30 січня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2131/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Компанія Росток - Агро" (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Родникова, 86, код ЄДРПОУ - 36585182)
до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501)
провизнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
І. Зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "Компанія Росток - Агро" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.08.2019 року №00000391402.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ПП "Компанія Росток - Агро" та ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
11.09.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ПП "Компанія Росток - Агро" встановлено заниження податку на прибуток в зв'язку з ненаданням документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання послуг у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, обґрунтування їх вартості та використання їх в господарській діяльності позивача.
Отже, зазначене вище свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та не підлягає скасуванню (т.1, а.с.181-182).
Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження (т.1, а.с.1)
05.09.2019 року до суду надійшли уточнення до адміністративного позову (т.1, а.с.92).
11.09.2019 року представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов (т.1, а.с.181-182).
18.09.2019 року позивачем до суду подано відповідь на відзив (т.1, а.с.184).
Ухвалою від 25.10.2019 року прийнято уточнення до адміністративного позову та вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с.195-196).
Ухвалою суду від 30.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснити у порядку письмового провадження (т.2, а.с.21).
V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Приватне підприємство "Компанія Росток - Агро" зареєстроване 10.07.2009 року та 13.07.2009 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби, у перевіряємий період було платником податку на прибуток (т.1, а.с.10).
Відповідно до вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 29.03.2019 року №533 заступником начальника управління -начальником відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Кіровоградській області Прихоженко Оленою Євгеніївною, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Кіровоградській області Сачевською Інною Романівною, проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" (код ЄДРПОУ 36585182) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотриманням податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, а також правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 року відповідно до затвердженого плану документальної планової виїзної перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.09.2019 року №59/11-28-14-02/36585182 (т.1, а.с.8-59).
В акті перевірки встановлено порушення ПП "Компанія Росток - Агро", зокрема, п.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 4, п.6, з п. 9.4 П(С)БО Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за, № 27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 766 802 грн., в т.ч. по періодах:
- І квартал 2017 року на суму 51 741 грн.,
- II квартал 2017 року на суму 198 918 грн.,
- III квартал 2017 року на суму 17 869 грн.,
- IV квартал 2017 року на суму 13 694 грн.,
- І квартал 2018 року на суму 170 028 грн.,
- II квартал 2018 року на суму 238 321 грн.
- III квартал 2018 року ня суму 52 831 грн.,
- IV квартал 2018 року на суму 23400 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 року №00000261402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 958 503,00 грн., в тому числі: за податковим зобов'язанням 766802,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 191701,00 грн. (т.1, а.с.6).
Податкове повідомлення - рішення оскаржене в адміністративному порядку до ДФС України.
Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 16.08.2019 року, скаргу частково задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення від 04.06.2019 року №00000261402 та №00000271402 в частині зменшення податкового кредиту та збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Тандем і К" і відповідних частинах штрафних санкцій, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишаються без змін (т.1, а.с.76-80).
21.08.2019 року Головним управління ДФС у Кіровоградській області на підставі висновків акту перевірки від 11.05.2019 року № 59/11-28-14-02/36585182 винесено нове податкове повідомлення - рішення №00000391402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 797 953,00 грн., в тому числі: за податковим зобов'язанням 638362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 159591,00 грн. (т.1, а.с.94).
З матеріалів справи судом також встановлено, що між ПП "Компанія Росток-Агро" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), укладено Договір № 1/020117 від 02.01.2017 року про надання інформаційних послуг (т.1, а.с.81).
У відповідності до пп. 1.1 п. 1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального Покупця для здійснення реалізації товарів Замовника та посприяти Замовнику в укладенні договору купівлі-продажу між ним та покупцем і в подальшому надавати інформацію про потребу Покупця в товарі Замовника.
Згідно п.2 Договору, Виконавець виконує взяті на себе зобов'язання щодо пошуку та знаходження Покупця і сприяє в укладенні договору між Замовником і Покупцем та надає інформацію про потребу Покупця в товарі Замовника.
Відповідно до пункту п.п. 2.1, п.п. 2.2, п.п.2.3, п.п.2.4 п.2 Договору виконавець, виконуючи функції з пошуку покупця, зобов'язується здійснювати переговори та листування з потенційними Покупцями та після знаходження Покупця, готового придбати товари Замовника, зобов'язаний протягом 1 (одного) дня надати останньому:
а) найменування особи, готової придбати товар Замовника;
б) місцезнаходження Покупця;
в) пропозиції Покупця з порядку укладення договору купівлі-продажу між ними та Замовником (термін, місце зустрічі, порядок узгодження умов та ін.).
Виконавець може за вимогою надати Замовнику гарантійного листа Покупця про його готовність укласти договір доручення або інший відповідний документ. Після укладання договору між Замовником та Покупцем, Виконавець супроводжує даний договір, регулярно надає інформацію про потребу Покупця в товарі Замовника.
В силу п.п 3.1, п.п3.2 п.3 Замовник зобов'язується забезпечити виконавця всією інформацією та документацією, необхідною для виконання ним своїх зобов'язань та виплатити виконавцю винагороду у відповідності до умов Даного Договору.
У відповідності до п.5 Договору Виконавець за надані послуги отримує винагороду у розмірі 4,5 % від суми реалізації товару Покупцю Замовником. Підставою до оплати є укладений договір між Замовником та Покупцем, звіт про обсяг реалізації товару, акт приймання-передачі виконаних послуг.
На підтвердження виконаних робіт за 2017 рік позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) ну загальну суму 1 267 904 грн., а саме: №1 від 31.03.2017 року на загальну суму 287 450,00 грн., №2 від 30.06.2017 року на загальну суму 805 104,00 грн., №3 від 30.09.2017 року на загальну суму 99 275,00 грн., №4 від 29.12.2017 року на загальну суму 76 075,00 грн. та звіти про фактично виконані послуги, згідно договору №1/020117 від 02.01.2017 року під кожний акт виконаних робіт (т.1, ва.с.100-110).
02.01.2018 року між ПП "Компанія Росток-Агро" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), укладено аналогічний Договір №1/020118 про надання інформаційних послуг.
На підтвердження виконаних робіт за 2018 рік позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) ну загальну суму 1 978 551,00 грн., а саме: №1 від 31.03.2018 року на загальну суму 231 045,00 грн., №2 від 30.06.2018 року на загальну суму 1 324 003,00 грн., №3 від 30.09.2018 року на загальну суму 293 504,00 грн., №4 від 29.12.2018 року на загальну суму 129999,00 грн. та звіти про фактично виконані послуги, згідно договору №1/020118 від 02.01.2018 року під кожний акт виконаних робіт (т.1, ва.с.113-123).
Також, судом встановлено, що між ПП "Компанія Росток-Агро" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Посередником) укладено договір №2 твід 01.03.2017 року про надання посередницьких послуг (т.1, а.с.84).
На виконання п.п.1.1 пункту 1 Договору Замовник доручає, а Посередник виконує ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального Покупця, для здійснення реалізації товарів Замовника та посприяти Замовнику в укладенні договору куплі-продажу між ним та Покупцем.
Згідно п.2 Договору, Посередник виконує взяті на себе зобов'язання щодо пошуку та знаходження Покупця і сприяє в укладенні договору між Замовником і Покупцем.
Відповідно до п.п. 2.1, п.п. 2.2, п.п.2.3, п.п.2.4, п.п.2.5, п.п.2.6 п.2 Договору Посередник, виконуючи функції з пошуку Покупця здійснює переговори та листування з потенційними Покупцями, Посередник після знаходження Покупця, готового придбати товари Замовника, зобов'язаний протягом 1 (одного) дня надати останньому:
а) найменування особи, готової в основному скористатися послугами Замовника зазначеними в п. 1.1 Даного Договору;
б) місцезнаходження Покупця;
в) пропозиції Покупця з порядку укладання договору купівлі-продажу між ним та Замовником (термін, місце зустрічі, порядок узгодження умов та ін.).
Посередник може за вимогою надати Замовнику гарантійного листа Покупця про його готовність укласти договір доручення або інший відповідний документ. Після погодження Замовника з пропозицією Посередник зобов'язаний в той же день домовитися з Замовником і Покупцем про зустріч для переговорів та обговорення умов майбутнього договору. Після узгодження всіх основних умов майбутнього договору між Покупцем і Замовником Посередник зобов'язується домовитися про зустріч Замовника і Покупця для підписання між ними договору. Після підписання договору між Замовником і Покупцем Замовник і Посередник складають акт виконання останнім своїх зобов'язань.
В силу п.п 3.1, п.п3.2 п.3 Замовник у відповідності до даного Договору зобов'язаний забезпечити Посередника всією інформацією та документацією, необхідною для виконання ним своїх зобов'язань, виплатити Посереднику винагороду у відповідності до умов даного Договору.
У відповідності до п. п. 5.1, п.п.5.2 п.5 Договору Посередник за надані послуги отримує винагороду у розмірі 7 % від визначеної суми Замовнику Покупцем. Підставою до оплати є укладений договір між Замовником та Покупцем, отримання коштів за товар Замовника і підписання актів приймання-передачі виконаних послуг. Оплата здійснюється в 10-ти денний термін з моменту повної оплати Покупцем Товару Замовника
На підтвердження виконаних робіт за 2017 рік позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 300 000,00 грн.; а саме: №3 від 26.05.2017 року на загальну суму 60 000,00 грн., №4 від 30.05.2017 року на загальну суму 40 000,00 грн., №5 від 22.06.2017 року на загальну суму 70 000,00 грн., №6 від 23.06.2017 року на загальну суму 75 000,00 грн., №7 від 27.06.2017 року на загальну суму 55 000,00 грн. та звіт про фактично виконані послуги, згідно договору №2 від 01.03.2017 року під акт виконаних робіт (т.1, а.с.85, 162-167).
