Справа № 761/35968/19
Провадження № 2/761/2212/2020
20 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Савенко О.І., Осадчук М.І.,
за участі позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, -
11 вересня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дочку у розмірі 40% від усіх видів заробітку відповідача щомісячно; зробити перерахунок аліментів, починаючи з 2013 року, не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку в розмірі 38 471,00 грн., так як відбулися процеси росту цін та інфляція.
Вимоги обгрунтовані тим, що за рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно. Потім за рішенням суду від 06.02.2013 року було збільшено розмір аліментів до 600,00 грн. щомісячно.
Позивач зазначає, що враховуючи той факт що з кожним роком розмір прожиткового мінімуму на дитину збільшується, дитина росте, її потреби також зростають, то фіксована сума 600,00 грн. не може задовольнити навіть елементарних потреб дитини та в середньому на дитину витрачається 3 000,00 грн., хоча для забезпечення нормальної життєдіяльності дитини в місяць необхідна сума 8 000,00 грн.
На даний час, як зазначила позивач, вона не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, а тому не має можливості забезпечити потреби дитини.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти збільшення розміру аліментів до 1500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши позивача, її представника та відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов'язані за законом надавати утримування.
Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстава для зміни розміру аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року N 2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";.
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %).
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_4 .
15.05.2008 року зареєстровано розірвання шлюбу між сторонами.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.12.2007 року (справа №2-12610/2007) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 300,00 грн., починаючи з 26.10.2007 року і до її повноліття.
В подальшому рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 06.02.2013 року (справа №2610/28442/2012) збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 до 600,00 грн., починаючи з 28.11.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, з 21.05.2019 року ОСОБА_1 не працює та перебуває на обліку в Шевченківській районній філії Київського міського центру зайнятості.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначала, що витрати на дитину зростають оскільки дитина росте та сума 600,00 грн. не може задовольнити мінімальні потреби дитини оскільки дитині потрібно забезпечити харчування в школі, кошти здаються в фонд класу та фонд школи, дитина виїздить на екскурсії, відвідує художню та музичну школу де сплачується по 290,00 грн. за гру на гітарі та 300,00 грн. за вокальний спів, 260,00 грн. за навчання в художній школі; дитина навчається грі на піаніно та потрібно придбати синтезатор вартістю 3 000,00 грн. та гітару вартістю приблизно 2500,00 грн., дитина займається танцями та абонемент коштує 600,00 грн.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував, що донька відвідує художню та музичну школу, уроки вокалу.
Також позивач зауважила що дитині треба підвищити рівень знань по алгебрі, геометрії та англійській мові, на що потрібні репетитори, що в середньому буде коштувати 2 000,00- 2 500,00 грн. на місяць.
Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на сплату коштів за кредитним договором, оскільки суду не надано доказів, що товар, який придбаний за кредитні кошти використовується дитиною.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружину ОСОБА_8 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Станом на 21.11.2019 року ОСОБА_3 мав заборгованість за кредитним договором №К-1/0257/18/19 від 30.08.2019 року становить 10 401,88 грн.
Суду не надано доказів що заборгованість на час розгляду справи сплачено в повному обсязі.
Також з матеріалів справи вбачається, що стан здоров'я відповідача погіршився та його рекомендовано на ЛКК з метою визначення професійної придатності (працює водієм). За станом здоров'я в липні 2018 року потребував переводу на роботу не пов'язану з водінням транспортних засобів терміном на 6 місяців.
Як пояснив в судовому засіданні відповідач, він дійсно був переведений на роботу, яка не пов'язана з водінням транспортних засобів та весною 2020 року на ЛКК буде розглядатись питання щодо його профпридатності.
Крім того Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» було встановлено, що прожитковий мінімум для дитини 6-18 років становив з 01.01.2019 - 2 027,00 грн., а з 01.07.2019 -2 118,00 грн., з 01.12.2019 - 2 218,00 грн., а згідно із Законом України про «Державний бюджет на 2020 рік» з 01.01.2020 року становить 2 218 грн.
Як зазначила позивач та не заперечував відповідач, на даний час відповідач отримує заробітну плату в розмірі приблизно 12 000,00 грн. та пенсійне забезпечення приблизно 3 500,00 грн., інших доходів, які отримує відповідач судом не встановлено.
Отже, так як стягнення аліментів у розмірі менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить вимогам сімейного законодавства, яке визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи, що матеріальний стан позивача змінився, оскільки вона не має постійного місця роботи та відповідно стабільного доходу, в той же час стан здоров'я відповідача та його сімейний стан також змінились, суд вважає за можливе збільшити розмір аліментів, які будуть стягуватись з відповідача на користь позивача до 1/7 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В той же час суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку аліментів, починаючи з 2013 року, не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку в розмірі 38 471,00 грн., так як відбулися процеси росту цін та інфляція, оскільки на суд не покладається обов'язок у відповідності до положень діючого законодавства здійснювати перерахунок розміру аліментів.
На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 21, 24, 75, 76, 105, 110-112 СК України, ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до 1/7 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2020 року
Суддя: Н.Г.Притула