30 січня 2020 року
Київ
справа №461/6691/18
адміністративне провадження №К/9901/2894/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що у зв'язку із ліквідацією Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області процедура виділення коштів для сплати судового збору, підготовки апеляційної скарги та її матеріалів, розподілу повноважень між працівниками зазначеного територіального органу були ускладненими, що створило труднощі для подачі апеляційної скарги у строк передбачений законодавством.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, Шостий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить клопотання з обґрунтуванням та доказами, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 19 листопада 2019 року, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
У подальшому, на виконання вимог ухвали суду, відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №870 від 09 жовтня 2019 року «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» про ліквідацію територіальних органів юстиції, апеляційну скаргу неможливо було подати у встановлений законом строк.
Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 23 грудня 2019 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пункту 3 абзацу 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» №870 від 09 жовтня 2019 року територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідовуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції, тобто ліквідовані територіальні органи продовжували здійснювати свої повноваження до утворення нових міжрегіональних органів Міністерства юстиції.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Суд звертає увагу скаржника, що недоліки в організації представництва інтересів відповідача в судах не є поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі позивач посилається на постанову Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №826/12483/16, однак обставини у даній справі є відмінними. Крім того, варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і наданих доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Стосовно доводів скаржника, про те, що відмова у відкритті апеляційного провадження є перешкодою в доступі до правосуддя та порушує принцип рівності учасників перед судом, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, відповідач, у межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк