Рівненський апеляційний суд
28 січня 2020 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1 В.Р. який притягується до адміністративної відповідальності та його захисника - адвоката Януля Віктора Степановича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року, -
встановив:
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Як встановлено судом, 21.10.2019 року о 01 год. 54 хв. в м. Рівне по вул. Відінська, 10, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Peugeot 307, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2020 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що змушений був керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки щодо нього було вчинено насильство з боку інших осіб, тобто він втікав від них, що підтверджується витягом з ЄРДР та довідкою огляду нейрохірургом від 21.10.2019 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його захисника які просять постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
За приписами п. 2.5 ПДР України лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2019 року о 01 год. 54 хв. в м. Рівне по вул. Відінська, 10, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Peugeot 307, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоклом про адміністративне правопорушення серії БР№125078 від 21 жовтня 2019 року (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); даних письмових пояснень ОСОБА_3 від 21.10.2019 року, даних письмових пояснень ОСОБА_4 від 21.10.2019 року, даними відеозапису долученого працівниками поліції до протоколу серії БД 125078 та зобов'язанням ОСОБА_2 не керувати транспортним засобом, яке підписано особисто ним.
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду підтвердження не знайшли, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
постановив:
Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Сачук В.І.