Справа №619/2912/18 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1372/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.185 КК України
Іменем України
21 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23.01.2019 відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,-
Вищевказаною ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017220470005680 від 22.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ч.5 ст.185 КК України та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 КК України.
Суд першої інстанції вказав, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті не конкретизовано формулювання фактичних обставин з врахуванням всіх виявлених під час досудового розслідування обставин в повному обсязі з дотриманням вимог КПК України, не детально з'ясована та описана подія кримінального правопорушення, мотив та мета дій обвинувачених, що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення та порушує право обвинувачених на захист.
Крім того суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування але даний обвинувальний акт не відповідає цим вимогам оскільки відсутне обвинувачення.
Всі ці обставини на думку районного суду свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а тому є підстави для його повернення прокурору в порядку п.3 ч.2 ст.314 КПК України та виконання вимог КПК України з дотриманням права підозрюваного на захист.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого, який залишив вирішення цього питання на розсуд суду, захисника, який вважав рішення суду правомірним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналізуючи, з урахуванням доводів апеляційної скарги підстави, з яких обвинувальний акт був повернутий прокурору, колегія суддів оцінює лише ті, які є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
З обвинувального акту, який затверджено ще 19.07.2018 і складається з 52 аркушів, вбачається, що всі обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчинені інкримінованих їм злочинах, що на думку колегії суддів є неприпустимим адже чинний процесуальний закон розмежовує поняття підозри та обвинувачення тож ці поняття не є тотожними.
Так, ст.3, ч.2 ст.12, ч.3 ст.17, ст.18, 20, ч.4 ст.22 КПК України та інші розмежовують підозру та обвинувачення. Поняття підозри та порядок повідомлення про підозру регламентується главою 22 КПК України в той час як обвинувачення - главою 24 цього ж Кодексу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вищезазначене порушення свідчить про порушення вимог ст.291 КПК України оскільки зазначене в обвинувальному акті обвинувачення через вислів обґрунтована підозра за переконанням колегії суддів є неприпустимим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим залишає дану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст.376, 404, 405, 407, 409 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23.01.2019 відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді