ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" січня 2020 р. справа № 300/2265/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Вакун В.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Войцешук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про стягнення вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати та середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про стягнення вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати та середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з порушенням вимог статті 44 Кодексу законів про працю України протиправно не виплатив позивачу вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.12.2019 (а.с.27-33). Відповідно до відзиву на позовну заяву представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
26.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої, позивачем викладено пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення (а.с.57-64).
13.01.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.75-79.)
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, встановив наступне.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.04.2015 за №111-о, 22.04.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області Держекоінспекції України.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 08.02.2019 №61 "Про ліквідацію Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 "Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища" ліквідується як юридична особа публічного права з наступним вивільненням працівників Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (а.с.34).
Наказом Державної екологічної інспекції України за №209-о від 12.06.2019 позивача звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області, 12.06.2019 у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області відповідно до пункту 1 частини 1 та пункту 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (а.с.12).
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, керуючись наказом Державної екологічної інспекції України від 12.06.2019 за №209-о, видала наказ від 12.06.2019 за №43-о, яким оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 12.06.2019 за №209-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". В пункті 2 вказаного наказу зазначено: "Вважати днем звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області відповідно до пункту 1 частини 1 та пункту 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності" (а.с.35).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №300/1489/19, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України "Про звільнення ОСОБА_1 " №209-о від 12.06.2019.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №300/1489/19 Державною екологічною інспекцією України винесено наказ від 25.10.2019 за №350-о "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 12.06.2019 року за №209-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області з 13.06.2019 (а.с.13).
Наказом Державної екологічної інспекції України від 25.10.2019 року за № 351-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивача звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області 28.10.2019 відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (а.с.14).
Згідно наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 28.10.2019 за №47-о "Про звільнення ОСОБА_1 " оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 25.10.2019 за №351-о "Про звільнення ОСОБА_1 " (а.с.37).
Позивач вважає, що відповідач протиправно не виплатив вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019, просить суд стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про державну службу», цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Частиною 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» визначено перелік підстав припинення державної служби:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Частиною 3 статті 83 Закону визначено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
Отже, взявши до уваги положення зазначеної статті закону, слід прийти до висновку, що Законом України «Про державну службу», зокрема, статтею 87 цього Закону врегульовано підстави і порядок припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Як встановлено судом припинення державної служби позивача відбулось за ініціативою суб'єкта призначення відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Вказана норма визначає підставою припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення ліквідацію державного органу.
Частиною 4 статті 87 Закону України «Про державну службу» встановлено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
Вказана норма визначає єдиний випадок, за якого здійснюється виплата вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати у випадку припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, а саме коли припинення державної служби здійснене внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»).
Таким чином, нормами спеціального Закону врегульовано та зазначено підстави виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати. Отже, з врахуванням норм частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» норми законодавства про працю, зокрема статті 44 Кодексу законів про працю України на спірні правовідносини не поширюються, оскільки питання виплати вихідної допомоги врегульовані статтею 87 Закону України «Про державну службу».
Також суд зазначає, що твердження позивача, яке зазначене у відповіді на відзив про те, що пункт 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» розглядається як невід'ємна частина пункту 1 частини 1 статті 87 є помилковим, оскільки у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» пунктом 1-1 доповнено частину першу статті 87, а не пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Враховуючи наведене, відсутні підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати у випадку припинення державної служби на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 «Про державну службу», а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019 суд зазначає наступне.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №300/1489/19 Державною екологічною інспекцією України винесено наказ від 25.10.2019 за №350-о "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 12.06.2019 року за №209-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області з 13.06.2019 (а.с.13).
Наказом Державної екологічної інспекції України від 25.10.2019 року за № 351-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивача звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області 28.10.2019 відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (а.с.14).
Згідно наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 28.10.2019 за №47-о "Про звільнення ОСОБА_1 " оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 25.10.2019 за №351-о "Про звільнення ОСОБА_1 "
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині вважає період за який він просить стягнути середній заробіток часом вимушеного прогулу. Відповідач, заперечуючи щодо позову в цій частині, вважає, що вказаний період не є часом вимушеного прогулу, оскільки позивач не був позбавлений можливості виконувати посадові обов'язки у вказаному періоді.
Суд зазначає, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
На переконання суду період, за який просить позивач стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу є часом вимушеного прогулу, оскільки рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №300/1489/19, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України "Про звільнення ОСОБА_1 " №209-о від 12.06.2019. Таким чином, з 12.06.2019 по 28.10.2019 позивач був позбавлений можливості виконувати посадові обов'язки та працювати з вини суб'єкта призначення.
Суд звертає увагу, що твердження відповідача, про те, що позивач не був позбавлений можливості виконувати посадові обов'язки суперечить змісту наказу Державної екологічної інспекції України "Про звільнення ОСОБА_1 " №209-о від 12.06.2019 та наказу від 25.10.2019 за №350-о "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 12.06.2019 року за №209-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Також є безпідставним посилання позивача на обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1489/19, оскільки правовідносини, які виникли в зв'язку з прийняттям наказу від 25.10.2019 за №350-о "Про поновлення ОСОБА_1 " виникли після прийняття рішення у вказаній справі та не досліджувались судом.
За таких обставин, оскільки наказом від 25.10.2019 за №350-о "Про поновлення ОСОБА_1 не вирішено питання оплати часу вимушеного прогулу слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимогу немайнового характеру, слід стягнути на користь позивача 768,40 грн. понесених судових витрат (судового збору) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37952307, вул. А.Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.09.2019 по 28.10.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.
Рішення складене в повному обсязі 29.01.2020.