Оплата за послуги здійснена безготівковим шляхом, про що надано копії банківських виписок та платіжних доручень (т.1, а.с.124-160, 168-178; т.2, а.с.3-20).
Також, на підтвердження виконання вищенаведених договорів, представником позивача надано до суду в копіях: рахунки доходності операцій проведених ПП "Компанія Росток - Агро" в результаті отриманих послуг від фізичних осіб - підприємців, видаткові накладні, договори поставки та платіжні доручення (т.1, а.с.86-87, 199 -224).
Сплачені суми за посередницькі та інформаційні послуги віднесено позивачем до витрат операційної діяльності.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).
Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).
Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у позивача права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість формування витрат та які є передумовою їх формування.
Такі правові наслідки наступають у разі:
1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування;
2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами;
3) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений із врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Умовою достовірності доказів щодо придбання послуг, зв'язку цих послуг з метою одержання доходу є, перш за все конкретизація змісту, обсягу та результату цих послуг.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості мають обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV (зі змінами та доповненнями).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, довіреності, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, яку доведено до Голів апеляційних адміністративних судів листом від 02.06.2011 №742/11/13-11 «..відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій».
Відповідно до п.6 П(С)БО Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за №27/4248 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому (п.3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Також, у п. 4 П(С)БО 16 визначено, що об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Згідно з п. 9.4 П(С)БО 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
Під достовірною оцінкою суми витрат слід розуміти максимально точну, неупереджену розрахункову суму витрат. Розрахункова сума витрат має ґрунтуватися на актуальній, доступній та надійній інформації.
До джерел такої інформації можуть відноситись умови договорів, статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди, інформація про зміни тарифних ставок, інші джерела, визначені підприємством.
Отже, проаналізувавши зміст наданих до суду актів прийому - передачі надання послуг та звітів про фактично наданні послуги судом встановлено, що первинні документи містять лише назву "інформаційні послуги" та "посередницькі послуги", при цьому, не зазначається, які саме послуги, в якому об'ємі та ким саме вони виконувалися в цілях господарської діяльності ПП "Компанія Росток-Агро".
Укладені типові договори та акти прийому-передачі наданих послуг не містять чітких напрямків дослідження, відсутні будь-які рекомендації за наслідками виконання даних послуг, відсутні докази використання будь яких досліджень у власній господарській діяльності.
Позивачем до суду надано жодного документального підтвердження виконання вимог п.п. 2.1, п.п. 2.2, п.Л.2.3, п.п.2.4 п.2 Договорів, укладених з ФОП ОСОБА_2 та п.п. 2.1, п.п. 2.2, п.п.2.3, п.п.2.4, п.п.2.5, п.п.2.6 п.2 Договору, укладено з ФОП ОСОБА_3 , що унеможливлює визначити економічну доцільність отриманих послуг.
Позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, та використання їх в господарській діяльності товариства, не надано також і конкретних прикладів результатів отриманих послуг, зокрема, копій нових укладених договорів, подання документів, письмових консультацій, довідок, звітів, які б вказували на фактичне отримання таких послуг, підприємством не надано жодних пояснень, яка саме ділова мета придбання даних послуг.
На 39 сторінці акту перевірки п.3.1.4.9.1.2 "Повнота нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб" зазначено, що кількість працюючих ПП "Компанія Росток-Агро" станом на 01.01.2016 - 26 осіб, станом на 01.01.2017 року - 27 осіб, станом на 01.01.2018 року - 25 осіб та станом на 31.12.2018 року - 16 осіб (т.1, а.с.46).
Позивачем дані факти не заперечуються.
В даному випадку суд доходить висновку, що ПП "Компанія Росток-Агро" мало достатньо штатних працівників для виконання дій по пошуку нових покупців та укладення з ними відповідних договорів.
Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладений на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який обчислює кінцеву суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Отже, обов'язок довести правомірність та обґрунтованість зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток за фактом понесення витрат, у тому числі шляхом надання документів, які відповідають критеріям статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», належить саме ПП "Компанія Росток Агро".
При цьому підтверджувальні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаної операції.
Умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети), що передбачає намір платника одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України : «Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності».
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведена правомірність віднесення сум оплати за посередницькі та інформаційні послуги до витрат операційної діяльності.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
VI. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Компанія Росток - Агро" (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Родникова, 86, код ЄДРПОУ - 36585182) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 39393501) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 21.08.2019 року №00000391402 - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук