Провадження № 33/803/147/20 Справа № 199/9840/19 Суддя у 1-й інстанції - Воробйов В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
30 січня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 25 листопада 2019 року о 00 годині 39 хвилин в районі будинку № 24-Д по вул. Вітчизняній в м. Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Деу”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати як незаконну і необґрунтовану у зв'язку із невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та закрити провадження щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з того, що він вчинив правопорушення у виді керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, але за матеріалами справи складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду.
Посилається на те, що ніхто за керування транспортним засобом у стані сп'яніння протокол щодо нього не складав, притягнення за це правопорушення ніхто не ініціював, і відповідних доказів перебування його у стані сп'яніння суду не подавав і матеріали справи цих оглядів не містять.
Вказує на те, що щодо нього було складено лише протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні результати огляду його на стан сп'яніння як у виді огляду спеціальними технічними засобами на місці зупинки поліцейськими, так і у виді результатів огляду в медичному закладі охорони здоров'я.
Крім того, направлення його до медичного закладу також складено не було, що суперечить інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Підстави ставити під сумнів зазначені докази відсутні, оскільки в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б спростовували докази на підтвердження вини ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження.
Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, який він підписав без будь-яких зауважень, письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився, відеозапису з нагрудної камери поліцейського, та інших матеріалах справи, внаслідок чого суд дійшов вмотивованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння.
Пропозиція пройти огляд в наркологічному диспансері та відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозаписі події (а. с. 9).
Тому твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а складався за ч. 1 ст. 122 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, а саме як протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 336387 від 25 листопада 2019 року, в якому під підпис зазначено підстави його складання, роз'яснено про права та обов'язки ОСОБА_1 , так і відеозаписом події (а. с. 9), відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 12 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Зазначеними нормативно-правовими актами регламентований порядок проведення огляду у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У цьому разі проходження огляду на місці зупинки не передбачено, а тому огляд на місці ОСОБА_1 не пропонувався, оскільки встановлення стану наркотичного сп'яніння відбувається виключно у медичних закладах, а не на місці поліцейським, тому і відсутні в матеріалах справи результати огляду на місці, при цьому ОСОБА_1 взагалі відмовився проходити огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння - порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, що підтверджено підписами самого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та щодо цих обставин будь-які зауваження ОСОБА_1 не надавав.
Крім того, твердження ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції накладено на нього адміністративне стягнення за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідає дійсності, оскільки в постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку (а. с. 12-13).
Доводи ОСОБА_1 про те, що відсутнє в матеріалах справи направлення його до медичного закладу на огляд, яке не складалось, також не є слушним, оскільки ОСОБА_1 відмовлявся проходити у медичному закладі огляд на стан сп'яніння, що підтверджується відеозаписом події, тому й не було підстав для його складання, однак встановлено, що у ОСОБА_1 було тимчасово вилучено документи - посвідчення водія ВП ЯАА НОМЕР_2 , та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом - ПК № НОМЕР_3 (а. с. 1).
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження доказами.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Враховуючи зазначене, в діях ОСОБА_1 у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2020 року- залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко