29 січня 2020 року Справа № 280/5184/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, у письмовому провадженні, адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, 69063) про визнання протиправною та скасування постанови,
24.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач або Управління), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №127620 від 03.09.2019.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що стосовно начебто вчиненого ним порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» акт рейдової перевірки не складався, про час та місце розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_1 не повідомлявся. В зв'язку з чим вважає, що відповідач при винесені постанови про стягнення штрафу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже спірна постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою від 28.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5184/19. Судове засідання призначено на 26.11.2019 з повідомленням (викликом) сторін.
22.11.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№49065) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№49515 від 26.11.2019) в якому зазначив, що після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «РЕНО», номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що навантаження транспортного засобу на одиночну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри 11.550 т, замість встановленої 11 т. Зважаючи на зазначене, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Херсонській області було віднесено транспортний засіб позивача до великовагових. На підставі цього ними було законно складено Акт від 21.07.2019 №047026 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, яким визначено позивачу суму плати за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням встановлених нормативних параметрів. 22.08.19 на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено запрошення на розгляд матеріалу (акту №153703) рекомендованою поштою. 28.09.19 запрошення повернулось до Управління з позначкою поштового відділення «За терміном зберігання». В зв'язку з чим, 03.09.2019 посадовою особою Управління була винесена постанова №127620 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн до ФОП ОСОБА_1 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Просить суд відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 26.11.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.12.2019.
26.11.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№49540) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 27.11.2019 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою від 12.12.2019 суд витребував від відповідача: належним чином засвідчені копії акту перевірки від 21.07.2019 №153703, складений контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Херсонській області, яким відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову та документів, якими підтверджується факт порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Також, ухвалою від 12.12.2019 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Протокольною ухвалою від 12.12.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.12.2019.
23.12.2019 від відповідача до суду надійшли додаткові документи, проте копію акту перевірки від 21.07.2019 №153703 відповідач не надав.
24.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№54703) про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Представник відповідача в судове засідання 24.12.2019 не з'явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних доказів суду не надав.
З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2019 в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Генним Є.В. розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1 . За результатами розгляду справи, 03.09.2019 винесена постанова №127620 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с.5).
Вважаючи, що відповідач при винесені постанови про стягнення штрафу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки у Херсонській області та Укртансбезпеки у Запорізькій області.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III).
Частинами 14-17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. (абз.3 п.20 Порядку №1567).
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку. (пункт 24 Порядку №1567).
Пунктом 25 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п.26 та п.27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Отже з аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами перевірки складається Акт, на підставі висновків якого розглядається справа про порушення вимог Закону №2344-III.
Як вбачається з оспорюваної постанови, вона була винесена на підставі висновків Акту №153703, яким встановлено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Проте відповідачем вимоги ухвали суду 12.12.2019 про витребування належним чином засвідчені копії акту перевірки від 21.07.2019 №153703 не виконані, зазначений Акт, на підставі якого винесена спірна постанова, суду не надано. Також не повідомлено про причини ненадання витребуваного доказу. Більш того не надано доказів його реєстрації в журналі обліку.
Таким чином відповідачем не доведено наявності підстав для винесення спірної постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 39816815) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №127620 від 03.09.2019, винесену в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Гненним Євгеном Вікторовичем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 39816815) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен 40 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль