?
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/502/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Бужок» (далі - ТОВ «СК «Бужок», позивач) - Савчука Ю.М. (адвокат, посв. від 14.09.2012 № 827), Білобловського С.В. (адвокат, посв. від 20.10.2006 № 307),
відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» (далі - ТОВ «Серединецьке», відповідач-1) - не з'явились,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (далі - ТОВ «Агротек», відповідач-2, скаржник) - Талоконов К.В. (адвокат, посв. від 14.02.2011 № 1938),
розглянув заяву про відвід складу колегії суддів Малашенковій Т.М., Бенедисюку І.М., Булгаковій І.В. від представника ТОВ «СК «Бужок» адвоката Савчука Ю.М.
у справі № 924/502/19
за позовом ТОВ «СК Бужок»
до ТОВ «Серединецьке»,
до ТОВ «Агротек»
про визнання припиненим Договору поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15 та Договору поруки від 16.03.2015 № 1П/17АФ-15,
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 924/502/19 за касаційною скаргою ТОВ «Агротек» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 924/502/19, розгляд касаційної скарги призначено на 23 січня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/502/19 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ «Агротек» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 на 30 січня 2020 року.
Представник ТОВ «СК Бужок» - адвокат Савчук Ю.М. 30.01.2020 (далі заявник) у судовому засіданні подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М., Бенедисюка І.М., Булгакової І.Б.
В обґрунтування вимог заяви про відвід заявник зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів. Заявник до обставин, що викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, відносить відмову вказаної колегії суддів у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи на більш тривалий строк.
Заявник зазначає, що останньому необхідний час для підготовки матеріалів, що підтверджують позицію Господарського суду Хмельницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду, та позивача щодо імперативного характеру частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України. Також заявник вказує, що відмова у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, дає підстави вважати про наміри у прийнятті тотожної постанови колегією суддів Верховного Суду у справі № 924/502/19 до постанови Верховного Суду, прийнятою у справі № 924/490/19.
За таких обставин заявник вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів у розгляді справи №924/502/19.
В судовому засіданні інший представник ТОВ «СК «Бужок» - адвокат Білобловський С.В. підтримав заявлений адвокатом Савчук Ю.М. відвід колегії суддів. Представник ТОВ «Агротек» адвокат Талоконов К.В. проти задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечив, зазначивши, що метою подання заяви про відвід суддів є затягування розгляду справи.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Правовою підставою для задоволення заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пунктами 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета "Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши заяву та дослідивши доводи, які викладені в заяві ТОВ «СК Бужок» про відвід колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М., Бенедисюка І.М., Булгакової І.Б., колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заявлений ТОВ «СК Бужок» відвід є необґрунтованим, оскільки доводи вказаного відводу зводяться до незгоди заявника з процесуальним рішенням колегії суддів щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Заявлений відвід колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючий суддя), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., визнати необґрунтованим.
2. Матеріалами справи № 924/502/19 передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючий суддя), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
3. Відкласти розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» на 17 лютого 2020 року о 14:15 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова