ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2020 р. справа № 300/2308/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, УДСНС в Івано-Франківській області) 25.11.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких, на переконання позивача, наявна реальна загроза життю та здоров'ю людей. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров'ю людей, працюючих в закладі готелю "Грофа", та інших людей, які відвідують даний заклад, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) такої господарської одиниці (місця провадження господарської діяльності), що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: урочище АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту, також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).
Дану ухвалу відповідачем отримано 05.12.2019, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 38).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.12.2019. У даному відзив на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки за вказаною у позові адресою відсутній такий об'єкт нерухомості як готель "Грофа", так як за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий житловий будинок, що належить багатьом власникам, що підтверджується письмовими доказами (а.с. 39-106).
Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 30.12.2019. У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що в ході перевірки готелю "Грофа" ФОП ОСОБА_1 було встановлено ряд порушень додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки про що зазначено в акті №182 від 18.10.2019. На підставі вказаного акта складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №93 від 18.10.2019. Звертає увагу суду на те, що акт №182 від 18.10.2019 складений за результатами проведення позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки готелю "Грофа" підписаний ФОП Литвином В.В., що підтверджує погодження відповідача з порушеннями зазначеними в акті №182 від 18.10.2019. Зауважень від відповідача щодо здійснення державного нагляду чи відмови від підписання акта не було. Також, відповідач не скористався правом на оскарження припису, що черговий раз підтверджує факт визнання порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки готелю "Грофа". Окрім цього, на офіційному веб-сайті готелю "Грофа" міститься інформація про продаж номерів готелю категорій двомісний, тримісний покращений, двомісний +1, чотиримісний покращений, а також послуги дитячої кімнати, конференц залу та ресторану за адресою: урочище Вишні, 318, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківської області (а.с. 111-115).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позов та відповідь на відзив, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
Посадовими особами Яремчанського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на підставі наказу позивача "Про проведення позапланових перевірок" за №264 від 23.08.2019 (а.с.13), посвідчення на проведення перевірки №312/09-к від 03.10.2019 (а.с.18) в період з 07 по 18 жовтня 2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки готелю "Грофа", що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: урочище Вишні, АДРЕСА_2 . За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки за №182 встановлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні (а.с.19-27), серед яких, зокрема:
1. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
2. Не укладено договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації (п. 1.4 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);
3. Не виведено на пульт централізованого спостереження наявну автоматичну пожежну сигналізацію (пункт 1.2 розділу ІV Правил №1417);
4. Об'єкт не забезпечено відповідними знаками безпеки (пункт 8 розділу ІI Наказ №1417);
5. Пожежний щит не доукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (пункт 3.11 розділу V Правил №1417);
6. Об'єкт не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (пункт 2.1 розділу V Правил №1417);
7. Групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 розділу ІV Правил №1417);
8. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу ІІ Правил №1417);
9. Будівлю не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу ІV Правил №1417);
10. Сходові клітки, коридори, проходи та інші евакуаційні виходи не обладнано евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІII Правил №1417);
11. По всіх поверхах та у підвальному приміщенні допускається підвішування електричних лампочок на струмопровідні проводи (пункт 1.18 розділу ІV Правил №1417);
12. Не визначено рішенням чи розпорядженням спеціальне місце для куріння на території готелю (пункт 1.19 розділу ІII Правил №1417);
13. Будівля готелю не забезпечена адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку) освітлювальними в темний час доби (пункт 1.19 розділу ІII Правил №1417);
14. Приміщення ресторану, котельні та мансарди не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (пункт 1.2 розділу V Правил №1417);
15 Не здійснено чистку димоходів з складанням акту (пункт 2.5 розділу ІV Правил №1417);
16. Не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (пункт 5 розділу ІI Правил №1417);
17. В мансардному приміщенні електророзподільчі коробки не закрито кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу (пункт 1.18 розділу ІV Правил №1417);
18. В мансардному приміщенні допускається використання пошкоджених електророзеток (пункт 1.18 розділу ІV Правил №1417);
19. В котельні допускається використання тимчасових ліній електромережі (пункт 1.8 розділу ІV Правил №1417);
20. Не виконано випробування килимів, килимових доріжок щодо токсичності продуктів горіння (пункт 2.28 розділу ІII Правил №1417);
21. Приміщення електрощитової захаращено сторонніми предметами (пункт 2.12 розділу ІII Правил №1417);
22. В сушільній для лиж пошкоджений сповіщувач автоматичної пожежної сигналізації (пункт 1.1 розділу ІV Правил №1417);
23. Підвальне приміщення захаращено горючими матеріалами (пункт 2.11 розділу ІII Правил №1417);
24. Не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (пункт 3.3, п. 3.10 розділу V Правил №1417);
25. Черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (пункт 5.6 розділу VІ Правил №1417).
Як слідує з матеріалів адміністративного позову, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.
Вказаний вище акт позапланової перевірки №182 вручений відповідачу 18.10.2019, що підтверджується підписом в самому акті перевірки (а.с.27 та зворотна сторона). В даному акті перевірки відсутні пояснення відповідача щодо допущених порушень.
За результатами перевірки Яремчанським міським відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №93 від 18.10.2019, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.28-30).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту також - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) (частина 4 статті 4 Закону №5403-VІ).
Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.
У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 за №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує, поряд з іншим, реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки.
Серед основних завдань ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в областях.
Таким чином, УДСНС в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому позивач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює такий державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об'єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об'єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Слід зазначити, що в ході розгляду даної адміністративної справи, відповідач подав письмові пояснення та долучив належні, допустимі докази, з яких суд встановив, що за адресою урочище Вишні, 318, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область зареєстрований та знаходиться квартирний (багатоповерховий) житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 44-57).
Даний факт також підтверджується технічним паспортом на квартирний (багатоповерховий ) житловий будинок за адресою урочище Вишні, 318, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, у якому зазначено, що житловий будинок складається з підвального приміщення, шести поверхів та мансардний поверх, в якому розміщені 79 квартир кімнатного типу, з яких 69 однокімнатних та 10 двокімнатних, загальною площею 2175,7 кв. м. житловою площею 1756,5 кв. м. Також у даному будинку розташовані ресторан, кафе, дитяча кімната (а.с. 107).
Матеріалами справи також встановлено, що відповідач не являється одноосібним власником даного об'єкту нерухомості, адже у житловому будинку, який знаходиться за адресою урочище Вишні, 318, с. АДРЕСА_2 -Франківська область розміщені окремі квартири (кімнати) та приміщення громадського призначення, власниками яких являються інші фізичні особи, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування ресторану від 15.07.2016, власником ресторану площею 389,1 кв. м., що розташований у будинку за №318, який знаходиться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 (а.с. 58-59).
Також у відповідності до нотаріально посвідчених договорів дарування кімнат від 08.09.2016 власником кімнат (квартир) за №72, 69, 68, 67, 66, 65, які знаходяться в житловому будинку за № АДРЕСА_2 , що знаходиться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (а.с. 60-71).
Відповідно до нотаріально посвідчених договорів дарування кімнат від 12.09.2016 власником кімнат (квартир) за №75, 53, 52, 51, 50, 49, які знаходяться в житловому будинку за № АДРЕСА_2 , що знаходиться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 (а.с. 72-83).
На підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, власниками квартир (кімнат) в житловому будинку за №318, що знаходиться на участку Вишні АДРЕСА_2 стали наступні особи: ОСОБА_5 (№9); ОСОБА_6 (№16); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 31); ОСОБА_8 (№29); ОСОБА_9 (№19); ОСОБА_10 (№11); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 32); ОСОБА_12 (№4); ОСОБА_13 (№26); ОСОБА_6 (№15); ОСОБА_14 (№25); ОСОБА_15 (№13, 14); ОСОБА_10 (№12 АДРЕСА_5 23); ОСОБА_16 (№ АДРЕСА_6 27); ОСОБА_17 (№28); ОСОБА_18 (№24) (а.с. 84-106).
Тобто, власниками ресторану та 35-ти житлових кімнат є інші фізичні особи, а тому вимога про зупинення та заборону експлуатації будівель за адресою будинок АДРЕСА_2 , нівелює принцип непорушності права власності, закріпленого у Конституції України.
