягнення лише на дохід плату позивача.
Отже, у відповідача - приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження не було доказів наявності у боржника майна у виконавчому окрузі міста Києва. Крім того, суд зазначає, що фактично виконавче провадження відповідачем відкрито за місцезнаходженням стягувача, яким є Банк, оскільки зазначена у заяві про відкриття адреса знаходження рахунку боржника є юридичною адресою, за якою зареєстрований і розташовується сам Банк, проте це суперечить принципу, який закладений у ст. 24 Закону України № 1404.
За таких обставин, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2019 року ВП № 60152030 прийнята відповідачем з порушенням приписів ч. 2 ст. 24 Закону України № 1404, а отже підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що відкриття виконавчого провадження не відповідало нормам чинного законодавства, а постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню, скасуванню підлягають й постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про передачу ВД на виконання підприємства, установи, організації та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
При цьому, позивач не просить суд скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2019 року ВП № 60152030.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи обставини справи, та з урахуванням того, що виконавче провадження відкрито з порушенням норм Закону України № 1404, суд вважає за необхідне, для повного та ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та додатково скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2019 року ВП № 60152030.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 35-Б, м. Київ, 02002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), за участю третьої особи Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829), - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову про передачу ВД на виконання підприємства, установи, організації у ВП № 60152030 від 25.09.2019 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.
5. Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2019 року у ВП № 60152030, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною за виконавчим написом № 21437 від 25.09.2019 року, виданим приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.01.2020 року.
Суддя О.В. Малих