Справа № 991/3013/19
Провадження №11-сс/991/70/20
30 січня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_5 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 -
В судовому засіданні 30 січня 2020 року ОСОБА_5 заявив відвід складу суду, яким розглядається його апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 про повернення скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019, а саме суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Підставою для відводу є те, що колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення Судом захисника із Центру безоплатної вторинної допомоги. Така відмова, на думку ОСОБА_5 , свідчить про упереджене ставлення Суду до розгляду його скарги та порушення принципу змагальності, а колегія суддів не сприяє реалізації його конституційного права на захист. Вважає, що наявність у нього сумнівів у неупередженості суду є підставою для його відводу.
Заслухавши позицію особи, що подала заяву про відвід, колегія суддів вважає, що підстави для її задоволення відсутні.
Так, обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.
Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Саме на цю підставу посилається ОСОБА_5 у заяві про відвід.
Статтею 52 КПК України передбачені випадки обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні.
Однак, обов'язкова участь захисника у даному судовому провадженні з перегляду ухвали слідчого судді не входить до визначених законом обов'язкових підстав. Окрім того, у судовому засіданні головуючим суддею ОСОБА_5 було роз'яснено його право на звернення до Центру безоплатної вторинної допомоги із заявою про призначення захисника. А у випадку відмови у призначенні захисника - із заявою до відповідної Кваліфікаційно дисціплінарної комісії адвокатури. Оскільки незгода ОСОБА_5 із рішенням колегії суддів про відмову у задоволенні його клопотання про призначення захисника не є обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні, таке твердження ґрунтується як на чинному кримінальному процесуальному законодавстві, так і на усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були висвітлені у справі "Мироненко і Мартенко проти України".
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
У даному випадку основною та єдиною підставою для відводу складу суду стала суб'єктивна думка ОСОБА_5 щодо упередженості колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді його клопотання про призначення Судом захисника у судовому провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 р. Тобто, через незгоду ОСОБА_5 з таким рішенням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у неупередженості складу суду, а саме, суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 немає обґрунтованих сумнівів, які дозволяють піддати сумніву безсторонність суду при розгляді даного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3