В матеріалах справи також містяться докази про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: лист ОСОБА_2 від 16.01.2020 про те, що нею, як власником ресторану площею 389,1 кв. м., що розташований у будинку за №318, який знаходиться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 , усунуто усі порушення зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №93 від 18.10.2019, лист ОСОБА_3 від 15.01.2019, про те, що нею, як власником кімнат (квартир) за №72, 69, 68, 67, 66, 65, які знаходяться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 , усунуто усі порушення зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №93 від 18.10.2019, лист ОСОБА_4 від 17.01.2019, про те, що нею, як власником кімнат (квартир) за №75, 53, 52, 51, 50, 49, які знаходяться на участку Вишні, в селі АДРЕСА_2 , усунуто усі порушення зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №93 від 18.10.2019 та додані докази, а саме копії технічної документації по виміру контура заземлення та ізоляції проводів, кабелів, протоколу №0212-1 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземлення магістралей та устаткування, дозволу №472.13.30 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, протоколу №0212-2 перевірки ізоляції проводів та кабелів, договору №99.12.19 на технічне обслуговування установок автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу від 09.12.2019, акту №000123 прийняття автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу до експлуатування, договору надання послуг №100/18 від 10.11.2018, акту на здачу виконаних робіт №1602 від 16.02.2019, акту на здачу виконаних робіт №1612 від 16.12.2019, акту на здачу виконаних робіт №0612 від 06.12.2019, товарного чеку на чистку димоходу, договору №499 про централізоване спостереження за спрацюваннями засобів пожежної сигналізації від 16.12.2019, договору №24-01/20/19 купівлі-продажу від 29.11.2019, специфікації №1, видаткової накладної №787 від 09.12.2019, договору №П-154 про навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки від 16.12.2019, договору №18.19.19 від 05.12.2019, акту прийняття в експлуатацію виконаних робіт з мурування печей, камінів, димоходів (димарів) від 04.11.2019 №23-19, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 06.04.2016, договору №24-01/2019 купівлі-продажу від 29.11.2019, специфікації №1, видаткової накладної №787 від 09.12.2019, договору №30-11/20/19 купівлі-продажу від 04.12.2019, специфікації №1, видаткової накладної №788 від 09.12.2019 та фотоматеріалів (а.с. 122-177).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюються на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Як зазначалося судом вище, за адресою будинок АДРЕСА_2 , урочище АДРЕСА_1 , с. Поляниця, місто Яремче, Івано-Франківської області знаходиться квартирний (багатоповерховий) житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, власниками якого є фізичні особи, що унеможливлює застосування норм вищезазначеного Закону, адже звертаючись з позовом до суду, позивач не надав жодних доказів того, що відповідач (ФОП ОСОБА_1 ) за даною адресою здійснює господарську діяльність, не кажучи про інших власників, які мають беззаперечне право на проживання у своїх квартирах.
Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття "порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей", суд виходить із наступних мотивів.
Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення "конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей", переліку відповідних "небезпечних чинників", "порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки", наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Дана категорія понять є оціночною, у зв'язку з чим трактування "загрози життю та здоров'ю людей", що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і оцінюватися судом в кожному конкретному випадку окремо.
Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
Враховуючи наведене, право відповідача на експлуатацію приміщення можна вважати "майном" в сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.
Крім того, стаття 42 Конституції України передбачає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Також, за змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Окрім того, суд зазначає, що готель "Грофа" є діючим закладом, де здійснює свою підприємницьку діяльність відповідач (код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування), і в якому працює певна кількість працівників. Повна заборона його експлуатації обмежить право відповідача на здійснення підприємницької діяльності, а його працівників на працю.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, чи буде пропорційним таке втручання у права відповідача, таким чином, чи матиме місце досягнення справедливого балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, суд, з урахуванням встановлених обставин щодо усунення відповідачем порушень, вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень), окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, готелю "Грофа" з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.
Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У випадку, який розглядається, не усунені відповідачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених та не усунутих порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо їх усунення.
Не усунуті порушення не викликають необхідність застосування судом заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не в повній мірі є обґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності так як обтяжений надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення більшої частини порушень, вчинення дій щодо усунення інших порушень вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38555228), вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_7 ).
Суддя Микитюк Р.В.