справа №1.380.2019.006202
27 січня 2020 року зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Тронка О.В.,
за участю представників сторін:
відповідача Яцик Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), в якій просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 із неврахування трудового стажу набутого після виходу на пенсію із 01.01.2009 по 13.01.2015, та не зарахуванням до трудового стажу періоду його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 11 листопада 2000 по 13 січня 2015 на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи із 01.01.2009 року по 13.01.2015 року, та зарахувати до трудового стажу період його роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 11 листопада 2000 року по 13 січня 2015 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи - за один рік 6 місяців, та здійснити перерахунок та виплату пенсії (та стягнути заборгованість з урахуванням виплачених сум) із 13 січня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є пенсіонером за віком, якому призначена пенсія у відповідності до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаж його роботи складає понад 44 роки, з них з 20.11.2000 по 13.01.2015 набутий в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Проте, вважає, що відповідач безпідставно відмовив зарахувати йому до трудового стажу період роботи в зазначених районах з 01.01.2009 по 13.01.2015 та зарахувати такий стаж на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи - за один рік 6 місяців. При цьому, посилається на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Також зазначає, що працював в Російській Федерації у Ханти-Мансійського автономного округу, що входить до складу Тюменської області у м.Нягань, а дана місцевість прирівнюється до районів Крайньої Півночі, де він працював з 20.11.2000 по 13.01.2015, що підтверджується записами в трудовій книжці та довідкою ООО «КНГ-Сервиз» №115 від 05.11.2019. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 27.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі пільги надавались працівникам, які заключили трудовий договір про роботу терміном на три роки. Отже право на обрахування стажу в півторакратному розмірі мають лише при укладенні договору про роботу в цих районах на строк не менш ніж на 3 роки. Також зазначає, що позивач при призначенні пенсії до 01.01.1991 року не набув відповідного стажу роботи, який підтверджує поширення пільг, передбачених указами Президії Верховної Ради СРСР, а період роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991 обчислюється в одинарному розмірі. Посилається і на те, що Угодою врегульовано питання обчислення стажу лише при призначенні пенсії та визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, тому підстав для зарахування стажу роботи, набутого на території Російської Федерації після призначення немає. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.12.2019 суд постановив відкласти розгляд справи по суті та здійснювати її розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання 27.01.2020 позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, пенсія якому призначена у відповідності до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.11.2006 року.
Як слідує з матеріалів справи, пенсію ОСОБА_1 призначено з 12.11.2006, а страховий стаж обчислено за 44 роки 8 місяців 7 днів. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01.11.1969 по 30.11.1974, а також з 01.11.2000 по 31.12.2008.
Позивач у вересні 2019 року звернувся до Сколівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням трудового стажу набутого після виходу на пенсію із 01.01.2009 по 13.01.2015 та зарахування до трудового стажу період його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 11.11.2000 по 13.01.2015 на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи - за один рік 6 місяців.
10.10.2019 Сколівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скерував на адресу позивача відповідь за №29/3-20/11.03-06, з якої слідує те, що період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2009 по 13.01.2015 не може бути зарахований позивачу до страхового стажу вже після призначення йому пенсії.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернутись до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі» працівникам, що переводяться направляються або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Разом з тим, відповідно до п.2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі пільги надавались працівникам, які заключили трудовий договір про роботу терміном на три роки. Отже, право на обрахування стажу в півтора кратному розмірі мають лише при укладенні договору про роботу в цих районах на строк не менш ніж 3 роки.
Позивач, при призначенні пенсії, не набув відповідного стажу роботи до 01.01.1991 року, який підтверджує поширення пільг, передбачених указами Президії Верховної Ради СРСР, а період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991 обчислюється в одинарному розмірі.
Окрім того, стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Статтею 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Згідно з п.3 ст.42 Закону 1058 перерахунки пенсії працюючим пенсіонерам проводяться, зокрема, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.
Оскільки Угодою врегульовано питання обчислення стажу лише при призначенні пенсії та визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, підстав для зарахування стажу роботи, набутого на території Російської Федерації після призначення пенсії не може бути зараховано до страхового стажу.
Крім цього, суд зазначає, що позивачем не сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період його роботи з 01.01.2009 по 13.01.2015 в Російській Федерації в районах Крайньої Півночі, тому такий період роботи не може бути зарахований до страхового стажу позивача, оскільки добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування він не приймав.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 31 січня 2020 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна